Рішення № 11901806, 25.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.10р.Справа № 21/263-10 За позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:

П-1: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

П-2: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська області

до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник - IV", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення 307 330,65 грн. за теплову енергію

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

прокуратура - не з'явився;

від позивача-1 - не з'явився;

від позивача-2 - Кузьменко С.А., дов. № 1509/07 від 25.05.10р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально - Міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник - IV" про стягнення з останнього на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованості за теплову енергію у сумі: 272 860,10 грн. - основного боргу, 10 637,84 грн. -пені, інфляційних втрат у сумі 17 000,49 грн. та 3 % річних у сумі 6 822,22 грн.

Прокурор та позивач-1 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача - 2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора, просить задовольнити їх в повному обсязі, надав довідку від 20.10.2010р..

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Між Комунальним підприємством теплових мереж „Криворіжтепломережа” (надалі Постачальник, Позивач-2) і Житлово-будівельним кооперативом "Домобудівельник-ІV" (надалі - Споживач, Відповідач) був укладений договір № 284 від 01.09.2008р. "на відпуск теплової енергії на потреби опалення, вентиляції та гарячого водоспоживання і пару" (надалі - Договір).

Строк дії договору - з 01.09.2008р. по 01.09.2009р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 6.1. Договору).

Згідно до умов Договору позивач зобов’язався відпускати відповідачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції та гарячого водоспоживання і пару в потрібних йому обсягах, на об’єкти відповідача, визначений у таблиці № 2 до цього договору, а відповідач зі своєї сторони зобов’язався здійснювати щомісячну оплату за відпущену теплову енергію в строк до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач проводить передплату в грошовій формі у розмірі 75 % планового місячного споживання у строк до 20-го числа кожного місяця (п.п. 1.1., 3.1., 3.4. Договору).

Тарифи теплової енергії передбачені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про затвердження тарифів на послуги водо-теплопостачання в місті Кривому Розі" № 584 від 13.08.08р. - 245,00 грн. за 1Гкал.

На виконання умов договору протягом періоду з листопада 2009 року по червень 2010 року включно Позивач відпустив Відповідачу теплову енергію на загальну суму 317 860,10 грн., що підтверджується рахунками на оплату (а.с. 18-35).

Відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково, внаслідок чого виник борг у сумі 272 860,10 грн., що підтверджується розрахунком позивача та не заперечно Відповідачем.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, факт невиконання Відповідачем зобов’язань за спірним договором матеріалами справи встановлено, Відповідачем не спростовано.

Доказів сплати боргу у сумі 272 860,10 грн. на час розгляду справи відповідачем суду не надано.

Згідно п.3.2. Договору за несвоєчасну оплату за теплову енергію відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від загальної суми заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочення платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача ним за неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором до стягнення нараховано 10 637,84 грн. пені.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня нарахована невірно, розмір пені, яка підлягає до стягнення за період з 16.12.2009р. по 31.07.2010р. становить 10560,16 грн.

В частині стягнення 77,68 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем-2 нараховано та підлягають до стягнення 17 000,49 грн. збитків від інфляції за період з січня 2009 року по березень 2010 року та 3% річних за період з 16.02.2009р. по 31.07.2010р., яке складає 6 832,22 грн.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково в сумі 272 860,10 грн. основного боргу, 10 560,16 грн. - пені, 17 000,79 грн. - збитків від інфляції, 6 832,22 грн. - 3% річних.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-87, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник-ІV" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сахарова, буд. 11, код ЄДРПОУ 21909269, р/р 26000120615796 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 305017) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184, р/р 2600412245 ДФ ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 305448) суму 272 860 грн. 10 коп. (двісті сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят грн. 10 коп.) основного боргу, 10 560 грн. 16 коп. (десять тисяч п'ятсот шістдесят грн. 16 коп.) пені, 17 000 грн. 49 коп. (сімнадцять тисяч грн. 49 коп.) збитків від інфляції, 6 832 грн. 22 коп. (шість тисяч вісімсот тридцять дві грн. 22 коп.) 3% річних., про що видати наказ.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник-ІV" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сахарова, буд. 11, код ЄДРПОУ 21909269, р/р 26000120615796 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 305017) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в ГУДКУ В Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 3 071 грн. 75 коп. (три тисячі сімдесят одна грн.) державного мита, про що видати наказ.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник-ІV" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сахарова, буд. 11, код ЄДРПОУ 21909269, р/р 26000120615796 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 305017) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003, МФО 805012) 235 грн. 94 коп. (двісті тридцять п'ять грн. 94 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, -27.10.2010р.