Рішення № 118993764, 15.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуСправа №160/3852/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427), оформлену листом №7407-877/С-01/8-0400/24 від 05.02.2024 року, у виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 25.11.1997 року Солонянським РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі №160/6026/21 та недоотриманої за життя пенсії в сумі 236 904,73 грн., у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 ;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 25.11.1997 року Солонянським РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , недоотриману за життя пенсію у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 в сумі 236 904,73 грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі №160/6026/21.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що її чоловік ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі № 160/6026/21 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області з 01.04.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно довідки №С-1417. 03.08.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №36613-28439/С-01/8-0400/23 повідомило ОСОБА_2 про здійснення перерахунку на виконання рішення суду по справі № 160/6026/21 за період з 01.04.2019 року по 30.09.2021 рік в сумі 236 904,73 грн. 05.01.2024 року позивач звернулася із заявою до відповідача та просила здійснити їй виплату суми пенсії в розмірі 236 904,73 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі Закону №2262 і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю. 05.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №7407-877/C-01/8-0400/24 повідомило позивача про те, що відповідно до статті 61 Закону №2262- ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Позивач не погодилась з таким рішенням відповідача, тому, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано представником відповідача- 15.02.2024 року, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.

22 лютого 2024 року на електронну адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_2 відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Листом 7407-877/C-01/8-0400/24 від 05.02.2024, позивача було повідомлено про відсутність правових підстав для виплати пенсії згідно з Законом України від 23.12.2015 № 900- VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» внесено зміни до частини 3 статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , про що в матеріалах справи міститься Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 від 05.05.1958 року, проживала разом з чоловіком протягом всього шлюбу та на момент смерті ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали за однією адресою, про що в матеріалах справи міститься Акт підтвердження фактичного місця проживання від 29.12.2023 року №291 виданий Старостою Аполлонівського старостинського округу.

ОСОБА_2 був пенсіонером та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року по справі №160/6026/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виданої відповідно до заяви від 21.10.2020 №С-1417, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6480,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 3910,00 грн.; премія (112 %) - 7257,60 грн.; надбавка за особливості проходження служби (50 %) 5 865,00 грн., з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

Листом від 03.08.2023 року №36613-28439/С-01/8-0400/23 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 було повідомлено про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року по справі №160/6026/21 йому проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.04.2019 року по 30.09.2021 рік в сумі 236904,73 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер про що в матеріалах справи міститься свідоцтво про смерть від 25.08.2023 року серія НОМЕР_4 .

Позивач 05.01.2024 року звернулася до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 після перерахунку на виконання рішення суду від 28.05.2021 року по справі №160/6026/21, керуючись статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р.

Листом від 05.02.2024 року №7407-877/С-01/0400/21 відповідач повідомив позивача, про те що відповідно до статті 61 Закону № 2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником. Також повідомлено, що питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду №160/6026/21 позивач має право вирішити в судовому порядку.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті суми пенсії (доплати) в розмірі 236904,73 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон №2262-XII.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Виходячи з викладеного, ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із пунктом 4 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто аналізуючи висновки до, яких приходить Верховний Суд, а також відповідні статті Закону №1058 та Закону №2262, суд приходить до висновку, що до спливу 6 місяців з моменту смерті пенсіонера, який є військовослужбовцем, врегулювання порядку недоотриманої ним за життя пенсії регулюється спеціальним Законом №2262 та спір вирішується в межах адміністративного судочинства, а у випадку спливу вищевказаного шестимісячного строку, вказана виплата буде розглядатися в межах спадкового законодавства та регулюватися відповідними нормами цивільного законодавства та спеціального, в даному випадку Закону №1058.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом з ним, і звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії протягом шести місяців з дня смерті чоловіка, а саме - 05.01.204 року.

При цьому нарахованою, але не виплаченою ОСОБА_2 на момент його смерті залишилась пенсія в сумі 236 904,73 грн.

Таким чином, позивач звернулась до пенсійного органу в порядку статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 в силу положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 , і які залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю.

Натомість відповідач, відмовляючи їй у виплаті суми недоодержаної пенсії, діяв протиправно та всупереч приписам вищенаведених норм законодавства.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 не є стягувачем по справі №160/6026/21, оскільки правовідносини щодо виплати суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, є відмінними від правовідносин, які виникають у ході виконання судових рішень.

Стаття 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прямо зобов`язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв`язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою.

Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.

Таким чином посилання відповідача, які викладені у листі №7407-877/С-01/8-0400/24 від 05.02.2024 року є безпідставними, а рішення щодо невиплати позивачу недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 236 904,73 грн. є - протиправним.

Враховуючи протиправність відмови відповідача щодо невиплати позивачу недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 236 904,73 грн., суд вважає, що належним способом захисту буде саме - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), недоотриману за життя пенсію ОСОБА_2 в сумі 236 904,73 грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі №160/6026/21 та не отриману ним, у зв`язку зі смертю.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В ході розгляду справи відповідачем не було наведено належними доказами правомірності відмови у невиплаті нарахованої на виконання рішення суду та недоотриманої за життя пенсії, у зв`язку зі смертю пенсіонера, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 77-78, 90, 139, 243-246, 250, 255, 294, 295-297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке оформлено листом №7407-877/С-01/8-0400/24 від 05.02.2024 року, щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії, нарахованої ОСОБА_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі №160/6026/21 в сумі 236904,73 грн та недоотриманої ним за життя, у зв`язку зі смертю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), недоотриману за життя пенсію ОСОБА_2 в сумі 236 904,73 грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі №160/6026/21 та не отриману ним, у зв`язку зі смертю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 2369,05 грн. (дві тисячі триста шістдесят дев`ять гривень 05 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева