Ухвала суду № 119018533, 14.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 травня 2024 рокуСправа №160/15658/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка подана у порядку статті 383 КАС України у справі № 160/15658/22,-

УСТАНОВИВ:

09.05.2024 представник позивача Крихта А.А. подала заяву у порядку статті 383 КАС України у справі №160/15658/22.

На підтвердження наявності повноважень адвокатом надано ордер серії АЕ №1270544 від 14.03.2024.

Перевіривши матеріали заяви, суддя встановив, що заява не відповідає вимогам ст.167 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Водночас, загальні вимоги до заяви встановлені ст.167 КАС України.

В силу вимог п. 7 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

В свою чергу, відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

За правилами ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону №5076-VI).

Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення №41).

Так, відповідно до підпункту 12.4. пункту 12 Положення №41 ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що національний законодавець чітко вказав на обов`язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема, в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером або довіреністю, зокрема, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.

Аналогічна позиція щодо зазначення в ордері назви органу, в якому надається правова допомога, була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі №9901/847/18.

Як установлено судом, на підтвердження повноважень адвоката Крихти Алли Анатоліївни до адміністративного позову додано ордер серії АЕ №1270544 від 14.03.2024, що виданий на підставі договору про надання правової допомоги №269 від 28.02.2024, в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" якого не зазначено жодного органу.

Отже, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, що не відповідає вимогам пп. 12.4. п.12 Положення №41.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.08.2020 по справі №911/2636/19.

У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі №9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.

Отже, Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що заяву, подану до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в порядку ст. 383 КАС України, підписано особою, яка не має права її підписувати. Докази протилежного в матеріалах заяви відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на встановлене, у суду наявні правові підстави вважати, що заява подана без додержання вимог ч. 1 ст. 167 та ч. 10 ст. 44 КАС України, а отже підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 167, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана у порядку статті 383 КАС України у справі № 160/15658/22 - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. ст. 295, 297 цього Кодексу.

Суддя А. Ю. Рищенко