Рішення № 119012260, 02.05.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8056/23

2/296/1056/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

02 травня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Сороки І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Житомирської міської ради про встановлення факту проживання зі спадкодавцем визнання права власності,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1. 21.08.2023 ОСОБА_1 (позивач) подав до Корольовського районного суду м. Житомира позов до Територіальної громади в особі Житомирської міської ради, в якому просив:

(1) встановити факт постійного проживання позивача разом із ОСОБА_3 ;

(2) визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на нерухоме майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 .

1.2. Позов обґрунтовувався тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , який володів на праві власності кв. АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що позивач є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 він звернувся до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області із відповідною заявою про прийняття спадщини за законом після померлого батька, однак постановою державного нотаріуса позивачу, відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що позивач, як спадкоємець не прийняв спадщину, оскільки не проживав разом з ОСОБА_3 на момент його смерті та пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини.

1.3. Посилаючись на те, що на час смерті позивач проживав разом з батьком в його ж квартирі, фактично доглядаючи за ним, вказував, що місце реєстрації позивача за іншою адресою не є беззаперечним доказом проживання за адресою реєстрації, а тому він вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із померлим на момент його смерті, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА

2.1. 21.11.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі №296/8056/23, яку призначеного до розгляду у загальному позовному провадженні.

2.2. 27.02.2024 представник відповідача ОСОБА_4 через підсистему «Електронний Суд» направила до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала, зазначила, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки державний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії так як заява про прийняття спадщини ОСОБА_1 до 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця подана не була, заявник не був зареєстрований зі спадкодавцем на день смерті за однією адресою, а отже спадщину не прийняв, тому заявнику необхідно звернутись з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.24).

2.3. 27.02.2024 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , витребувано у Житомирській державній нотаріальній конторі належним чином завірену копію спадкової справи №136/2020 та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

2.4. 02.05.2024 позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

2.5. Представник відповідача до суду не з`явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

4.1. ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі продажу від 01.09.2004 та копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.10.2004, 25.05.2005 (а.с.7-9).

4.2. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

4.3. 03.03.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою до державного нотаріуса Царициної Н.С. про видачу свідоцтва на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , що стверджується копією заяви №320 (а.с.38).

4.4. 03.03.2020 постановою державного нотаріуса Царициної Н.С. відмовлено гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із тим, що заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1 до 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця подана не була, заявник не був зареєстрований з спадкодавцем на день смерті за однією адресою, отже спадщину не прийняв, що стверджується копією постанови приватного нотаріуса № 02-31 від 03.03.2020 (а.с.5).

4.5. ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації, що підтверджується копією довідки ТОВ «УК «Полісся» №344 від 30.05.2023 (а.с.6).

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

5.1. Статтею 1216 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

5.2. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

5.3. За змістом частини другої, третьої статті 1223 ЦК України, зокрема, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

5.4. За правилами частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

5.5. За змістом частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

5.6. Згідно статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

5.7. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

5.2. Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

5.3. Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

5.4. Крім того, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку(Справа ВС № 227/3750/19 від 22.09.2021).

5.5. Так, звертаючись з позовною заявою до суду, позивач зазначив про те, що спільно проживав із батьком в його квартирі з початку 2018 року, а саме, з моменту коли у батька стався другий інсульт.

5.6. На підтвердження зазначених обставин позивач подав довідку ТОВ «УК «Полісся» №344 від 30.05.2023, з якої вбачається, що позивач проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (підстава - письмова заява сусідів).

5.7. Також, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який працював разом з померлим ОСОБА_3 , повідомив, що позивач здійснював догляд за батьком, але не підтвердив факт його місця проживання з померлим. Свідок ОСОБА_6 , яка є дружиною позивача, повідомила, що позивач близько року до смерті батька проживав з ним та здійснював догляд, у зв`язку з хворобою батька.

5.8. Відповідно до частин першої, шостої статті 29 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

5.9. Суд вважає, що подана позивачем довідка ТОВ «УК «Полісся» та покази свідків, один з яких є близьким родичем дружиною позивача, не підтверджують факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

5.10. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

До таких висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2019 року справа №303/1816/17.

5.11. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

5.12. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

5.13. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

5.14. Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

5.15. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.16. Дослідивши та оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позивачем та його представником подано недостатньо належних та допустимих доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження дійсного фактичного постійного проживання позивача з батьком ОСОБА_3 за адресою реєстрації останнього, а тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

VІ.ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою суду у задоволенні позовних вимог повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на останнього.

Керуючись статтями 76-80, 89, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подані апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарі всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційні скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційні скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

місце проживання за адресою:

АДРЕСА_3

РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

Територіальна громада м. Житомира

в особі Житомирської міської ради місцезнаходження за адресою:

10014, м. Житомир, м-н. С.П. Корольова, 4/2

ЄДРПОУ 13576954

Повне судове рішення складено 13.05.2024

Суддя Олена РОЖКОВА