Рішення № 119020124, 14.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 рокусправа № 380/7737/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» до Львівської митниці, у якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів: №UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023; №UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023; №UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023; №UA209000/2023/400297/2 від 30.11.2023; №UA209000/2023/000327/2 від 05.12.2023; №UA209000/2023/000328/2 від 05.12.2023;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA209140/2023/000792; №UA209140/2023/000818; №UA209140/2023/000855; №UA209140/2023/000948; №UA209140/2023/000966; №UA209140/2023/000967.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено: які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості; які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається; яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені недоліки не є підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, оскільки надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а, отже, у сукупності містять ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Вказує, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи тощо), при тому у картках відмови зазначено, що такі документи подавалися. В оскаржуваних рішеннях вказано, що з декларантом було проведено консультації згідно з ст.57 МК України. Однак, надсилання вимоги про надання додаткових документів чи те, що посадовими особами митниці було скеровано засобами електронного зв`язку декларанту інформацію, що у Львівській митниці наявна інформація щодо оформлення даних товарів за відповідними деклараціями не може бути ідентифіковане як проведення консультацій. Відповідачем не було надано декларанту відповідну знеособлену інформацію, що в свою чергу нівелює саму процедуру консультацій. Тобто консультації з декларантом не проводилися. Приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не враховано вказані обставини всупереч Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195. Митний орган у вказаному випадку здійснював коригування безпідставно та вибірково, обираючи вартість за одиницю товару значно вищу, ніж задекларована позивачем. Відповідач в порушення вказаних норм не обґрунтував, чому при здійсненні коригування неможливо застосувати основний метод - вартість операції, хоча при здійсненні митницею коригування, відповідач зобов`язаний зазначити причини незастосування даного методу. Відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності на етапі витребування додаткових документів у позивача. Відповідач лише процитував норми Митного кодексу України. Стверджує, що відповідач безпідставно завищив митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються укладеного контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту. За таких обставин вважає, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: МД № UA110170/2023/3026 від 08.09.2023 (для рішень UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023; UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023; UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023; UA209000/2023/400297/2 від 30.11.2023) ; МД № UA80720/2023/016970 від 04.12.2023 (для рішень UA209000/2023/000327/2 від 05.12.2023; UA209000/2023/000328/2 від 05.12.2023). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Стверджує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також митний орган вказав митну декларацію, яка слугувала джерелом інформації. Вказує, що твердження представника позивача про те, що відповідач не вказав ні конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви та лише процитував норми Митного Кодексу України не відповідають дійсності. Зазначає, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що лише у відзиві відповідач наводить нібито сумніви, які у нього виникли у зв`язку із зазначенням місця розвантаження на території України. Позивач стверджує, що митниця надсилала позивачу вимоги про надання документів, перелічених у ст. 54 Митного кодексу України, у тому числі й документів, які були долучені позивачем до митних декларацій, а не лише тих документів, які б дали можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Відповідач не навів переконливих аргументів, що надані позивачем документи в сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним позивачем основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 11.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 42402050), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Між позивачем, як покупцем, та ТОВ «Емірсон Глобал Діс Тікерет Шіркеті (EMIRSON GLOBAL DIS TIC. LTD. STI) (Туреччина), як продавцем, укладено Договір купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021.

Відповідно до п. 1.1 Договору Протягом терміну дії даного договору Продавець продає, а Покупець приймає і оплачує товари за умовами, зазначеними нижче.

У п. 2.1, 2.2 Договору визначено, що ціни на товари встановлені у Доларах США і включають вартість упакування, пакувальних матеріалів, маркування, завантаження та виконання експортних обов`язків у країні Продавця (якщо необхідно). Загальна вартість товарів, що мають бути доставлені за даним Договором, складається із сум всіх Інвойсів, виданих продавцем.

Згідно з п. 3.2 Договору базові умови доставки є наступними: вільний перевізник - Стамбул, якщо інше не зазначено в Специфікації та Проформі Інвойс у відповідності до ІНКОТЕРМС-20Ю.

У п. 4.1, 4.2 Договору зазначено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок Продавця згідно з Специфікацією та Проформою Інвойс на кожну партію Товарів. Валюта платежу - долари США. Умови оплати вказані у відповідній специфікації і Проформі Інвойс на певну партію Товару.

Позивач подав відповідачу відповідні електронні митні декларації.

09.10.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400244/2, у якому зазначено порушення:

- подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена підписом перевізника;

- у ЦМР графа 3 зазначено, що місцем розвантаження товару є Львів, тоді як у рахунку на транспортування вказано маршрут Порубне Пустомити; у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, проте у рахунку на транспортування зазначено маршрут Pamukova-ПорубнеПустомити, протиріччя у даних не дає змоги встановити достовірний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- у гр.44 МД внесено документ за кодом « 4301» договір на перевезення, проте даний документ до МД не приєднаний;

- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах;

- надано проформу-рахунок на суму 49720$, (не відповідає сумі інвойсу); до митного оформлення, надана платіжна інструкція на суму 23441,81$, у розділі «призначення платежу» міститься посилання на попередньо оформлену МД. Отже, слугувати підтвердженням митної вартості оцінюваних товарів не може.

18.10.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/400253/2, у якому зазначено порушення:

- подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена підписом перевізника;

- заявка на перевезення до митного оформлення не надана;

- у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у ЦМР гр.4 зазначено місце завантаження Стамбул, проте у рахунку на транспортування зазначено маршрут Сакар`я-Порубне, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- у п.1.1 договору на перевезення зазначено, що перевезення відбувається на підставі Заявок, засвідчених двома сторонами. Заявка до митного оформлення не надана;

- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах;

- у комерційному інвойсі зазначено термін платежу 12.10.2023, на день подання декларації документи на оплату до митного оформлення не надано.

01.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400274/2, у якому зазначено порушення:

- подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена підписом перевізника та відправника;

- у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у ЦМР гр.4 зазначено місце завантаження Стамбул, проте у рахунку на транспортування зазначено маршрут Сакар`я-Порубне, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- у п.1.1 договору на перевезення зазначено, що перевезення відбувається на підставі Заявок, засвідчених двома сторонами, які містять істотні умови перевезення. Заявка до митного оформлення не надана;

- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах;

- у комерційному інвойсі зазначено термін платежу 27.10.2023, на день подання декларації документи на оплату до митного оформлення не надано.

30.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400297/2, у якому зазначено порушення:

- подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена підписом перевізника (гр..22);

- у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у ЦМР гр.4 зазначено місце завантаження Стамбул, проте у рахунку на транспортування зазначено маршрут Сакар`я-Порубне-Пустомити, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- у п.1.1 договору на перевезення зазначено, що перевезення відбувається на підставі Заявок, засвідчених двома сторонами. Заявка до митного оформлення не надана;

- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах;

- у гр.44 внесено реквізити договору купівлі продажу (документ за кодом 4104, позначено літерою m), проте, договір у базі даних відсутній;

- у інвойсі зазначено термін оплати 22.11.2023, до гр.44 внесено реквізити документу « 3001»- платіжні документи, № 128 від 07.11.2023, документ до МД не доєднаний;

- за власним бажанням декларантом надано лист покупця щодо формування цін на продукцію та висновок експерта щодо вартісних характеристик товару, експортну МД країни відправлення, заповнену у режимі транзиту, (не містить числові значення митної вартості товару). Висновок містить посилання на проформи, які не надавались до митного оформлення, відсутні додатки із посиланням на джерела цінової інформації. Дата видачі Висновку 25.09.2023, у висновку експертом зазначено, що він дійсний протягом 1 місяця з дня видачі, станом на дату подання МД зазначений термін минув.

