Рішення № 11902118, 28.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.10 р. Справа № 21/172

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Макіївка

до відповідача: Державного підприємства “Макіїввугілля” м. Макіївка

про стягнення 85 640,91грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: ОСОБА_2 за дов.

відповідача: Лактюшина А.М. за дов.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Державного підприємства “Макіїввугілля” про стягнення 85 640,91грн., у тому числі:

-53 411,21грн. заборгованості за надані у період з 15 серпня 2008р. по 31 жовтня 2008р. автотранспортні послуги (перевезення робітників відповідача);

-11 462,33грн. інфляційних за період вересень 2008р. - серпень 2010р.;

-20 767,37грн. пені за прострочення платежів за період з 11 вересня 2008р. по 17 серпня 2010р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови договору № 152 від 15.08.2008р. на транспортне обслуговування, докази надання послуг та їх неоплату відповідачем, договір про відступлення права вимоги № 20/07 від 20.07.2010р., а також ст.ст.509, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач у судовому засіданні від 20.09.2010р. надав письмове уточнення до позову, яким просить стягнути з відповідача 74 205,65 грн., у тому числі:

-53 411,21 грн. заборгованості за надані в серпні 2008р. жовтні 2008р. автопослуги;

-6 394,01 грн. пені за прострочення платежів за період з 11.09.2008р. по 11.05.2009р.;

-11 462,33 грн. інфляційних за період з 11.09.2008р. по 17.08.2010р.;

-2 938,10 грн. 3% річних за період з 11.09.2008р. по 17.08.2010р.

Тобто цією заявою позивач зменшив позовні вимоги у частині стягнення пені і заявив нові (додаткові) вимоги, а саме - стягнення 3% річних.

Подання позивачем зазначеної заяви у частині вимог про стягнення 3% річних не відповідає вимогам чинного на момент її подання господарського процесуального законодавства, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог (ст.22 Господарського процесуального кодексу України) слід розуміти збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, у той час як позивач не збільшив розмір позовних вимог (стягнення боргу за надані послуги, інфляційних і пені), а заявив нові (додаткові) вимоги, а саме стягнення 3% річних, які при поданні первісного позову не заявлялись.

Державне підприємство “Макіїввугілля” відзивом від 17.09.2010р., наданим в судовому засіданні, факт надання автопослуг по перевезенню робітників автомобільним транспортом за договором № 152 від 15.08.2008р. підтвердило, позовні вимоги в частині стягнення 53 411,21 грн. заборгованості за надані в серпні 2008р. жовтні 2008р. автопослуги визнало обґрунтованими. В іншій частині позову просить відмовити.

Крім того, відповідач надав заяву від 18.10.2010р., якою просить застосувати строк позовної давності стосовно вимог щодо стягнення пені, відповідно до ст.258 ЦК України.

Заявою від 28.10.10р., поданою у засіданні, позивач відмовся від позову в частині стягнення з відповідача здійснених нарахувань у повному обсязі (пені і інфляційних) і наполягає на стягненні з відповідача 53 411,21грн. заборгованості.

Заявою без дати і номера, поданою у засіданні, відповідач просить розстрочити виконання рішення впродовж 6-ти місяців з посиланням на тяжке фінансове становище. Позивач проти розстрочення виконання рішення не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

15.08.2008 року між Державним підприємством “Макіїввугілля” у особі відокремленого підрозділу “Шахта ім. С.М. Кірова” (Замовник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (Перевізник) був укладений договір № 152 на транспортне обслуговування. Строк дії договору з 17.08.2008р. і до 25.12.2008р. (п. 6.4 договору).

Відповідно до р.1 зазначеного договору Перевізник надає Замовнику послуги з перевезення робітників останнього своїм автобусом ЛАЗ-695 згідно маршруту та графіка руху, а Замовник, в свою чергу, зобовязаний здійснити оплату наданих Перевізником послуг в розмірі та в строки передбачені даним договором. (п. 3.2.2 договору)

Згідно з умовами договору № 152 від 15.08.2008р. на транспортне обслуговування:

-Перевізник зобовязаний щодня здійснювати перевезення робітників ВП “Шахта ім.С.М.Кірова” ДП “Макіїввугілля” по маршруту, згідно графіка, що додається до договору (п. 3.1.1 договору);

-відповідно до п. 3.1.7 договору Перевізник зобовязаний 30-31 числа щомісячно та не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем надавати акт виконаних робіт про щоденний пробіг автобуса;

-оплата здійснюється Замовником, шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем, згідно калькуляції, що додається (п. 2.2 договору);

-у випадку порушення п. 3.2.2 договору Замовник оплачує пеню, в розмірі 0,2% простроченої суми, за кожний день прострочення згідно ставки НБУ. (п. 4.2 договору)

На виконання взятих на себе за договором № 152 від 15.08.2008р. зобовязань ФОП ОСОБА_4 автобусом ЛАЗ-695 у серпні 2008р. жовтні 2008р. були надані відповідачеві послуги з перевезення працівників ВП “Шахта ім. С.М. Кірова” на загальну суму 53411,21 грн. (в тому числі у серпні 2008р. на суму 10 541,69 грн., у вересні 2008р. на суму 21083,37 грн., у жовтні 2008р. на суму 21 786,15 грн.).

Факт надання послуг пасажирських перевезень відповідачем не спростований.

Відповідач зазначені послуги не оплатив, у звязку з чим сума основного боргу склала 53411,21 грн.

Актом звірки від 01.11.2008р., підписаним ФОП ОСОБА_4 та ВП “Шахта ім. С.М. Кірова” ДП “Макіїввугілля”, заборгованість у сумі 53 411,21 грн. підтверджена.

20.07.2010 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 20/07 про відступлення права вимоги, за умовами якого, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові на підставі договору на транспортне обслуговування № 152 від 15.08.2008р.

Право вимоги, що відступається за договором, оцінене сторонами в сумі 53 411,21 грн. (п.2.1 договору)

Таким чином, Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 на підставі зазначеного договору перейшло право на стягнення заборгованості, яка склалась за договором на транспортне обслуговування № 152 від 15.08.2008р. та є належним позивачем у справі.

18.10.2010 року сторонами по справі надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 17.08.2010р., що складений між ВП “Шахта ім. С.М. Кірова” Державного підприємства “Макіїввугілля” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, згідно з яким відповідач підтвердив заборгованість за надані позивачем послуги з перевезення робітників ВП “Шахта ім.С.М. Кірова” ДП “Макіїввугілля” в розмірі 53 411,21 грн.

На час розгляду справи заборгованість у сумі 53 411,21 грн. відповідачем не погашена, доказів цього суду надано не було.

Зважаючи на те, що:

·відповідно до п. 2.2 договору оплата здійснюється Замовником, шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем, згідно калькуляції, що додається;

·згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 17.08.2010р., підписаного сторонами без зауважень на суму основного боргу, сума заборгованості відповідача за надані позивачем послуги з перевезення робітників ВП “Шахта ім. С.М. Кірова” ДП “Макіїввугілля” складає 53 411,21 грн.

·згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

·згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

·ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

·на час розгляду справи відповідачем заборгованість у сумі 53 411,21 грн. по договору №152 ВІД 15.08.2008р. не погашена;

·відповідно д ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

господарський суд вважає, що:

-позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі;

-провадження у справі щодо стягнення інфляційних і пені підлягає припиненню у звязку з відмовою позивача від позову у цій частині.

З огляду на те, що відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суд задовольняє клопотання відповідача про розстрочку погашення заборгованості на 6 місяців.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зайво сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума державного мита 0,09 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 258, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст. 43, 49, 8285, ст.80 п.4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 53 411,21 грн.

Стягнути з Державного підприємства “Макіїввугілля” (86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 32442295, банківські реквізити невідомі) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 у Макіївському міському відділенні № НОМЕР_2 Ощадбанку, МФО НОМЕР_3, ІПН НОМЕР_4) 53 411,21 грн. - заборгованості за надані транспортні послуги, 534,11 грн. - на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 147,18 грн. - на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову провадження у справі припинити.

Розстрочити виконання рішення у частині стягнення боргу 53 411,21 грн. на 6 місяців.

Сплату 53 411,21 грн. відповідачеві здійснювати протягом листопада 2010р. квітня 2011р. у такому порядку:

·у листопаді 2010р. - 8 901,86грн.;

·у грудні 2010р. - 8 901,86грн.;

·у січні 2011р. - 8 901,86грн.;

·у лютому 2011р. - 8 901,86грн.;

·у березні 2011р. - 8 901,86грн.;

·у квітні 2011р. - 8 901,91грн.

Повернути позивачу з Державного бюджету України 0,09 грн. зайво сплаченого державного мита. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя

Повний текст рішення складено 28.10.2010р.