Ухвала суду № 119019703, 14.05.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

14 травня 2024 року Справа №320/12209/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/12209/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.

01 травня 2024 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/12209/24 та передачу її на перерозподіл у відповідності до статті 31 КАС України.

Заява мотивована порушенням головуючим суддею строків розгляду даної адміністративної справи, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України. На переконання заявника вказані дії свідчать про упередженість суду та є підставою для відводу судді.

09.05.2024 заяву передано на розгляд судді Колеснікової І.С. працівниками відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) - 09.05.2024 (перший робочий день після відпустки).

09.05.204 ухвалою Київського окружного адміністративного суду визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у адміністративній справі №320/12209/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - необґрунтованою та передати матеріали адміністративної справи №320/12209/24 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 головуючим для розгляду заяви про відвід судді Колеснікової І.С. визначено суддю Войтович І.І.

Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С., суд зазначає наступне.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до вимог частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/12209/24 поданої 01.05.2024, відвід ґрунтується на припущеннях позивача щодо можливості виникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості суду, оскільки головуючим суддею порушено строки розгляду даної справи, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що заявлений відвід обумовлений порушенням головуючим суддею процесуальних строків розгляду даної справи, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України та суд зазначає, що зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді у даній справі доводи і аргументи не підтверджують наявності обов`язкових підстав відводу, встановлених чинним процесуальним законодавством, та не вказують на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді. Жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, позивачем суду не надано і з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Суд зауважує, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17, 01.10.2018 в адміністративній справі № 9901/673/18 та 04.10.2018 (провадження № 11-429сап18).

Суд також наголошує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Суддя зазначає, що зазначення лише обставини тривалого розгляду адміністративної справи не дає підстав стверджувати про його упередженість щодо позивача, чи надання переваги відповідачу.

З матеріалів справи вбачається, що тривалий розгляд справ суддею зумовлений об`єктивними обставинами, а саме значним навантаженням.

Одночасно суд вказує на положення статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/12209/24 не підлягає задоволенню, як невмотивована.

Керуючись статями 36, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/12209/24, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.