Рішення № 118988564, 13.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/17091/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" (надалі ТОВ "Тандем - 2002") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000489/2 від 14.07.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002714 від 14.07.2023.

Позовні вимоги товариство мотивує протиправністю прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови, оскільки під час митного оформлення товару за МД №23UА205140056061U3 від 14.07.2023 декларант надав митниці всі передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України необхідні та достатні документи, які у своїй сукупності підтверджували митну вартість задекларованого товару та не містили розбіжностей. Позивачем митному органу надано платіжну інструкцію від 21.08.2023 №960408004, яка підтверджує повну оплату ціни товару, визначену продавцем за поставлений товар у строк, узгоджений сторонами у специфікації, а саме: протягом 45 календарних днів від дати відвантаження товару, яка є датою виписки СRM 06.07.2023. За доводами позивача: платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте, не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар; тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного доручення та митною вартістю товару немає; це означає, що платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Щодо зауважень митниці про відсутність каталогів, специфікації, виробника товарів, то митному органу у спірному випадку було надано прайс-лист продавця, який повністю підтверджує заявлені підприємством дані щодо митної вартості товару. Стосовно відсутності у копіях МД країни відправлення від 07.07.2023 №23DE485170998530М5, №23DE485171004108М1 та №23DE485110670658Е9 числового значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену у графі 22 МД 91910 Євро, позивач зазначає, що це не може бути окремою підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за відповідних обставин підтвердженням митної вартості товару. Щодо зауваження митниці про відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару, то позивач зауважує, що цей документ не є обов`язковим та не впливає на правильність визначення митної вартості товару.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху.

27.11.2023 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/17091/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.12.2023 судом одержано відзив митного органу на позов (а.с. 111-117), у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Так, у копіях митної декларації країни відправлення MRN23DE485110670658E9 від 07.07.2023, MRN23DE485171004108М1 від 07.07.2023 та MRN23DE485170998530М5 від 07.07.2023 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в гр.22 МД 91910 євро, при тому, що відповідно до Додатку 37 Регламенту Комісії (EEC) №2454/93 від 02.07.1993 (CCIP), графа 46 "Статистична вартість" ЄАД має містити статистичну вартість, виражену у валюті країни члена ЄС, у якій здійснюються експортні формальності. Зважаючи на обумовлені сторонами умови поставки DAP, числове значення графи 46 "Статистична вартість" ЄАД має бути ідентичним заявленому розміру митної вартості, зазначеному в МД. Також прайс-лист від 04.07.2023 містить інформацію від відправника, проте, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен був бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. В автотранспортній накладній у гр.22 від 06.7.2023 №06072023 відсутній підпис відправника, хоча згідно з пунктом 1 статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (набрання чинності для України 17.05.2017) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Указане призвело до обґрунтованих сумнівів митниці в частині підтвердження складових митної вартості товару. Декларантом на вимогу митниці було надано інформацію ринку цін на веб-порталі "Feedinfo", лист від 14.07.2023 №265, платіжне доручення в іноземній валюті №49 від 08.05.2023 на оплату попередньої поставки по цьому ж контракту №280223 від 28.02.2023. При цьому у платіжному дорученні в іноземній валюті №49 від 08.05.2023 були відсутні будь-які відмітки банку, що не дало змоги визначити, чи була здійснена дана господарська операція. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві б/н від 14.07.2023. За доводами відповідача, неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 26.12.2023 (а.с. 160-164), позивач наполягає на тому, що декларації країни відправлення від 07.07.2023 № MRN23DE485170998530M5, від 07.07.2023 №MRN23DE485171004108M1, від 07.07.2023 №MRN23DE485110670658E9 містять посилання на рахунок-фактуру (Handelsrechnung) №RE23080 (наявний у матеріалах справи), який, як зазначає сама митниця, був наданий позивачем разом із митною декларацією та який підтверджує заявлений розмір митної вартості, зазначений у МД. Також позивач у своїх поясненнях на адресу митниці під час розмитнення звертав увагу митниці, що подані ним декларації країни відправлення від 07.07.2023 №MRN23DE485170998530M5 (тіамін мононітрат, країна походження Китай), від 07.07.2023 №MRN23DE485171004108M1 (фолієва кислота, країна походження - Китай) є транзитними деклараціями, які були оформлені відповідно до чинного законодавства ЄС та містять інформацію про транзитну операцію, оскільки товар зберігався на митно-ліцензійному складі в Німеччині та не був розмитнений на території ЄС. Твердження відповідача про те, що прайс-лист від 04.07.2023 містить інформацію від відправника, проте, інформацію від виробника товару декларантом не надано, є хибним та спростовується даними МД (ЕМД) за №23UA205140056061U3, наданої декларантом Волинській митниці ДМС при розмитнені товару, а саме: - для товару "Порошкоподібна форма вітаміну В1: Thiamine mononitrate / Тіамін мононітрат 1000 кг" у графі 14 "Додаткова інформація" міститься вказівка на сертифікат аналізу від 09.11.2021, який подано декларантом (позивачем) разом із митною декларацією, також в графі 34 митної декларації декларантом зазначено країну походження "CN" (Китай); - для товару "Порошкоподібна форма вітаміну В9: Фолієва кислота кормова" у графі 14 "Додаткова інформація" міститься вказівка на сертифікат аналізу від 26.02.2023, який подано декларантом (позивачем) разом із митною декларацією, також в графі 34 митної декларації декларантом зазначено країну походження "CN" (Китай); - для товару "Порошкоподібна форма вітаміну Н (D-біотин) на носії карбонаті кальцію Biotin 2% Feed Grade, Germany / Біотін 2% кормовий" у кількості 3000 кг" в графі 14 "Додаткова інформація" міститься вказівка на сертифікат аналізу від 15.03.2023, також в графі 34 митної декларації декларантом зазначено країну походження "DE" (Німеччина). Зазначені сертифікати аналізу від 09.11.2021, від 26.02.2023 та від 15.03.2023 надавались митному органу разом із митною декларацією та містять вичерпну інформацію про виробника. Доводи митного органу, що прайс-лист виданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), є помилковими, оскільки вказане не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару. Крім того, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості. Стосовно відсутності в автотранспортній накладній (CMR) в гр.22 від 06.07.2023 №06072023 підпису відправника позивач зазначає, що графа 22 CMR, на яку вказує митний орган як на недолік в оформленні через відсутність у ній підпису і печатки відправника, містить надруковані реквізити відправника, що дають змогу його ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвенції. Крім того, наявність/відсутність окремих, не обов`язкових реквізитів у CMR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, указаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено. Поряд з цим, на момент митного оформлення товару платіжне доручення від №49 від 08.05.2023 не викликало жодних сумнівів у митниці, такий сумнів окреслюється та повідомляється митницею вперше у відзиві на позовну заяву від 21.12.2023, хоча приписи статті 53 МК України зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, фактична оплата за товар не впливає на вартість товару. Також не відповідає дійсності й твердження митниці про порушення позивачем 45-денного строку на оплату продавцю за товар, оскільки останній день 45-денного строку припав на вихідний день 20.08.2023, тому днем закінчення 45-денного строку є 21.08.2023, це і є день оплати вартості за поставлений товар. Таким чином, позивачем дотримано договірне зобов`язання з оплати за поставлений товар протягом 45-денного строку з дати CMR, як встановлено сторонами у контракті та специфікації.

