Ухвала суду № 119020161, 08.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

08 травня 2024 рокусправа № 813/1801/18Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №813/1801/18

за позовомФОП ОСОБА_1 , представник не з`явивсядо проГоловного управління Держпраці у Львівській області Державної інспекції України з питань праці, представник- Боднарчук М.І. визнання протиправними і скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 03 квітня 2018 року № 051 та від 03 квітня 2018 року № 052.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишено без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року у справі № 813/1801/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.01.2024 касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі № 813/1801/18 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Судове засідання призначене на 28.02.2024 року відкладено на 27.03.2024 рік у зв`язку із неприбуттям сторін в судове засідання, про що представник позивача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується витягом про доставку електронного листа від 02.02.2024 року.

Судове засідання призначене на 27.03.2024 року відкладено на 08.05.2024 рік у зв`язку неприбуттям позивача в судове засідання, про що представник позивача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується витягом про доставку електронного листа від 29.02.2024 року.

В судове засідання призначене на 08.05.2024 року позивач повторно не з`явився, про що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою від 28.03.2024 року.

Представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання обґрунтуване тим, що враховуючи особливості даної справи, її складність та відповідні правові вказівки Верховного Суду,які необхідно враховувати судом при новому її розгляді, належний розгляд цієї справи за відсутності сторони позивача є неможливим.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд відзначає, що в розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Суд встановив, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився до суду для розгляду справи у судові засідання, призначені на 28 лютого 2024 року, 27 березня 2024 року та 08 травня 2024 року.

Як уже було зазначено судом вище, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд не заперечує право позивача звернутися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у разі наявності об`єктивних обставин, що перешкоджають його участь в судовому засіданні, спричинених такими обставинами. Водночас такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, які виключали б у суду чи в іншої сторони, яка з`явилася у судове засідання обґрунтовані сумніви про зловживання стороною, яка клопоче про відкладення розгляду справи своїми процесуальними правами.

При цьому суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні заяви (клопотання) позивача про розгляд справи за його відсутності.

Натомість судом вжито усіх можливих заходів щодо забезпечення участі позивача у судових засіданнях, оскільки неодноразово відкладався розгляд справи.

Слід також звернути увагу на те, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Указана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання, заяви (клопотання) про розгляд справи за його відсутності не подав, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України,

Разом з тим суд уважає за необхідне наголосити на такому.

Частиною п`ятою статті 205 КАС України передбачено, що суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, які суд враховує в силу імперативної норми частини 5 статті 242 КАС України.

В даному випадку, через відсутність належних та допустимих доказів щодо предмету спору, неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті.

Слід також роз`яснити позивачу, що відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 240, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволити.

Позовну заяву по справі № 813/1801/18 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області Державної інспекції України з питань праці про визнання протиправними і скасування постанов, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвалу складено в повному обсязі 13.05.2024 року.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович