Ухвала суду № 119021526, 14.05.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

щодо роз`яснення судового рішення

14 травня 2024 року м. Рівне№460/43063/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2023, позовну заяву задоволено повністю, зокрема: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 26.03.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

03.05.2024 позивач звернувся до суду із заявою, у якій, посилаючись на положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просить роз`яснити зазначене судове рішення, зазначивши в ухвалі суду, що нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі двох мінімальних заробітних плат, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має проводитися, виходячи з розміру розрахункової величини мінімальної заробітної плати в 2024 році; з січня місяця 7100 грн х 2 = 14200 грн (з квітня місяця 8000 грн х 2 = 16000 грн) та чи не повинна застосовуватись у даному випадку правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 04.04.2024 по справі №240/19227/21, де встановлено застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судове рішення у справі № 460/43063/22 ухвалено в порядку письмового провадження, а тому відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, заява відповідача про роз`яснення судового рішення розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У пункті 19 постанови Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 №7, Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою, роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим, правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. Особиста можлива незгода заявника з прийнятим рішенням не визначена законом, як підстава для його роз`яснення.

Наведені позивачем у заяві мотиви аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз`яснення резолютивної частини судового рішення. Заява про роз`яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини рішення суду викликають труднощі в їх розумінні.

Суд зазначає, що резолютивна частина рішення суду від 02.01.2023, є чіткою, визначеною, зрозумілою та не допускає неоднозначного трактування.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 241, 254, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 у адміністративній справі №460/43063/22 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 14 травня 2024 року

Суддя Д.П. Зозуля