Рішення № 119030316, 15.05.2024, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1431/23

Провадження № 2/513/55/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу №513/1431/23 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Федяєв Сергій Володимирович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Федяєва С.В. звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») про захист прав споживача банківських послуг шляхом стягнення коштів за скасованим виконавчим написом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис № 1800 про звернення стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 22 липня 2013 року. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження №64503823 з виконання виконавчого напису та у ході виконання звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 20 вересня 2022 року вказаний виконавчий напис визнаний таким, що не підлягає виконанню. В рамках вказаного виконавчого провадження з позивача було стягнуто 24 844,49 грн, з яких 23 746,33 грн перераховано стягувачу, який не бажає у добровільному порядку повертати кошти. Вважає, що відповідач безпідставно утримує у себе кошти, оскільки правова підстава їх набуття відпала, а тому просить стягнути з відповідача на свою користь стягнуті за виконавчим написом № 1800 від 21 січня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., грошові кошти в розмірі 23 746,33 грн, а також судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00грн та судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позов від 15 листопада 2023 року представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» О.В. Іжаковський заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не є підставою для повернення боржнику коштів. Кредитний договір є достатньою підставою для отримання ТОВ «Вердикт Капітал» коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження, в рахунок сплати заборгованості. На момент здійснення стягнення всі дії по виконанню виконавчого напису здійснювалися правомірно. Позивачем не долучено документів безпосередньо від приватного виконавця, в яких міститься інформація про здійснені відрахування у вказаних сумах із боржника та які саме кошти поступили безпосередньо стягувачу, а які були зараховані приватному виконавцю, як кошти виконавчого провадження, оскільки виконавчий збір і витрати виконавчого провадження сплачуються першочергово.

Крім того, клопотав про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та відмову у стягнення такої, оскільки розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та за відсутності документального підтвердження, а також розрахунку таких витрат.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник відповідача у заявах від 15 листопада 2023 року та 21 лютого 2024 року просив справу слухати у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи в суді повідомлений, про що свідчить довідка про доставку судового виклику в електронний кабінет. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. також не з`явилася у судове засідання, про розгляд справи повідомлена належним чином та своєчасно, на підтвердження чого в матеріалах справи мається довідка про отримання судового виклику в електронному кабінеті. Про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не надійшло.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис за реєстрованим №1800 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №600248341 від 22 липня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» у розмірі 36 693,29 грн та 650,00 грн за вчинення виконавчого напису.

Вказаний виконавчий напис перебував на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. (ВП №64503823).

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 20 вересня 2022 року виконавчий напис, вчинений 21 січня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 1800 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм С., визнано таким, що не підлягає виконанню. Рішення набрало законної сили 29 листопада 2022 року.

Згідно ухвалив Саратського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року, виправлено описку у вказаному рішенні суду від 20 вересня 2022 року в даті виконавчого напису з «21 січня 2021 року» на «20 січня 2021 року».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. від 22 грудня 2022 року закінчено виконавче провадження №64503823 на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з визнанням судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігає його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц щодо застосування норм ст. 1212 К України вказала на те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи: в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Як вбачається з інформації, наданої приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. від 29 травня 2023 року за №1450, в рамках виконавчого провадження з боржника ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти у розмірі 24 844,29 грн, з яких: 23 746,33 грн сума боргу за виконавчим документом, яка перерахована на рахунок стягувача; 669,00 грн витрати виконавчого провадження; 429,16 грн основна винагорода приватного виконавця.

Враховуючи, що підставою отримання відповідачем коштів у розмірі 23 746,33 грн було стягнення з позивача на підставі виконавчого напису, який рішенням суду від 20 вересня 2022 року визнано таким, що не підлягає виконанню, вищевказана сума вважається такою, що підлягає поверненню, оскільки правова підстава її набуття відповідачем відпала.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач не спростував відсутності підстав для подальшого утримання належних позивачеві коштів у розмірі 23 746,33 грн.

За такого, з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача слід стягнути грошові кошти у розмірі 23 746,33 грн, які були утримані із доходів позивача в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом № 1800, який було вчинено 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, то суд прийшов до такого.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до прибуткового касового ордеру №15 від 09 жовтня 2015 року та квитанції до вказаного прибуткового ордеру на підставі додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №09/10/2023 від 09 жовтня 2023 року адвокату Федяєву С.В. позивачем сплачено 10 000,00 грн.

На підтвердження понесених судових витрат в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги №09/10/2023 від 09 жовтня 2023 року, додаткова угода від 09 жовтня 2023 року до Договору, акт виконаних робіт від 16 жовтня 2023 року: надання двох усних консультацій 2 години, складання позовної заяви 3 години, прибутковий касовий ордер №15 від 09 жовтня 2015 року та квитанція до вказаного прибуткового ордеру, ордер на надання правничої (правової) допомоги на підставі вказаного договору.

Разом з тим, враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 5000 грн, який буде відповідати засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги.

Таким чином, за нормами ст.141 ЦПК України, суд ухвалює про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. судових витрат на правову допомогу, судового збору у розмірі 1073,60 грн за подання позову.

Отже, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.12,13,77,81,255, 259,263-265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про захист прав споживача та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, адреса: вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безпідставно отримані кошти у розмірі 23 746,33 грн (двадцять три тисячі сімсот сорок шість грн 33 к.), судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00к.) та судовий збір в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 к.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Дата складення рішення 15 травня 2024 року.

Суддя В. С. Миргород