Ухвала суду № 118994832, 04.04.2024, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 686/3057/24

Провадження № 2/191/476/24

У Х В А Л А

іменем України

04 квітня 2024 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький); третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за підсудністю, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький); третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження».

З позовної заяви вбачається, що позивачка є боржником у виконавчому провадженні ВП №49592058, тому законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.05.2021 року Справа №712/12136/18, Провадження №61-4726сво19.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.186,258 - 260 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по цивільній справі №686/3057/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький); третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т. В. Прижигалінська