Постанова № 118995695, 14.05.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3332/24

Провадження № 3/487/1227/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 суддя Заводськогорайонного судум.Миколаєва ЛагодаА.А.,розглянувши матеріали,які надійшливід Управлінняпатрульної поліціїв Миколаївськійобласті пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,працює в/чА1126,РНОКПП: НОМЕР_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,за вчиненняадміністративного правопорушенняпередбаченого ч.5ст.126КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

07.04.2024 о 03 год 30 хв. в м. Миколаєв по вул. Пограничній, 95 водій ОСОБА_1 керував т/з HyundaiElantra д.н.з. НОМЕР_2 при цьому не мав права керування таким т/з. Вказаним, особа порушила вимоги п.2.1 а) ПДР України, правопорушення вчинено повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явився, повідомлялась своєчасно належним чином про час та місце розгляду справи. Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Миколаєва (https://zv.mk.court.gov.ua/sud1412/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому він клопотання про відкладення судових засідань не подав, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно достатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставістатті 251 КУпАПза допомогою належних та допустимих доказів, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положеньстатті 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Стаття 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортнимзасобом особою,яка немає правакерування такимтранспортним засобом,або передачакерування транспортнимзасобом особі,яка немає правакерування такимтранспортним засобом,а також відповідальністьза повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до пункту 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно вимог ч.5 ст.126 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення наступає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом та повторне протягом року вчинення порушень.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

На підтвердження факту скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 873988 від 07.04.2024, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів; постанову серії БАД №43842 від 22.12.2023, відео фіксації порушення на камеру поліцейського та інші докази.

Таким чином, в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення достатньо доказів, як події, так і складу правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Отже, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1а ПДР України, повторно здійснив правопорушення усвідомлюючи та допускаючи настанням для нього відповідальності, останній своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч.5 ст.126КУпАП.

При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, відомості про особу порушника, його відношення до вчиненого проступку, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

З огляду на наведене, суддя приходить до переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною та достатньою мірою відповідальності за ч.5 ст.126КУпАП є штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк на п`ять років.

Крім того, відповідно до положень пункту 5 частини 2 статті 4Закону України«Про судовийзбір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5ст.126Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) грн., який необхідно сплатити на рахунок UA438999980313010149000014001, МФО - 899998, код ЄДРПОУ 37992030, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 50 коп. Реквізити рахунків для сплати судового збору в Заводському районному суді м.Миколаєва: (номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходівбюджету 22030106), найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та порядку передбачені ст. 294 КУпАП.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя А.А. Лагода