Рішення № 119000573, 15.04.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/967/24

2-о/296/52/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді - Маслак В.П.,

при секретарі судових засідань - Годлюк А.В.,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаною заявою, в якій просить визнати факт прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Станишівка, Житомирського району, Житомирської області.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що її матір ОСОБА_3 за життя мала право на земельну частку (пай). На ім`я останньої зареєстровано сертифікат на право власності за земельну ділянку (пай) серії ЖТ № 0033739. Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина. Спадкова справа після померлої ОСОБА_3 не заводилась, а отже ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем.

У зв`язку з вищенаведеним та оскільки ОСОБА_1 фактично проживала разом з ОСОБА_3 до її смерті, доглядала за останньою, вела домашнє господарство, заявник просить вимоги заяви задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги заяви. Повідомив, що син померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 виїхав до Росії в 1984 році. ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті матері.

Представник Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Заслухавши думку представника заявника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справ встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 01.11.1963р., серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про шлюб від 08.11.1980р., актовий запис № 19, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 11).

Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 24.12.1998р. (а.с. 12).

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0033739 ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірмі «Зоря» (а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на вищезазначену частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми «Зоря».

Згідно довідок Станишівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 18.12.2023р., разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у времянці за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті та протягом шести місяців після, були зареєстровані: чоловік ОСОБА_7 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ); син ОСОБА_8 (який з 1984р. виїхав до Російської РФСР); син ОСОБА_9 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ) (а.с. 13-18).

Свідок ОСОБА_10 в судовому засідання повідомила, що була знайома з ОСОБА_3 . Вказала, що ОСОБА_1 постійно доглядала за ОСОБА_3 та домогосподарством. На запитання повідомила, що ОСОБА_4 вже більше 30-ти років не проживає в Україні. На момент смерті ОСОБА_3 та після він не приїзжав.

Свідок ОСОБА_11 вказала, що з дитинства знайома із сім`єю ОСОБА_1 та знала ОСОБА_3 Повідомила, що ОСОБА_1 більшість часу проводила біля матері, доглядала за нею та за городами.

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Андрус А.В. віл 18.01.2024р. № 8/02-31 спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась (а.с. 21).

Спадкодавиця заповіту не залишила. Спадкоємцем першої черги за законом є заявник ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Заявник у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звернулась.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки спадщина відкрилась раніше 01.01.2004р., відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963р.

Статтею 524 ЦК УРСР визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Приписами ст. 525 ЦК УРСР встановлено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Абзацом 1 ст. 529 ЦК УРСР визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Положеннями ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію (ст.285 ЦПК).

Матеріалами справи та показами свідків встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з матір`ю ОСОБА_3 та після смерті останньої вступила в управління та володіння спадковим майном.

Враховуючи зазначене ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_3 .

Враховуючи вищезазначені норми права, встановлені судом обставини справи, зокрема доведення в судовому засіданні факту прийняття заявником спадщини, яка відкрилась після смерті її матері, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст.5,12,13,81, 211,258,259,263-265,268,273 ЦПК України, на підставі ст.524-527, 529, 548-549 ЦК УРСР, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини однією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Станішівка, Житомирського району Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В. П. Маслак