Ухвала суду № 118995100, 13.05.2024, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/124/21 Провадження № 2/613/12/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Колєснік І.А. до ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, про визнання недійсними розпоряджень, права власності, скасування рішення та визнання права постійного користування на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, про визнання недійсними розпоряджень, права власності, скасування рішення та визнання права постійного користування на нерухоме майно.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 25 березня 2021 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

В судові засідання призначені на 25 березня 2024 року, 16 квітня 2024 року та 13 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Колєснік І.А. не з`явились, про дату, час і місце їх проведення повідомлені належним чином, заяв та клопотань на адресу суду не надали.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

З п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вбачається, що день вручення судової повістки під розписку є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

Згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Підстави для відкладення судового засідання, згідно з ст. 223 ЦПК України також відсутні, оскільки неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав).

Положення ч. 1 ст. 128 ЦПК України, враховується судом у системному зв`язку із положеннями ч. 5 ст. 223 ЦПК України, згідно якої суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомленний позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначив Верховний Суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Невиконання покладених на позивача обов`язків мають визначені чинним цивільним процесуальним законодавством наслідки, зокрема щодо залишення позову без розгляду.

Беручи до уваги, що позивача та її представника було повідомлено про час та місце проведення судового засідання, останні повторно не з`явились в судове засідання, їх неявка перешкоджає розгляду справи, суд вважає, що позов необхідно залишити без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.

Керуючись ст. 128, п. 3 ч. 1 ст. 257, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, про визнання недійсними розпоряджень, права власності, скасування рішення та визнання права постійного користування на нерухоме майно - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя