Постанова № 119011917, 13.05.2024, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2537/24

Провадження № 3/159/1289/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Шишиліна О.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, військовослужбовця, місце служби: військова частина НОМЕР_1 , начальник КТП, штаб-сержант по мобілізації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

14.04.2024 о 15год.30хв військовослужбовець, штаб-сержант ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду (воєнного стану), перебував в місці тимчасової дислокації в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в Ковельському МТМО, висновок «Алкольне сп`яніння - 2,11 проміле», про що свідчить консультаційний висновок спеціаліста від 14.04.2024 №243, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 в суд на розгляд справи не прибув, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, шляхом направлення судової повістки на адресу військової частини НОМЕР_2 , де він перебуває. Будь-яких заяв не надав, про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.

За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 не поважною і розглянув справу за його відсутністю, на підставі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП доводиться зібраними у справі письмовими доказами, доданими до протоколу ЛВЛ №109 від 14.04.2024 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП в якому вказано дату, час та місце вчинення правопорушення; заявою ОСОБА_1 від 14.04.2024; консультаційним висновком спеціаліста №243 від 14.04.2024 та його особистим визнавальним поясненням від 14.04.2024.

Оцінивши докази та матеріали, надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом частини другої статті 33 Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

З урахуванням особи правопорушника, його матеріального становища, характеру протиправного діяння та визнання своєї провини, суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.12. ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Як убачається з матеріалів даної справи, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке ставиться йому у провину, під час виконання службових обов`язків як військовослужбовець, а тому підлягає звільненню від судового збору.

Керуючись статтями 172-20, 221, 268, 283, 284, 285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.12.ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч грн), на користь держави ( Отримувач : ГУК у Волин.обл/м.Ковель/21081100; номер рахунку (IBAN) UA308999980313080106000003564; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачено добровільно, протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанову звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

СуддяО. Г. Шишилін