Ухвала суду № 119030164, 15.05.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/14244/24

Провадження № 1-кп/947/888/24

УХВАЛА

15.05.2024 м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному проваджені №12024162480000418 від 01.04.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, не одружений, раніше судимий:

-02.10.2017 Київським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 1 рік;

-03.12.2018 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано 2 роки 1 місяць позбавлення волі за вироком Київського районного суду м.Одеси від 02.10.2017 і до відбування 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

-10.12.2018 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185, ст.71 (не вказано, яка частина покарання і за яким вироком приєднана) КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяця;

-20.12.2018 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.190 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.;

-31.05.2021 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяця. На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком Київського районного суду м.Одеси від 03.12.2018, 1 місяць позбавлення волі за вироком Київського районного суду м.Одеси від 10.12.2018, 2 місяця обмеження волі за вироком Київського районного суду м.Одеси від 20.12.2018 і остаточно до відбування 3 роки 6 місяців позбавлення волі, штраф за вироком Київського районного суду м.Одеси від 20.12.2018 виконувати самостійно. Звільнений з місць позбавлення волі 05.08.2022 по відбуттю строку покарання;

-29.09.2023 Київським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.395 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць. Вирок набрав законної сили, але не виконаний;

-25.10.2023 Київським районним судом м.Одеси за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки;

-16.02.2024Київським районнимсудом м.Одесиза ч.1ст.309КК Українидо покаранняу видіарешту на строк один місяць. На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, повністю приєднано невідбута частина покарання за вироком Київського районного суду м.Одеси від 25.10.2023 - 5 років позбавлення волі, та за вироком Київського районного суду м.Одеси від 29.09.2023 - 1 місяць арешту. Остаточно до відбування за сукупністю вироків, з урахуванням співвідношення, встановленого п.п.«а» п.1 ч.1 ст.72 КК України: одному дню арешту відповідає один день позбавлення волі, показання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяця.

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.185,ч.2ст.15ч.4ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_6 звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні декількох тяжких кримінальних правопорушень, які передбачають покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, а також наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на спроби переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити новий злочин, оскільки обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця мешкання, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, вчинив новий умисний злочин не відбувши покарання за попереднім вироком.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання.

Адвокат ОСОБА_5 заперечила проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики не доведені, обвинувачений має постійне місце мешкання, соціальні зв`язки, оскільки підтримує фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_7 , з якою виховує спільну дитину.

Обвинувачений ОСОБА_3 також заперечив проти продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав позицію захисника. При цьому обвинувачений заявив, що документів щодо народження дитини він надати не може, оскільки їх у нього немає.

Суд вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши надані документи, дійшов висновку про те, що необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому суд виходить з наступного.

З обвинувальних актів і доданих до них матеріалів вбачається, що на обґрунтування обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненнідекількох тяжкихкримінальних правопорушень,санкція якихпередбачає покаранняу видіпозбавлення воліна тривалийстрок, зібрані певні докази, які суд ще не досліджував.

Відповідно до ст.177 КПК України суд вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини:

може здійснити дії на спроби переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він не має легітимного джерела прибутку, міцних соціальних зв`язків, засуджений до кримінального покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяця, яке ще не відбував;

може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини;

може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово засуджений за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, та засуджений до кримінального покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяця, яке ще не відбував.

Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів, крім застави, не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішенням ЄСПЛ «Шалімов проти України».

Як свідчить практика ЄСПЛ, наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у зв`язку з вчиненням особою злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте разом з іншими обставинами збільшує ризик втечі особи настільки, що йому неможливо запобігти, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що злочини вчинено без застосування насильства, а відомості щодо звернення до виконання попереднього вироку в розпорядженні суду на даний час відсутні, суд вважає за необхідне визначити розмір застави.

Тому законних підстав для задоволення клопотання сторони захисту про пом`якшення виду запобіжного заходу на даний час не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 182, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3 на строк 60 днів. Строк діїухвали закінчується 14.07.2024.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (Двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA418201720355249001000005435. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку дії цієї ухвали:

1) прибути до суду на виклик;

2) не відлучатися з м.Одеси без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця мешкання, роботи, навчання, номеру мобільного телефону.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за згодою заставодавця.

Відмовити стороні захисту в задоволені клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з мотивів, викладених в мотивувальній частині ухвалі.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Копію ухвали щодо обвинуваченого відправити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1