Ухвала суду № 119022286, 13.05.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у вікритті провадженні в частині позовних вимог

13 травня 2024 року Справа № 580/4603/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 01.12.2020 на посаді лікаря-фтизіатра консультативно-діагностичної поліклініки Монастирищенської центральної районної лікарні, а з 04.09.2019 реорганізовано шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Монастирищенська центральна районна лікарня» Монастирищенської районної ради Черкаської області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 01.12.2020 на посаді лікаря-фтизіатра консультативно-діагностичної поліклініки Монастирищенської центральної районної лікарні, а з 04.09.2019 реорганізовано шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Монастирищенська центральна районна лікарня» Монастирищенської районної ради Черкаської області, відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 02.12.2020 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 , врахувавши страховий стаж роботи з 12.08.1996 по 01.12.2020 в подвійному розмірі;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 158 479,36 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень) 36 коп невиплачену в період з 01.06.2021 по 31.01.2024 пенсію за вислугу років.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, зазначає, що з 02.12.2020 перебуває на пенсійному обліку та отримую пенсію за вислугу років на підставі п «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У березні 2024 року позивач звернулася до Головного управління із заявою щодо проведення перерахунку розміру пенсії, в якій просила зарахувавши стаж роботи в медичних закладах в подвійному розмірі за періоди: з 12.08.1996 до 27.07.1997 та з 01.01.2004 до 02.12.2020. Також просила повідомити про строк і порядок виплати заборгованості по пенсії за період з 01.06.2021 по 31.01.2024. Відповідач листом від 27.03.2024 №4593-4184/М-03/8-2300/24 повідомило, що період роботи позивача з 12.08.1996 по 28.07.1997 враховано в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону №1788. Страховий стаж для обчислення пенсії з 01.01.2004 по 02.12.2020 враховано в одинарному розмірі. Для визначення права на пенсію за вислугу років період роботи з 01.01.2004 по 10.10.2017 обраховано відповідно до ст. 60 Закону №1788, підстав для проведення перерахунку відсутні. Щодо виплати заборгованості по пенсії за період з 01.06.2021 по 31.01.2024 відповідач відповіді не надав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У прийнятті позовної заяви в частині позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 02.12.2020 звернулася до Головного управління із заявою про призначення їй пенсії за вислугою років, як лікарю-фтизіатру протитуберкульозного кабінету, однак відповідач рішенням від 04.12.2020 № 231850001125 у задоволенні заяви відмовив.

Рішенням від 18.02.2021 у справі № 580/158/21 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2020 про призначення їй пенсії за вислугу років. Рішення суду від 18.02.2021 у справі № 580/158/21 набрало законної сили 23.03.2021.

На виконання зазначеного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача та призначив з 02.12.2020 пенсію за вислугу років.

31.05.2021 відповідач прийняв розпорядження №231850001125, яким припинив позивачу із 01.06.2021 виплату пенсії згідно з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 №580/158/21.

Рішенням від 18.08.2021 у справі №580/5212/21 Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо припинення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії. Визнав протиправним і скасував його розпорядження від 31.05.2021 №231850001125 щодо припинення такої виплати. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 20916,65 грн (двадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень шістдесят п`ять копійок) невиплаченої в період з 02.12.2020 до 30.04.2021 пенсії за вислугу років. Рішенням суду від 18.08.2021 у справі №580/5212/21 набрало законної сили 11.11.2021.

Рішенням суду від 03.05.2023 у справі №580/2042/23 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи 01.06.2021. Рішенням суду від 03.05.2023 у справі №580/2042/23 набрало законної сили 15.01.2024.

Відповідно до листа Головного управління від 27.03.2024 № 4593-4184/М-03/8-2300/24 рішення суду від 03.05.2023 у справі № 580/2042/23, яким зобов`язано Головне управління відновити позивачу нарахування та виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01.06.2021, виконано. Щодо зарахування стажу в подвійному розмірі відповідач повідомив, що ст. 24 Закону № 1058 передбачено врахування страхового стажу в одинарному розмірі. Водночас, п. 16 Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що положення Закону № 1788 зараховуються у частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (набув чинності 10.10.2017), мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Тому, період роботи позивача з 12.08.1996 по 28.07.1997 враховано в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788. Страховий стаж для обчислення пенсії з 01.01.2004 по 02.12.2020 враховано в одинарному розмірі. Для обчислення права на пенсію за вислугу років період роботи з 01.01.2004 по 10.10.2017 обраховано відповідно до ст. 60 Закону № 1788.

Відповідно до протоколу за період з 01.06.2021 по 31.01.2024 відповідач провів нарахування пенсії на виконання рішення суду від 03.05.2023 у справі №580/2042/23. Так, сума пенсії до виплати становить 158 479,36 грн та зазначено, що після візування виплата буде здійснена: виплата буде проведена по основних відомостях у наступному місяці в 1 місяці 2024 року.

Проте, як стверджує позивач у позовній заяві, станом на час її звернення до відповідача з письмовою заявою від 06.03.2024 щодо порядку виплати утвореної заборгованості та їх строків відповідна виплата не проведена.

Таким чином, підставою для звернення позивача до суду в частині позовних вимог щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача пенсії у сумі 158 479,36 грн, невиплаченої в період з 01.06.2021 по 31.01.2024, є незгода останньої з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду в справі від 03.05.2023 у справі №580/2042/23.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У силу вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Згідно з частиною другою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 статті 11 цього Закону йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а.

Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Крім того, приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Отже, процесуальним законом встановлено спеціальний порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суддя звертає увагу, що зазначені вище правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими статті 382, 383 КАС України пов`язують виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Суддя звертає увагу, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення, прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

Крім того, порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини 5 статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

З огляду на наведене, суддя дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №355/1648/15-а.

За вказаних обставин, суддя зазначає, що позивач у цій справі обрала спосіб захисту шляхом подання позову, зокрема, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача пенсії в сумі 158 479,36 грн, невиплаченої в період з 01.06.2021 по 31.01.2024, на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного вище судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку ст. 382 або ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду чи визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення суду, а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вище наведене, суддя зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Таким чином, для захисту порушених прав при виконанні рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі №580/2042/23 позивач має право звернутись до суду із заявою в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що для захисту порушених позивач має звернутись до суду із заявою в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 158 479,36 грн невиплачену в період з 01.06.2021 по 31.01.2024 пенсії за вислугу років.

Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі № 580/4603/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів у частині позовних вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 158 479,36 грн невиплачену в період з 01.06.2021 по 31.01.2024 пенсії за вислугу років відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Алла РУДЕНКО