Рішення № 11902707, 02.08.2010, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2-2755

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2010 р.

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Мірошниченка М.А.

при секретарі Васильєвої Т.В.,

за участю представника позивача Гарагуля А.С.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «ВУСО» до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди /в порядку регресу/,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ Страхової компанії «ВУСО» звернулися в суд з даним позовом до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди /в порядку регресу/ та стягнення судових витрат, мотивуючи свої вимоги спричиненням протиправними діями відповідача матеріальної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача ЗАТ Страхової компанії «ВУСО» Гарагуля А.С., що діє за довіреністю юридичної особи, підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини і факти, викладені в позовній заяві, та зазначив, що 15 травня 2008 р. відбулося ДТП за участю автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 21063 державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з довідкою відділу ДАІ м. Макіївки № 691 від 30.05.2008 р., дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 пункту 12.1 Правил дорожнього руху України.

Проте, між ОСОБА_2 та ЗАТ АСК "Інго Україна" укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /ВВ 2479085/, щодо відповідальності за шкоду, спричинену внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_3.

26.03.2008 р. між ЗАТ СК "ВУСО" /далі Страховик/ та ОСОБА_3 /далі Страхувальник/ було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 014215-02-05-01-02 /далі - Договір страхування/.

Страховим випадком, згідно з Договором страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного у результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи СПД «Куліш О.В» № 10-29/05 від 29.05.2008 р. вартість відновлюваного ремонту складає 12718,74 грн. Також до вказаної суми були додані витрати страхувальника, пов'язані з отриманням довідки ДАІ у розмірі 83, 00 грн. Отже, сума, що підлягає виплаті в якості страхового відшкодування становить 12801,74 грн.

Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування» на підставі заяви Страхувальника, страхового акту № 3816-02 від 23.06.2008 р. Платіжним дорученням № 9718 від 23.06.2008 р. страхувальнику було виплачено страхове відшкодування у повному обсязі, а саме 12801, 74 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав та не заперечував проти задоволення позову.

Представник відповідача ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» , який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, у судове засідання не зявився та не повідомив про причини неявки.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) встановив наступне.

Судом установлені наступні факти й відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_2 та ЗАТ АСК "Інго Україна" укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /ВВ 2479085/, щодо відповідальності за шкоду, спричинену внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_3.

На підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 014215-02-05-01-02 від 26.03.2008 р. який укладено між ЗАТ СК "ВУСО" та ОСОБА_3, страховим випадком, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного у результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми /а.с.10-11/.

Довідкою виданою ТОВ «Страховий Ассистанс» вбачається, що 15.05.2008 р. о 08.40 год. відбулося ДТП в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України /а.с.9/.

Згідно страхового акту № 3816-02 по Договору страхування наземного транспорту № 014215-02-05-01-02 від 26.03.2008 р. /а.с.12/.

З заяви про виплату страхового відшкодування видно, що 15 травня 2008 р. відбулося ДТП за участю автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 21063 державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 /а.с.13-15/.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи СПД «Куліш О.В» № 10-29/05 від 29.05.2008 р. вартість відновлюваного ремонту складає 12718,74 грн. Також до вказаної суми були додані витрати страхувальника, пов'язані з отриманням довідки ДАІ у розмірі 83, 00 грн. Отже, сума, що підлягає виплаті в якості страхового відшкодування становить 12801,74 грн. /а.с.16-28/.

Постановою Гірницького районного суду міста Макіївки від 27 червня 2008 року встановлено, що ОСОБА_2 визнаний винним у

адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 20 грн. на користь держави. /а.с.39/.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані учасниками процесу докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 15.05.2008 р. за участю транспортного засобу автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 21063 державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Крім того, позивачем при встановленні розміру шкоди, завданої страхувальнику, понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 83 грн., що підтверджується квитанцією від 30.05.2008 року № 58/а.с.2/.

На підставі ст.27 Закону N 85/96-ВР, статей 993, 1191 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Особа, що відшкодувала шкоду, яка заподіяна іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі сплаченого відшкодування.

Вина відповідача ОСОБА_2 порушенні правил безпеки дорожнього руху визнана постановою Кіровського районного суду міста Макіївки від 27 червня 2008 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

Вказана постанова суду набрала законної сили, ОСОБА_2 постанову не оскаржував.

Частиною 4 ст.61 ЦПК України встановлено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідальність власників джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну в результаті зіткнення таких джерел, вирішується за правилами цивільного законодавства.

Приписами ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності чи інше) володіє транспортним засобом, використання якого утворює підвищену небезпеку. За заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки його володілець відповідає незалежно від наявності вини. Володільцем визнається той власник, чи інший титульний володілець, який одночасно фактично його використовує, зберігає, чи утримує.

Пленум Верховного суду України в пунктах 2,3 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6 (із змінами та доповненнями) розяснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 під час керування автомобілем порушив правила безпеки дорожнього руху і це має прямий причинний зв'язок з настанням дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками у виді пошкодження транспортного засобу ОСОБА_3

Таким чином, суд вважає, що встановлені всі підстави, які передбачають право страховика (позивача) вимагати стягнення збитків з особи, винної у заподіянні шкоди (відповідача), тобто у регресному порядку, а також, встановлені всі підстави цивільної відповідальності самого відповідача.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що збитки, понесені позивачем по договору страхування, підлягають стягненню з власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2, який під час керування автомобілем порушив правила безпеки дорожнього руху, і це має прямий причинний зв'язок з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у виді пошкодження транспортного засобу страхувальника ОСОБА_3, тому визнає позовні вимоги ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди /в порядку регресу/, за правом регресу такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно наданих суду платіжних документів, позивач поніс судові витрати: по сплаті судового збору у сумі 128,01 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення позову - 120 грн., а взагалі в сумі грн., яку повинен відшкодувати відповідач.

На підставі вищенаведеного та керуючись, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 993 ЦК України, Законом України “Про страхування”, ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «ВУСО» до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди /в порядку регресу/ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» солідарно на користь Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «ВУСО» п/р 26004000100561 в Донецькій філії ТОВ УКБ «КАМБІО» МФО 394523, ЄДРПОУ 33792667 майнову шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди /в порядку регресу/ у розмірі 12801 грн. 74 грн., судові витрати: по сплаті судового збору у сумі 128,01 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення позову у розмірі - 120 грн., а всього у сумі - 13049 грн. 75 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Суддя