Рішення № 119020116, 14.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 рокусправа № 380/6976/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представниця ОСОБА_2 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) про визнання протиправними дій.

Ухвалою № 380/6976/24 від 23.04.2024 суд роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в самостійні провадження, в провадженні цієї справи будуть розглядатися такі вимоги:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 86% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розрахунку 86% відповідно сум грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII); пенсію призначено в розмірі 86% від грошового забезпечення. Відповідно до Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року відповідач здійснив масовий перерахунок пенсії позивача в процесі якого протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії позивача з 86% до 70%. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що ГУ ПФУ у Львівській області правомірно нарахувало при масовому перерахунку пенсії на виконання Постанови № 103, розмір 70% грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року Законом № 2262 встановлений максимальний розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Суд дослідив заяви по суті спору та з`ясував підстави позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 , з 01.09.2006 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 86% від його грошового забезпечення при вислузі 32 роки.

Відповідно до Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року відповідач здійснив масовий перерахунок пенсії позивача в процесі якого протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії позивача. В процесі перерахунку орган ПФУ визначив основний розмір пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70% грошового забезпечення.

На заяву представниці позивача щодо перерахунку його пенсії ГУ ПФУ у Львівській області листом від 13.02.2024 повідомило заявника, що йому призначена та виплачувалась пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262 в розмірі 86% сум грошового забезпечення відповідно до норм статті 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції чинній на дату призначення пенсії. ГУ ПФУ у Львівській області повідомило заявника, що на виконання Постанови № 103 здійснений перерахунок пенсії з 01.01.2018 за нормами законодавства, що діяли на момент перерахунку пенсії, виходячи із 70% сум оновленого грошового забезпечення.

При прийнятті рішення суд враховує висновки щодо застосування статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ при перерахунку пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, висловлені Верховним Судом у рішенні від 04.09.2020 за наслідками розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18. Верховний Суд зазначив, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. У цій зразковій справі Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

В цій справі предмет спору стосується зменшення відсоткового значення розміру пенсії особі, що раніше проходила службу в органах внутрішніх справ (міліції) та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016 на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку поширенням на цю категорію осіб норм грошового забезпечення поліцейських (за прирівняною посадою) відповідно до Постанови КМУ №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Отже, ця справа не є типовою щодо зразкової справи №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18). Водночас при прийнятті рішення суд враховує викладені в постанові №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18) Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 висновки щодо застосування ст.ст. 13, 63 Закону № 2262-ХІІ, а також Порядку №45 та Постанови №103 до правовідносин, що виникають в процесі перерахунку пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ.

При прийнятті рішення суд застосовує релевантні норми права та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, при цьому керується такими мотивами:

Позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ. При прийнятті в рішення про призначення пенсії за вислугу років її основний розмір визначено в розмірі 86% від суми грошового забезпечення заявника.

Стаття 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (перерахунку пенсії) визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Водночас суд зауважує, що порядок перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців урегульований не статтею 13 Закону №2262-XII, а іншими нормами права, а саме статтею 63 Закону №2262-XII, Порядком №45.

Отже, процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення, який регламентується різними нормами права. При цьому норми, що регламентують порядок проведення перерахунку пенсії за вислугу років, не передбачають зміни (зменшення) відсоткового розміру основного розміру пенсії при проведенні її перерахунку. Отже, відсотковий розмір грошового забезпечення при перерахунку пенсії залишається сталим (не змінюється) та застосовується у розмірі, визначеному на момент призначення пенсії.

Оскільки норма частини другої статті 13 Закону № 2262-XII врегульовує правовідносини щодо призначення нових, а не здійснення перерахунку раніше призначених пенсій за вислугу років, то застосування відповідачем цієї норми при перерахунку пенсії ОСОБА_1 (на підставі Постанови № 103) є помилковим; таке помилкове правозастосування свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки спричинило отримання позивачем пенсії у розмірі, суттєво меншому за визначений законом. Оскільки при перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 відповідач невірно визначив (занизив) її основний розмір (70% від суми грошового забезпечення замість 86%), то суд дійшов висновку про порушення права позивача на належне соціальне забезпечення (у розмірі, визначеному Законом № 2262-XII).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ у Львівській області прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, враховуючи при цьому раніше виплачені за період з 01.01.2016 суми пенсії.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд зазначає таке. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 968,96 грн. Ухвалою № 380/6976/24 від 23.04.2024 суд роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області в самостійні провадження. Згідно з нормами частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується. Отже, в цій справі суд вирішує питання щодо стягнення половини сплаченого судового збору (484,48 грн.) за заявлені в цій справі вимоги немайнового характеру, інша сума розподіляється в межах іншої судової справи. Оскільки в цій справі суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років з 01.01.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.01.2016 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривень 48 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович