Рішення № 119018595, 14.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 рокуСправа №160/3234/24

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (вул.Криворіжсталі 1, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50095, код ЄДРПОУ 24432974) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича, буд.51, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

установив:

05 лютого 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати противоправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №006862 про порушення законодавства про автомобільний транспорт ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», 50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд.1, код з ЄДРПОУ 24432974 - 15 листопада 2023 о 14:05 хв., м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, зупинка Проміжна допущено порушення ст. ст. 34,48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №005313 від 15 листопада 2023 року, постановлено стягнути з ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваною постановою накладено на позивача штраф за порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч.1 ст.60 цього Закону. В акті проведення перевірки №005313 від 15.11.2023, на підставі якого було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, зазначено про відсутність у водія транспортного засобу протоколу перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу, який належить позивачеві. Однак, як зазначив позивач в своєму позові, посадовими особами відповідача не було враховано, що позивач не надає послуг з перевезення вантажів, а як зазначено в позовній заяві, виконує власну господарську діяльність. Тому позивач вважає, що оскаржуваною постановою до нього протиправно застосовано адміністративно-господарський штраф. Позивач наголошує, що перевезення вантажу здійснювалось в межах власної господарської діяльності водія, транспортним засобом, який використовується на законних підставах. Позивач наголошує, що жодні договірні умови між позивачем та водієм відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови залишено без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати належним чином засвідчений документ, який підтверджує повноваження представника позивача.

На виконання ухвали суду від 20.02.2024 р., позивачем 28.02.2024 р. усунуто означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ухвалою суду також залучено начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті до участі у справі у якості другого відповідача та зобов`язано останнього надати до суду всі матеріали, які були підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 січня 2024 року №006862.

10 квітня 2024 року від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем було надано документи, запитані Судом ухвалою від 07.03.2024 р., а також надані наступні пояснення: по-перше, відповідач, посилаючись на Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 вказує на правомірність зупинення транспортного засобу для перевірки. По-друге, вказуючи на норми Закону України «Про автомобільний транспорт» на перелік документів для здійснення перевезень вантажів. Відповідач наголошує на обов`язок перевізника забезпечити водія необхідними документами, а водія пред`явити їх у разі необхідності. Також відповідач заперечує аргументи позивача, що останній не є автомобільним перевізником, з посиланням на положення Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. З посиланням на практику Верховного Суду, відповідач вказав, що ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу, при цьому на думку відповідача позивач невірно вказав, що між ним та подієм не існувало договірних відносин, вказуючи, що перевезення за власний кошт свідчить про перевезення для власних потреб. Також, щодо суті порушення відповідач вказав, що перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним і до нього належать також інші документи, передбачені законодавством, зокрема протокол про перевірку та адаптацію тахографа. Під час рейдової перевірки було встановлено, що у водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа. Тому, з посиланням на вищевказане відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 4ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що згідно з актом від 15.11.2023 р. № 005313 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складеним старшими державними інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у м. Кривому Розі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Волошенюк В.С., ОСОБА_1 , 15.11.2023 о 14.05 год. за адресою м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, зупинка Проміжна, було проведено перевірку транспортного засобу марки MAN-тягач, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 , МАЗ-напівпричіп, номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_5 , видане ТСЦ 1243 09.04.2022 . Під час перевірки виявлено порушення, яке полягає у тому, що у водія транспортного засобу відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010. Відповідальність за порушення передбачено абз. 3 ч. 1ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Акт містить запис про ознайомлення водія зі змістом акта та відмову від надання пояснень і підписання акта.

10 січня 2024 р. начальником відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 006862, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» постановлено стягнути з ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за допущене 15.11.2023 о 14.05 год. за адресою м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, зупинка Проміжна порушення ст.34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № 005313 від 15.11.2023.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В розумінні вимог ст.1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (Інструкція № 385).

Згідно з п. 1.3 Інструкції № 385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п. 2.6 Інструкції № 385, пункти сервісу тахографів (ПСТ) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:

- установлення або заміни тахографа;

- ремонту тахографа;

- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;

- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Згідно з п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції № 385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

За змістом вказаних положень Інструкції № 385 протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є документом, який повинен мати водій транспортного засобу, що обладнаний тахографом, у разі якщо такий автомобіль використовується для перевезень пасажирів та/або вантажів суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Обґрунтовуючи правомірність застосування санкцій до позивача, відповідач зазначає, що відповідальність, зокрема, поширюється і на суб`єктів господарювання, що перевозять вантаж для власних потреб.

Проте, суд не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону №2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 06.07.2023 у справі № 560/514/22.

Як зазначалось, абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність передбачена саме до автомобільних перевізників, якими є лише суб`єкти, які за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надають відповідну послугу.

До відзиву відповідач надав копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, а саме MAN-тягач, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 та МАЗ-напівпричіп, номерний знак НОМЕР_3 , згідно з якими власником є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Проте, як зазначив Верховний Суд, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.02.2023 р. у справі № 240/22448/20.

На думку суду, сама по собі належність на праві власності автомобіля позивачу не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, оскільки відповідач не надав належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки позивач на зазначеному транспортному засобі надавав послуги з перевезення вантажів на замовлення та, що він є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ.

Таким чином, не встановлено наявності доказів, що позивач у спірних правовідносинах є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону №2344-III та може нести відповідальність, передбачену законом України «Про автомобільний транспорт».

Відтак, санкції у спірних правовідносинах застосовано до особи, яка не є суб`єктом відповідальності відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зворотного відповідач не довів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що відсутність в межах спірних відносин у позивача статусу перевізника є самостійною підставою для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Щодо посилання відповідача у відзиві на те, що згідно ТТН автомобільним перевізником зазначено позивача, Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутня жодна товарно-транспортна накладна.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови від 10.01.2024 р. № 006862.

Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників, натомість в матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчили б про те, що позивач є автомобільним перевізником. Тому відповідач помилково притягнув до відповідальності позивача, який не є автомобільним перевізником.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної справи витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2,9,77,90,139,241-246,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (вул.Криворіжсталі 1, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50095, код ЄДРПОУ 24432974) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича, буд.51, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 006862 від 10.01.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України..

Суддя А.В. Савченко