05.12.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/000327/2, у якому зазначено порушення:

- подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена відмітками відправника (гр.22);

- у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK. Однак у ЦМР гр.4 зазначене місце завантаження SAKARYA, а у рахунку на транспортування зазначено маршрут Сакар`я-Порубне-Пустомити; протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- у п.1.3 договору № НВ260523-2 про транспортно-експедиторське обслуговування зазначено, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. Така Заявка до митного оформлення не надана;

- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс, які були прийняті Міжнародною торговою палатою при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Оскільки відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника а відомості щодо завантаження товару відсутні, імовірно вартість навантаження товару не включена у вартість товару та не підтверджена документально, що унеможливлює обчислення числового значення вартості такої послуги;

- у гр.44 внесено реквізити договору купівліпродажу (документ за кодом 4104, позначено літерою m), проте, договір у базі даних митного органу відсутній;

- у інвойсі зазначено термін оплати -24.11.2023, до МД долучено платіжний документ №140 від 28.11.2023. Тобто, терміни оплати не дотримані;

- у гр.70 платіжного документу №140 від 28.11.2023 (Призначення платежу) зазначено: передоплата за папір відповідно до проформи-інвойс №23/11773 від 26.09.2023 контракт 71 від 06.10.2021. Зазначену проформу до митного оформлення не надано.

05.12.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000328/2, у якому зазначено порушення:

- подана до митного оформлення CMR № б/н від 27.11.2023 не містить відміток відправника (гр.22);

- у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK. Однак у ЦМР гр.4 зазначене місце завантаження ISTANBUL, а у рахунку на транспортування зазначено маршрут - Сакарья-Порубне-Пустомити; протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- згідно інформації наявної у рахунку на оплату транспортних послуг №2121 від 04.12.2023 послуги перевезення надавались відповідно до договору №22/11-2 на транспортне обслуговування від 22.11.2023. Договір про транспортне перевезення до митного оформлення не надано;

- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс, які були прийняті Міжнародною торговою палатою при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері.

Оскільки відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника (відповідно з умовами договору, умови поставки FCA GOLCUK), а відомості щодо завантаження товару відсутні, імовірно вартість навантаження товару не включена у вартість товару та не підтверджена документально, що унеможливлює обчислення числового значення вартості такої послуги;

- у гр.44 внесено реквізити договору купівлі продажу (документ за кодом 4104, позначено літерою m), проте, договір у базі даних митного органу відсутній;

- у інвойсі № EMR2023000100419 від 27.11.2023 зазначено термін оплати -27.11.2023, до МД долучено платіжний документ №140 від 28.11.2023. Тобто, терміни оплати не дотримані;

- у гр.70 платіжного документу №140 від 28.11.2023 (Призначення платежу) зазначено: передоплата за папір відповідно до проформи-інвойс №23/11773 від 26.09.2023 контракт 71 від 06.10.2021. Зазначену проформу до митного оформлення не надано. Також сума вказана у вказаному платіжному дорученні не співпадає із сумою зазначеною у рахунку-фактурі. Додатково зазначаємо, що платіжний документ №140 від 28.11.2023 подавався також до МД №23UA209140033705U1. В сукупності всі ці фактори не дають можливості співставити дане платіжне доручення із задекларованою партією товару.

Відповідач відповідно до частин 2-4 ст.53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів просив надати додаткові документи: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад документів поданих до митного оформлення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: МД № UA110170/2023/3026 від 08.09.2023 (для рішень UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023; UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023; UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023; UA209000/2023/400297/2 від 30.11.2023) ; МД № UA80720/2023/016970 від 04.12.2023 (для рішень UA209000/2023/000327/2 від 05.12.2023; UA209000/2023/000328/2 від 05.12.2023).

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

За результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України відповідачем було складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA209140/2023/000792; UA209140/2023/000818; UA209140/2023/000855; UA209140/2023/000948; UA209140/2023/000966; UA209140/2023/000967.

Не погоджуючись із згаданими рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся із даним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є рішення про коригування митної вартості товарів прийняті Львівською митницею Державної митної служби України UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023; UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023; UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023; UA209000/2023/400297/2 від 30.11.2023; UA209000/2023/000327/2 від 05.12.2023; UA209000/2023/000328/2 від 05.12.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA209140/2023/000792; UA209140/2023/000818; UA209140/2023/000855; UA209140/2023/000948; UA209140/2023/000966; UA209140/2023/000967.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 Митного кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, №815/6827/17 від 29.01.2019 року, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року №480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У вказаному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов`язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Львівська митниця також зазначила, що до суду разом із позовною заявою долучено переклади документів на українську мову, однак такі переклади які не були подані митному органу не були надані на вимогу митного органу на момент винесення рішень про коригування митної вартості й, відповідно, не враховувались при його прийнятті.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, рішення про коригування митної вартості товарів суд встановив, що під час проведення коригування митної вартості товарів митниця провела аналіз документів, які долучені і до позовної заяви, що відображено у тексті оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська.

