Ухвала суду № 118995699, 14.05.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1764/24

Провадження № 2-а/487/28/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Шульга В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Дмитрієва Тетяна Владильєнівна до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправних та скасування постанов. Сторона позивача просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії АА № 00017080 від 12.02.2024, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. та провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; судові витрати покласти на відповідача.

04.03.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває конституційні скарги щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 14-3 КУпАП (справи № 18/223 від 04.07.2023 та 18/277 від 21.08.2023).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема через систему «Електронний суд».

Представник відповідача в режимі відео конференції заперечив проти задоволення клопотання.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності позивача по справі по наявним матеріалам справи, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 268 КАС України.

Суд, вивчивши клопотання та матеріали справи приходить до наступного.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

За чинного правового регулювання закони, інші правові акти або їхні окремі положення втрачають чинність у визначений Конституційним Судом України день, але не раніше дня ухвалення ним рішення. Виключенням із цього правила може бути надання нормі права ретроактивної дії у випадках пом`якшення або скасування юридичної відповідальності фізичної особи.

Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

В даному випадку стороною позивача у клопотанні не зазначено, у чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення Конституційним Судом України справ № 18/223 та № 18/277.

При цьому, слід зазначити, що за правилами п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В даному випадку заявлене стороною позивача клопотання не містить належного обґрунтування наявності зв`язку між очікуваними рішеннями Конституційного Суду України за наслідками розгляду конституційних скарг та предметом даних спорів, а також конкретизації того, чому з огляду на характер та зміст заявлених вимог неможливо розглянути дану справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства.

Крім того суд звертає увагу, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд також звертає увагу на те, що процесуальним законом встановлені особливості розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, однією з яких є скорочений строк розгляду таких справ, а саме протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі було відкрито судом ухвалою від 27.02.2024.

Тривалий розгляд вказаної категорії спорів, ставить під загрозу дотримання з боку України п. 1 ст. 6 Конвенції.

Таким чином, невиправдане зупинення провадження у справах даної категорії є неприпустимим та не відповідає завданням адміністративного судочинства.

В даному випадку, враховуючи положення ст. 152 Конституції України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення поданого стороною позивача клопотання про зупинення провадження у справі, через відсутність обставин об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення Конституційним Судом України скарг щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 1 ст. 143 КУпАП.

Також, суд звертає увагу на те, що КАС України передбачена можливість перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Однією з підстав такого перегляду є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи. (п.п.1 ч. 5 ст. 361 КАС України)

З огляду на викладене, у разі визнання Конституційним Судом України неконституційним закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом, ухвалене судове рішення може бути переглянуто в порядку, передбаченому ст. 361 КАС України за виключними обставинами.

Керуючись ст.ст. 236 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони позивача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Г. Нікітін