Рішення № 1189983, 20.11.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 33/312

20.11.07

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Житомирська виробнича експериментально –налагоджувальна дільниця»

до Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу)

про стягнення 12231,88 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бондарець Г.М., представник за довіреністю №85 від 19.11.2007 року.

від відповідача: Сєров В.М., представник за довіреністю №167/07 від 10.10.2007 року.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Житомирська виробнича експериментально –налагоджувальна дільниця» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) про стягнення 12231,88 грн. заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у між відкритим акціонерним товариством «Житомирська виробнича експериментально –налагоджувальна дільниця»та Міжрегіональною академією управління персоналом укладено Угоду № 17 в листопаді 2004 року та додаткові угоди, відповідно до умов яких позивач виконав усі взяті на себе зобов’язання, що підтверджується підписами на актах виконаних робіт за лютий, березень, квітень, травень 2005 року.

Відповідачем не виконано вимоги п. 4.2. Угоди №17 кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться Замовником після виконання всіх робіт, обумовлених даною Угодою.

Згідно акту звіряння заборгованість відповідача перед позивачем становить 10301,00грн.

В ході досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №166 від 27.10.2005 року з вимогою погасити заборгованість, відповідь на яку не отримав.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем на момент звернення до суду складає 10301,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 10301,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1930,88 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та державне мито в розмірі 122,32 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 10301,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений відповідачем визнаний, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача щодо несвоєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за весь час прострочення підлягають задоволенню в повному обсязі та складають 1930,88 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, код ЄДРПОУ 00123522, р/р 26004300289901 в АКБ «ТАС-Комерцбанк»у м. Києві МФО 300164,) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення

на користь відкритого акціонерного товариства «Житомирська виробнича експериментально –налагоджувальна дільниця»(10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 14, код ЄДРПОУ 20409760, р/р 26001301171853 в ЦВ ПІБ м. Житомира, МФО 311056)

суму основного боргу 10301(десять тисяч триста одна) грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 1930 (одна тисяча дев’ятсот тридцять) грн. 88 коп. державне мито у сумі 122 (сто двадцять дві) грн. 32 коп., витрати пов’язані з інформаційно - технічним забезпеченням судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) 00 грн., а всього 12472 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 20 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Мудрий