Відтак вимоги митного органу стосовно перекладу на українську мову документів, які складено англійською мовою, як офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, та іноземною мовою міжнародного спілкування, не ґрунтується на законі (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 року у справі № №520/10709/18).

Як вбачається з тексту рішень про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтовано необхідність здійснення такого перекладу.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Стосовно порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023:

(«…-подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена підписом перевізника; - у ЦМР розділ 3 зазначено, що місцем розвантаження товару є Львів, тоді як у рахунку на транспортування вказано маршрут Порубне Пустомити; у гр..20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, проте у рахунку на транспортування зазначено маршрут Pamukova-Порубне Пустомити/ протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; -у гр..44 мд внесено документ за кодом « 4301» договір на перевезення, проте даний документ до МД не поєднаний; - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. -надано проформу-рахунок на суму 49720$, (не відповідає сумі інвойсу). До митного оформлення, надана платіжна інструкція на суму 23441,81$, у розділі «призначення платежу» міститься посилання на попередньо оформлену мд. Отже, слугувати підтвердженням митної вартості товарів, що постачаються, документ не може…»).

Відсутність підпису перевідника у міжнародній товарно-транспортній накладній носить формальний характер та жодним чином не могло вплинути на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Міжнародна транспортна накладна СMR виписується на виконання Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року. Чітких вимог до заповнення певних граф дана Конвенція не містить. На рівень митної вартості впливає лише доставка до кордону України, а не по території України. Зазначена обставина, а також норми ст. 19 Конституції України і обумовлюють, що законним є зазначення лише країни доставки вантажу без конкретизації міста. Жодним нормативно-правовим актом з питань митної справи не визначено яка саме інформація повинна зазначатись в графі 3 СMR.

У матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, сама CMR, митна декларація, рахунок на оплату, з яких вбачається, що місто розвантаження м.Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.

Із самого договору купівлі-продажу №71 від 06.10.2021 року, вбачається, що головний офіс продавця товару ТОВ «Емірсон Глобал Діс Тікерет Шіркеті» знаходиться у місті Стамбул.

Місто Гольджук розташоване за 1209 км від п/п Порубне, а м. Памукова (Туреччина) за 1317 км від п/п Порубне. Таким чином, позивач поніс витрати на більшу відстань транспортування. Тому вказане порушення не могло вплинути на заниження митної вартості товарів, а привело до її збільшення.

Митний орган вважає, що у долучених позивачем документах відсутні відомості про вартість завантаження товару у транспорт і про те, хто несе такі витрати.

Відповідно до п. 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів.

Отже, у разі включення витрат на навантаження товару, витрат на страхування товару до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, їхня вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021р. ціни на товари включають вартість упакування, пакувальних матеріалів, маркування, завантаження та виконання експортних обов`язків у країні продавця.

З аналізу цих положень слідує, що додаткових витрат по навантаженню товару, позивач не поніс, оскільки за умовами договору купівлі-продажу ціна товару вже включає його навантаження. Саме тому ці витрати (на навантаження) не підлягають додаванню як складової митної вартості.

Позивач, як Замовник, уклав договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №881/1 від 30.03.2022 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер лайн сервіс». Зокрема, відповідно до п. 1.1, Договору експедитор зобов`язується від свого імені і за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних повідомленнях, залучаючи для здійснення перевезень третю сторону на підставі договору, укладеного між експедитором та третьою стороною перевізником.

Відповідно до п. 2.2 Договору до обов`язків Замовника входить здійснення з дотриманням техніки безпеки навантаження, а також вивантаження.

Вказана обставина свідчить про те, що вартість завантаження товару вже включено до ціни товару, а тому позивач жодних додаткових витрат на навантаження він не поніс. Страхування товару не є обов`язковим відповідно до умов договору.

Митний орган висловив зауваження щодо умов оплати товару. Проте, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка), не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №815/329/17.

Відтак, такі мотиви спірного рішення спростовуються матеріалами справи.

Що стосується порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023.

(«…-подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена підписом перевізника; заявка на перевезення до митного оформлення не надана; -у гр..20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у ЦМР р.4 зазначене місце завантаження Стамбул, проте у рахунку на транспортування зазначено маршрут - Сакар`я-Порубне; протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; -у п.1.1 договору на перевезення зазначено, що перевезення відбувається на підставі Заявок, засвідчених двома сторонами. Заявка до митнго оформлення не надана; - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. -у комерційному інвойсі зазначено термін платежу -12.10.2023, на день подання декларації документи на оплату до митного оформлення не надано;…»).

Місто Стамбул (Туреччина) розташовано за 1130 км від п/п Порубне, місто Сакар`я (Туреччина) розташоване за 1241 км від п/п Порубне, а м. Гольджук за 1209 км від п/п Порубне, таким чином, позивач поніс витрати на більшу відстань транспортування. Тому вказане порушення не могло вплинути на заниження митної вартості товарів.

Так, само не має значення для визначення митної вартості і факт подання/не подання до митного органу заявки на перевезення, оскільки зазначений документ не визначений як обов`язковий при вирішенні питання визначення митної вартості товару.

Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 у якій вказано, що серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною.

Позивач уклав договір на транспортне обслуговування №09/6-1 від 09.06.2023 року з ТОВ «Бета-Інвест Логістік». Відповідно до п. 2.1.4 Договору на транспортне обслуговування завантаження транспортного засобу віднесено до обов`язків Замовника. Тому додаткових витрат на навантаження товару позивач не поніс, оскільки такі входять до ціни товару за умовами Договору купівлі-продажу № 71.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000915 від 13.10.2023 року вантажне перевезення за маршрутом до кордону з Україною складають 100000 грн. Таким чином, документи, що підтверджують перевезення товару не містять розбіжностей і є належними та достатніми доказами, що підтверджують вартість транспортування. Заявка на транспортні послуги жодним чином не впливає митну вартість товару, а тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у попередньому рішенні № UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023.

В частині порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023.

(«…-подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена підписом перевізника та відправника; --у гр..20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у ЦМР р.4 зазначене місце завантаження Стамбул, проте у рахунку на транспортування зазначено маршрут - Сакар`я-Порубне; протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; -у п.1.1 договору на перевезення зазначено, що перевезення відбувається на підставі Заявок, засвідчених двома сторонами, які містять істотні умови перевезення. Заявка до митнго оформлення не надана; - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. -у комерційному інвойсі зазначено термін платежу -27.10.2023, на день подання декларації документи на оплату до митного оформлення не надано.»).

Позивач уклав договір на транспортне обслуговування №09/6-1 від 09.06.2023 року з ТОВ «Бета-Інвест Логістік». Відповідно до п. 2.1.4 Договору на транспортне обслуговування завантаження транспортного засобу віднесено до обов`язків Замовника.

Це положення договору підтверджує, що додаткових витрат на навантаження товару позивач не поніс, оскільки такі входять до ціни товару за умовами Договору купівлі-продажу № 71. Вартість транспортування за маршрутом Сакарья-Порубне відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000941 від 27.10.2023 року становила 100000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та продавець 01.08.2023 року уклали додаткову угоду № 3 до контракту № 71 від 06.10.2021 року. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони дійшли згоди п 4.1 Контракту викласти в новій редакції: « 4.1. Оплата здійснюється банківським переказом коштів на розрахунковий рахунок Продавця по факту відвантаження продукції на протязі 14 календарних днів.». Отже, за умовами додаткової угоди сторони визначили здійснення оплати за фактом відвантаження продукції, тому позивач і не міг надати документи, які підтверджують оплату товару.

Інші порушення (щодо відсутності підпису відправника, вартості завантаження товару у транспорт) мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у рішеннях № UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023, UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023.

Щодо порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400297/2 від 30.11.2023.

(«…--подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена підписом перевізника (гр..22); -у гр..20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у ЦМР р.4 зазначене місце завантаження Стамбул, проте у рахунку на транспортування зазначено маршрут - Сакар`я-Порубне-Пустомити; протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; -у п.1.1 договору на перевезення зазначено, що перевезення відбувається на підставі Заявок, засвідчених двома сторонами. Заявка до митного оформлення не надана; - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. -у гр..44 внесено реквізити договору купівлі продажу (документ за кодом 4104, позначено літерою m), проте, договір у базі даних відсутній; -у інвойсі зазначено термін оплати -22.11.2023, до гр..44 внесено реквізити документу « 3001»- платіжні документи, № 128 від 07.11.2023, документ до мд не доєднаний…»).

Як і у попередніх рішеннях, перевезення товару відбувалось на підставі договору на транспортне обслуговування №09/6-1 від 09.06.2023 року з ТОВ «Бета-Інвест Логістік».

Як вбачається із договору на транспортне обслуговування №09/6-1 від 09.06.2023додаткових витрат на навантаження товару позивач не поніс, оскільки такі входять до ціни товару за умовами Договору купівлі-продажу № 71. Вартість транспортування за маршрутом Сакарья-Порубне відповідно до рахунку-фактури № СФ-0001031 від 24.11.2023 року становила 105000 грн.

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у рішеннях № UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023, UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023, UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023.

Стосовно порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/000327/2 від 05.12.2023.

(«…--подана до митного оформлення ЦМР не засвідчена відмітками відправника (гр.22); -у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK. Однак у ЦМР р.4 зазначене місце завантаження SAKARYA, а у рахунку на транспортування зазначено маршрут - Сакар`я-Порубне-Пустомити; протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; -у п.1.3 договору №НВ260523-2 про транспортно-експедиторське обслуговування зазначено, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. Така Заявка до митного оформлення не надана; - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс, які були прийняті Міжнародною торговою палатою при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Оскільки відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника а відомості щодо завантаження товару відсутні, імовірно вартість навантаження товару не включена у вартість товару та не підтверджена документально, що унеможливлює обчислення числового значення вартості такої послуги; -у гр.44 внесено реквізити договору купівлі продажу (документ за кодом 4104, позначено літерою m), проте, договір у базі даних митного органу відсутній; -у інвойсі зазначено термін оплати -24.11.2023, до МД долучено платіжний документ №140 від 28.11.2023. Тобто, терміни оплати не дотримані; -у гр.70 платіжного документу №140 від 28.11.2023 (Призначення платежу) зазначено: передоплата за папір відповідно до проформи-інвойс №23/11773 від 26.09.2023 контракт 71 від 06.10.2021. Зазначену проформу до митного оформлення не надано.…»).

Позивач не поніс додаткових витрат на навантаження товару, оскільки такі входять до ціни товару за умовами Договору купівлі-продажу № 71.

Позивач, як Замовник, уклав договір НВ260523-2 про транспортно-експедиторське обслуговування від 26.05.2023 з ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДІНГ", (Експедитор). Відповідно до п. 3.1.3 Договору Замовник зобов`язується підготувати товар до перевезення, провести завантаження транспортного засобу, організувати вантажно-розвантажувальні роботи тощо. Транспорті витрати за маршрутом Сакар`я-Порубне становлять 124400 грн.

Таким чином, експедитор не мав обов`язку здійснювати завантаження товару відповідно до умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема умовами контракту купівлі-продажу, покупець і продавець визначили, що вартість навантаження вже включена в ціну товару. Твердження про те, що відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника не підтверджено жодним документом.

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у рішеннях № UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023, UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023, UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023

В частині порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/000328/2 від 05.12.2023.

(«…--подана до митного оформлення CMR № б/н від 27.11.2023 не містить відміток відправника (гр.22); -у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK. Однак у ЦМР р.4 зазначене місце завантаження ISTANBUL, а у рахунку на транспортування зазначено маршрут - Сакарья-Порубне-Пустомити; протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; -згідно інформації наявної у рахунку на оплату транспортних послуг №2121 від 04.12.2023 послуги перевезення надавались відповідно до договору №22/11-2 на транспортне обслуговування від 22.11.2023. Договір про транспортне перевезення до митного оформлення не надано. - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс, які були прийняті Міжнародною торговою палатою при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Оскільки відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника (відповідно з умовами договору, умови поставки FCA GOLCUK), а відомості щодо завантаження товару відсутні, імовірно вартість навантаження товару не включена у вартість товару та не підтверджена документально, що унеможливлює обчислення числового значення вартості такої послуги; -у гр.44 внесено реквізити договору купівлі продажу (документ за кодом 4104, позначено літерою m), проте, договір у базі даних митного органу відсутній; -у інвойсі №EMR2023000100419 від 27.11.2023 зазначено термін оплати -27.11.2023, до МД долучено платіжний документ №140 від 28.11.2023. Тобто, терміни оплати не дотримані; -у гр.70 платіжного документу №140 від 28.11.2023 (Призначення платежу) зазначено: передоплата за папір відповідно до проформи-інвойс №23/11773 від 26.09.2023 контракт 71 від 06.10.2021. Зазначену проформу до митного оформлення не надано. Також сума вказана у вказаному платіжному дорученні не співпадає із сумою зазначеною у рахунку-фактурі. Додатково зазначаємо, що платіжний документ №140 від 28.11.2023 подавався також МД №23UA209140033705U1. В сукупності всі ці фактори не дають можливості співставити дане платіжне доручення із задекларованою партією товару. …На вимогу декларантом було повторно надано документи, що вже подавались до митного оформлення, а додатково надано договір №22/11-2 на транспортне обслуговування від 22.11.2023. У п.1.1 договору про транспортне обслуговування вказано, що згідно даного Договору замовник доручає, а перевізник бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок клієнта надати послуги з перевезення вантажів…, відповідно до узгоджених сторонами Заявок. Згідно п.1.2. узгоджена сторонами Заявка є невід`ємною частиною даного Договору. Така Заявка до митного оформлення не надана…»).

Позивач не поніс додаткових витрат на навантаження товару, оскільки такі входять до ціни товару за умовами Договору купівлі-продажу № 71.

Позивач, як Замовник, уклав договір № 22/11-2 на транспортне обслуговування від 22.11.2023 з ТОВ "АФ-Транс", (Перевізник). Відповідно до п. 2.1.4, 2.1.5 Договору Замовник зобов`язується провести завантаження транспортного засобу, організувати вантажно-розвантажувальні роботи.

Таким чином, перевізник не мав обов`язку здійснювати завантаження товару відповідно до умов договору на транспортну обслуговування.

Вартість транспортування за маршрутом Сакарья-Порубне відповідно до рахунку на оплату № 2121 від 04.12.2023 року склала 125000 грн.

Водночас, позивач оплатив вартість транспортування від міста, яке розташоване найдальше, тому це ніяк не призвело до заниження митної вартості товару.

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у рішеннях № UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023, UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023, UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023, UA209000/2023/000327/2 від 05.12.2023.

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023; UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023; UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023; UA209000/2023/400297/2 від 30.11.2023; UA209000/2023/000327/2 від 05.12.2023; UA209000/2023/000328/2 від 05.12.2023.митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак, оскаржувані рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірних рішень при визначенні митної вартості за методом 2ґ, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування їх є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправною та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення та картки відмови відповідача не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів: №UA209000/2023/400244/2 від 09.10.2023; №UA209000/2023/400253/2 від 18.10.2023; №UA209000/2023/400274/2 від 01.11.2023; №UA209000/2023/400297/2 від 30.11.2023; №UA209000/2023/000327/2 від 05.12.2023; №UA209000/2023/000328/2 від 05.12.2023.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA209140/2023/000792; №UA209140/2023/000818; №UA209140/2023/000855; №UA209140/2023/000948; №UA209140/2023/000966; №UA209140/2023/000967.

Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, пров. Тихий 1, 11/21, ЄДРПОУ 42402050) судовий збір у розмірі 18551,93 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович