Рішення № 11902020, 26.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.10 р.                     Справа № 40/222                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кіровський техно-сервісний центр „Побутрадіотехніка”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Східна Виробничо-Торгівельна компанія”, м. Донецьк

про стягнення 6 696 грн. 87 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Чумак М.І. – директор, Соловйова О.М. – головний бухгалтер

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Кіровський техно-сервісний центр „Побутрадіотехніка” звернулося до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Східна Виробничо-Торгівельна компанія” про стягнення з останнього основного боргу з орендної плати в сумі 5 955 грн. 27 коп., трьох процентів річних в сумі 82 грн. 37 коп., інфляційних в сумі 134 грн. 15 коп. за прострочення грошового зобов’язання, пені в сумі 525 грн. 08 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань згідно договору оренди нежитлових приміщень від 01.10.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за закінченням терміну зберігання”.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.10.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Кіровський техно-сервісний центр „Побутрадіотехніка”, далі Орендодавець, та товариства з обмеженою відповідальністю „Східна Виробничо-Торгівельна компанія”, далі Орендар, було укладено договір оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до пункту 1. укладеного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення для використання під офіс, які розташовані за адресою: 83117, м. Донецьк, вул. Ляшенко, 1а, площею 52.15 кв.м.

Згідно п.4 договору, оренда плата за користування орендною площею встановлює 25 грн. за кв.м. за місяць. Ця сума може переглядатись у зв’язку зі зміною методики розрахунків, збільшенням витрат на зміст приміщення, зміною цін та іншими змінами в Законах України. В розрахунках орендної плати застосовується індекс інфляції, який йде зростаючим до ставок орендної плати помісячно.

Пунктом 5 договору встановлено, що Орендатор зобов’язаний перерахувати на розрахунковий рахунок 26001166156030 у Донецькій обласній філії АКБ Укрсоцбанка до 1-го числа наступного місяця згідно виставленому рахунку, а також може здійснювати передоплату.

Відповідно до п.6 договору встановлено, що окрім орендної плати Орендатор зобов’язаний:

-          брати участь в загальних для Орендодавця витратах по управлінню, експлуатації, поточному та капітальному ремонті приміщень, обладнання та інвентарю;

-          утримувати приміщення в чистоті, виконувати всі санітарні правила;

-          утримувати приміщення, обладнання та інвентар в повному порядку, здійснювати необхідний поточний ремонт займаних приміщень;

-          сплачувати фактичні витрати за користування комунальними послугами (водою, каналізацією, опаленням в опалювальний сезон, електроенергією) та відшкодовувати витрати за єдиний податок.

Також в п.6 договору встановлений розрахунок за користування орендним приміщенням та комунальними послугами, а саме:

I.          Орендна плата – 1303 грн. 75 коп. * І інфл.;

II.          Експлуатаційні витрати – 12 грн. на місяць;

III.          Опалення – за показниками приладів обліку згідно опалювальної площі та тарифу;

IV.          Вода холодна – за показниками згідно тарифу;

V.          Стоки - за показниками згідно тарифу;

VI.          Вивіз сміття – 20 грн. 40 коп. на місяць;

VII.          Електроенергія – за показниками електричних лічильників згідно тарифу;

VIII.          Прибирання території – 18 грн. 63 коп. на місяць;

IX.          Оренда землі – 62 грн. 09 коп. вартість 1 кв.м. на місяць;

X.          Відшкодування витрат за єдиний податок – 10 відсотків вартості комунальних послуг;

Всього за місяць: з опаленням згідно виставленому рахунку.

Строк дії договору оренди встановлено у пункті 3., а саме договір договір діє з 01.10.08р. по 31.12.09р.

Однак, договір було пролонговано на той же строк і на тих же умовах згідно п.19 договору.

Проте 28.05.10р. згідно акту приймання-передачі приміщення Орендатор повернув Орендодавцю орендоване приміщення. Договір було розірвано. Суму боргу за договором відповідач визнав, про що свідчить гарантійний лист б/н та б/д, який підписано обома сторонами.

          Відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого за ним, утворився борг з орендної плати в сумі 3 606 грн. 65 коп. за період з 01.03.10р. по 01.05.10р. та вартість комунальних послуг в сумі 2 348 грн. 62 коп. за період з 01.03.10р. по 01.05.10р., які позивач намагається стягнути. Виникнення боргу підтверджується наданими позивачем рахунками №38 від 16.02.10р., №62 від 12.03.10р. та №86 від 14.04.10р. згідно договору, які підписані обома сторонами.

Відповідач не виконав свої зобов’язання у повному обсязі, а тому позивач відповідно до вимог п.14 договору, намагається стягнути з нього пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 525 грн. 08 коп. за період з 01.12.09р. по 06.01.10р.; з 01.01.10р. по 15.03.10р.; з 01.02.10р. по 20.04.10р.; з 01.03.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р.

Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач додатково намагається стягнути з відповідача: три процента річних в сумі 82 грн. 37 коп. за період з 01.12.09р. по 06.01.10р.; з 01.01.10р. по 15.03.10р.; з 01.02.10р. по 20.04.10р.; з 01.03.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р. та інфляційні в сумі 134 грн. 15 коп. за період з 01.12.09р. по 06.01.10р.; з 01.01.10р. по 15.03.10р.; з 01.02.10р. по 20.04.10р.; з 01.03.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р., згідно п.14 договору.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведені зобов’язання відповідача щодо сплати боргу з орендних платежів та вартості комунальних послуг. Факт проведення між сторонами господарських операцій підтверджено первинними документами. Докази у справі свідчать про те, що відповідач визнає заявлену суму основного боргу з орендних платежів та вартості комунальних послуг.

На час судового засідання позивач надав суду банківську виписку по особовому рахунку №26001166156030 від 14.10.10р., що підтверджує здійснення відповідачем часткової оплати основного боргу з орендних платежів в сумі 1500 грн., однак після звернення кредитора з позовом.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України) зокрема у таких випадках:

Ш          припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

Ш          спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендних платежів в сумі 1 500 грн. підлягає припиненню за ознаками пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Зобов’язання не припинилося виконанням проведеним належним чином, тому суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю „Кіровський техно-сервісний центр „Побутрадіотехника” до товариства з обмеженою відповідальністю „Східна Виробничо-Торгівельна компанія” щодо стягнення з останнього решти частини основного боргу в сумі 2 106 грн. 65 коп. та вартості комунальних послуг в сумі 2 348 грн. 62 коп. згідно договору оренди нежитлових приміщень від 01.10.08р., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендних платежів, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст.55 ГК України є суб’єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст.230 та частина 6 ст.232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобов’язання мало бути виконано. Наданий позивачем уточнений розрахунок пені відповідає вказаним вимогам.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 525 грн. 08 коп. за період з 01.12.09р. по 06.01.10р.; з 01.01.10р. по 15.03.10р.; з 01.02.10р. по 20.04.10р.; з 01.03.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 82 грн. 37 коп. за період з 01.12.09р. по 06.01.10р.; з 01.01.10р. по 15.03.10р.; з 01.02.10р. по 20.04.10р.; з 01.03.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р., також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 134 грн. 15 коп. за період з 01.12.09р. по 06.01.10р.; з 01.01.10р. по 15.03.10р.; з 01.02.10р. по 20.04.10р.; з 01.03.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р.; з 20.05.10р. по 20.08.10р., також обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджують факт прострочення виконання зобов’язань за договором.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно приписів статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.10.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ст. 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кіровський техно-сервісний центр „Побутрадіотехника” до товариства з обмеженою відповідальністю „Східна Виробничо-Торгівельна компанія” щодо стягнення основного боргу з орендних платежів в сумі 1 500 грн. – припинити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Східна Виробничо-Торгівельна компанія”, 83039, м. Донецьк, вул. Петровського, 315, ід.код 31685609, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Кіровський техно-сервісний центр „Побутрадіотехника”, 83117, м. Донецьк, вул. Ляшенка, 1-а, ід. код 24641695, основний борг з орендної плати в сумі 3 606 грн. 65 коп., вартість комунальних послуг в сумі 2 348 грн. 62 коп., пеню в сумі 525 грн. 08 коп., три процента річних в сумі 82 грн. 37 коп., інфляційні в сумі 134 грн. 15 коп., витрати по державному мита в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено –29.10.10р.