У додаткових поясненнях на відповідь на відзив на позовну заяву, що надійшли до суду 15.01.2024 (а.с. 168-170), відповідач наполягає на тому, що зважаючи на обумовлені сторонами умови поставки DAP числове значення графи 46 "Статистична вартість" ЄАД має бути ідентичним заявленому розміру митної вартості, зазначеному в МД. Проте, зважаючи на відсутність таких даних у поданих деклараціях MRN23DE485110670658E9 від 07.07.2023, MRN23DE485171004108М1 від 07.07.2023 та MRN23DE485170998530М5 від 07.07.2023, перевірка даних щодо правильності заявленої декларантом митної вартості за допомогою вказаних документів є неможливою. Разом із поданою митною декларацією декларантом ТОВ "Тандем - 2002" подано за кодом 3014 "Прейскурант (прайс-лист) виробника товару" документ від 04.07.2023 року б/н під назвою Price list від відправника товару Misma GmbH. Водночас згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2011 №1011, яким затверджено відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, визначено, що за кодом 3014 в МД подається прайс-лист від виробника товару. Подання декларантом за кодом 3014 іншого документа під виглядом прайс-листа є нічим іншим, ніж введення митниці, а також на даний момент і суду щодо правомірності дій декларанта та достатності поданих документів та відомостей до митного оформлення. Таким чином, інформацію від виробника товару декларантом не надано, оскільки такий документ відповідно до VII статті ГАТТ повинен був бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Щодо поданих сертифікатів аналізу, то вказані документи не заміняють подання належного прайс-листа та не містять відомостей щодо умов продажу товару, його асортименту та вартості.

Суд розглядає цю справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Тандем - 2002" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 01284778. До видів діяльності підприємства відносяться, зокрема, дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік: Назва КВЕД: Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин Код КВЕД: 46.21 Реєстраційний номер: 162607064.

28.02.2023 між ТОВ "Тандем - 2002" (покупець) та компанією "Misma GmbH" (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №280223, за умовами якого продавець продає, а покупець купує вітаміни, кормові добавки та іншу продукцію для годівлі тварин (надалі товар). Найменування товару кожної партії товару узгоджується сторонами в Специфікації, яка з дати її підписання складає невід`ємну частину контракту (пункт 1.1 контракту) /а.с. 10-13/.

Кількість товару, назва товару, загальна вартість товару, умови поставки, що здійснюватиметься відповідно до контракту, узгоджуються сторонами в Специфікаціях (пункт 1.2 контракту).

Ціна на товар узгоджується в Специфікаціях до контракту і дублюється в інвойсах. Ціна на товар, що поставляється згідно зі статтею 1 цього контракту встановлюється в Євро (пункти 2.1, 2.2 контракту).

Поставка здійснюється на умовах, узгоджених сторонами у Специфікації згідно з міжнародними правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року (пункт 3.1 контракту).

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 контракту розрахунки за товар, що постачається по цьому контракту, проводяться шляхом прямого банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця. 100% вартості товару покупець сплачує протягом 45 днів з дати відвантаження. Валюта контракту та валюта платежу Євро.

Відповідно до Специфікації №3 від 04.07.2023 до контракту №280223 від 28.02.2023 продавець зобов`язується поставити на користь покупця на умовах DAP Орлівщина, Україна, товар на загальну суму 91910,00 Євро, а саме: 1) гідрохлорид виробництва Китай в кількості 1800 кг по ціні 15,15 Євро/кг, всього на суму 27270,00 Євро; 2) тіамін мононітрат виробництва Китай в кількості 1000 кг по ціні 14,05 Євро/кг, всього на суму 14050,00 Євро; 3) вітамін В12 (ціанокобаламін) кормова добавка в кількості 700 кг по ціні 13,90 Євро/кг, всього на суму 9730,00 Євро; 4) біотин 2% кормовий в кількості 3000 кг по ціні 4,30 Євро/кг, всього на суму 12900,00 Євро; 5) фолієва кислота кормова в кількості 600 кг по ціні 24,95 Євро/кг, всього на суму 14970,00 Євро; 6) вітамін К3 (МНБ 96%) в кількості 1000 кг по ціні 12,99 Євро/кг, всього на суму 12990,00 Євро /а.с. 19/.

На виконання умов контракту №280223 від 28.02.2023 та Специфікації №3 від 04.07.2023 до нього з метою розмитнення придбаного у компанії "Misma GmbH" товару позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №23UA205140056061U3 від 14.07.2023 /а.с. 20-22/, згідно з якою позивачем ввезено на територію України, зокрема, такі товари (спірні у цій справі):

2) порошкоподібна форма вітаміну В1: Thiamine Mononitrate / Тіамін Мононітрат 1000 кг. Діюча речовина: вітамін В1 (Thiamine Mononitrate) 99,5%. Номер партії: Y02202111016 /40 картонів по 25 кг. Використовується для збагачення кормів та преміксів для всіх видів тварин вітаміном В1. Виробник Huazhong Pharmaceutical Co.Ltd. Торговельна марка Huazhong. Країна виробництва - CN. Упаковка в картонних коробках на палетах, місць 2, СТ/40 8А/2/1, 3.0. Всього на суму 14050,00 Євро;

4) порошкоподібна форма вітаміну Н (D-біотин) на носії карбонаті кальцію Biotin 2% Feed Grade / Біотин 2% кормовий 3000 кг. Вміст діючої речовини 2%. Використовують для збагачення кормів та преміксів для свійських тварин вітаміном Н. Без додавання цукрів, глюкози, мальтодекстрину, крохмалю, молочних продуктів. Не є самостійним продуктом для годівлі. Номер партії: 600240288, / 120 картонів по 25 кг/. Виробник Miavit. Країна виробництва DЕ. Місць 3, 8А/3/1, СТ/120, 3.0. Всього на суму 12900,00 Євро;

5) порошкоподібна форма вітаміну В9: Folic Acid feed grade / Фолієва кислота кормова 600 кг. Вміст фолієвої кислоти 98,0%. Використовується для збагачення комбікормів та преміксів для сільськогосподарських тварин та птиці вітаміном В9 /24 картонних мішків по 25 кг/. Номер партії: FA23022041. Виробник JLANGXI TIANXIN PHARMACEUTICAL CO, LTD. Торговельна марка TIANXIN. Країна виробництва - СN. Місць 1, 8А/1/1, СТ/24, 3.0. Всього на суму 14970,00 Євро.

Митною декларацією №23UA205140056061U3 митну вартість задекларованого товару заявлено позивачем як таку, що визначена за основним методом визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Разом з митною декларацією №23UA205140056061U3 від 14.07.2023 митному органу надано (відповідачем підтверджено у відзиві), зокрема:

- пакувальний лист (товарно-транспортна накладна) №LS23080 /а.с. 63-66/;

- рахунок-фактуру (інвойс) RE23080 від 05.07.2023 /а.с. 57-60/;

- CMR від 06.07.2023 №06072023 /а.с. 37-40/;

- супровідний лист 23DE485170998530М5 від 07.07.2023;

- акт митного огляду від 13.07.2023;

- декларацію про походження товару від 05.07.2023 №RE23080;

- прайс-лист від 04.07.2023 /а.с. 61-62/;

- контракт від 28.02.2023 №280223 /а.с. 10-13/;

- специфікацію від 04.07.2023 №3 /а.с. 19/;

- копію митної декларації країни відправлення MRN23DE485110670658E9 від 07.07.2023 /а.с. 51-56/;

- копію митної декларації країни відправлення MRN23DE485171004108М1 від 07.07.2023 /а.с. 41-45/;

- копію митної декларації країни відправлення MRN23DE485170998530М5 від 07.07.2023 /а.с. 46-50/.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митний орган визначив, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме /а.с. 27/:

- у копіях митної декларації країни відправлення від 07.07.2023 MRN23DE485170998530М5, від 07.07.2023 MRN23DE485171004108М1 та від 07.07.2023 MRN23DE485110670658E9 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в гр.22 МД - 91910 євро;

- прайс-лист від 04.07.2023 б/н містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- в автотранспортній накладній в гр.22 від 06.7.2023 №06072023 відсутній підпис відправника.

Як наслідок, за висновками митного органу, у зв`язку із тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності декларанту необхідно згідно зі статтями 53, 54 Митного кодексу України в 10-денний термін надати:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці було надано (відповдічаем не оспорюється згідно з відзивом):

- інформацію ринку цін на веб-порталі "Feedinfo" /а.с. 135, 135 зі звороту, 137 зі звороту/;

- лист від 14.07.2023 №265 /а.с. 139/;

- платіжне доручення в іноземній валюті №49 від 08.05.2023 на оплату попередньої поставки по цьому ж контракту №280223 від 28.02.2023 /а.с. 132 зі звороту/.

Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000489/2 від 14.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002714 від 14.07.2023 /а.с. 120-121/.

В обґрунтування наведеного рішення зазначено: митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності: у копіях митної декларації країни відправлення від 07.07.2023 MRN23DE485170998530М5, від 07.07.2023 MRN23DE485171004108М1 та від 07.07.2023 MRN23DE485110670658E9 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в гр.22 МД 91910 євро; прайс-лист від 04.07.2023 б/н містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; в автотранспортній накладній в гр.22 від 06.7.2023 №06072023 відсутній підпис відправника. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно. Згідно зі статтею 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності необхідно згідно зі статтею 53 та статтею 54 МКУ в 10-ти денний термін надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларантом на вимогу митниці надано: 1) інформацію ринку цін на веб-порталі "Feedinfo"; 2) лист від 14.07.2023 №265; 3) платіжне доручення в іноземній валюті №49 від 08.05.2023 на оплату попередньої поставки по цьому ж контракту №280223 від 28.02.2023. Зазначено, що на платіжному дорученні в іноземній валюті №49 від 08.05.2023 відсутні будь-які відмітки банку, що не дає змоги визначити, чи була здійснена дана господарська операція. Листом від 14.07.2023 №265 повідомлено про відсутність інших додаткових документів. За умови надання згідно з частиною третьою статті 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами частини шостої статті 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статті 55 та статті 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно з рівнем на подібні/ідентичні товари інформація, про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 2 на рівні 17,77 дол.США/кг за МД №UA100060/2023/414577 від 27.06.2023; товар 4 на рівні 5,11 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/023545 від 27.03.2023; товар 5 на рівні 29,9 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/023545 від 27.03.2023. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 44 Митного кодексу або в судовому порядку.

Позивач випустив імпортований товар у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація типу ІМ40ДЕ№23UA205140056463U0 від 14.07.2023 /а.с. 23-25/.

Водночас, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000489/2 від 14.07.2023 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002714 від 14.07.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частинами другою - третьою, шостою - сьомою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 МК України.

Так, згідно з частинами першою-третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і підставою його незастосування є обставини, які визначені частиною другою статті 58 МК України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин дев`ятої, десятої статті 58 МК України розрахунки згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, тому в сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так, за умовами зовнішньоекономічного контракту від 28.02.2023 №280223, укладеного між ТОВ "Тандем - 2002" та компанією "Misma GmbH", усі погодження щодо найменування імпортованого товару, його кількості, назви, загальної вартості, умов поставки, цін, визначаються сторонами контракту у окремій Специфікації, яка з дати її підписання складає невід`ємну частину контракту (а.с. 10-13).

До митного оформлення декларантом надавалася Специфікація №3 від 04.07.2023 до контракту №280223 від 28.02.2023 на поставку продавцем на користь покупця на умовах DAP Орлівщина, Україна, товарів на загальну суму 91910,00 Євро, а саме: 1) гідрохлорид виробництва Китай в кількості 1800 кг по ціні 15,15 Євро/кг, всього на суму 27270,00 Євро; 2) тіамін мононітрат виробництва Китай в кількості 1000 кг по ціні 14,05 Євро/кг, всього на суму 14050,00 Євро; 3) вітамін В12 (ціанокобаламін) кормова добавка в кількості 700 кг по ціні 13,90 Євро/кг, всього на суму 9730,00 Євро; 4) біотин 2% кормовий в кількості 3000 кг по ціні 4,30 Євро/кг, всього на суму 12900,00 Євро; 5) фолієва кислота кормова в кількості 600 кг по ціні 24,95 Євро/кг, всього на суму 14970,00 Євро; 6) вітамін К3 (МНБ 96%) в кількості 1000 кг по ціні 12,99 Євро/кг, всього на суму 12990,00 Євро (а.с. 19).

При цьому, зазначені у Специфікації №3 відомості щодо найменування, кількості та ціни, імпортованих товарів повністю відповідають відомостям, зазначеним у інвойсі від 05.07.2023 №RE23080, прайс-листі від 04.07.2023, товарно-транспортній накладній від 06.07.2023 №LS23080 та ЕМД №23UA205140056061U3 від 14.07.2023, які також надавалися митному органу під час митного оформлення /а.с. 20-22, 57-66/.

Слід зауважити, що обґрунтовуючи розбіжності у наданих декларантом документах, митний орган, зокрема, посилається на те, що в копіях митної декларації країни відправлення MRN23DE485110670658E9 від 07.07.2023, MRN23DE485171004108М1 від 07.07.2023 та MRN23DE485170998530М5 від 07.07.2023 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в гр.22 МД 91910 євро.

Однак, наведене вище не можна вважати належною підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки митна вартість повністю підтверджується поданими декларантом при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання митної декларації країни відправлення не є обов`язковим, за вказаних обставин, підтвердженням митної вартості товару.

Окрім цього, декларації країни відправлення MRN23DE485110670658E9 від 07.07.2023, MRN23DE485171004108М1 від 07.07.2023 та MRN23DE485170998530М5 від 07.07.2023 містять посилання на рахунок-фактуру (Handelsrechnung) №RE23080, який, як зазначає відповідач, був наданий декларантом разом із митною декларацією та який підтверджує заявлений розмір митної вартості, зазначений у МД /а.с. 41-56, 59-60/.

Також у листі від 14.07.2023 №265, який був направлений на адресу митного органу, ТОВ "Тандем - 2002" пояснило, що подані декларації країни відправлення від 07.07.2023 №MRN23DE485170998530M5 (тіамін мононітрат, країна походження Китай), від 07.07.2023 №MRN23DE485171004108M1 (фолієва кислота, країна походження - Китай) є транзитними деклараціями, які були оформлені відповідно до чинного законодавства ЄС та містять інформацію про транзитну операцію, оскільки товар зберігався на митно-ліцензійному складі в Німеччині та не був розмитнений на території ЄС /а.с. 139/.

Щодо твердження митного органу про те, що прайс-лист від 04.07.2023 містить інформацію від відправника, проте, інформацію від виробника товару декларантом не надано, суд зазначає, що це не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість імпортованого товару.

Крім того, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17, у якій зазначено: по - перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів; по - друге, прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; по - третє, жодним нормативним актом, у тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Водночас, суд зауважує, що згідно з відомостями ЕМД за №23UA205140056061U3 від 14.07.2023, наданої декларантом Волинській митниці при розмитнені товару, для товару:

- Порошкоподібна форма вітаміну В1: Thiamine mononitrate / Тіамін мононітрат 1000 кг в графі 14 "Додаткова інформація" міститься вказівка на сертифікат аналізу від 09.11.2021, який подано декларантом разом із митною декларацією, також в графі 34 митної декларації декларантом зазначено країну походження "CN" (Китай);

- Порошкоподібна форма вітаміну В9: Фолієва кислота кормова в графі 14 "Додаткова інформація" міститься вказівка на сертифікат аналізу від 26.02.2023, який подано декларантом (позивачем) разом із митною декларацією, також в графі 34 митної декларації декларантом зазначено країну походження "CN";

- Порошкоподібна форма вітаміну Н (D-біотин) на носії карбонаті кальцію Biotin 2% Feed Grade, Germany / Біотін 2% кормовий у кількості 3000 кг в графі 14 "Додаткова інформація" міститься вказівка на сертифікат аналізу від 15.03.2023, також в графі 34 митної декларації декларантом зазначено країну походження "DE" (Німеччина).

Учасниками справи не заперечується та обставина, що зазначені вище сертифікати аналізу від 09.11.2021, від 26.02.2023 та від 15.03.2023 надавались митному органу разом із митною декларацією та містять вичерпну інформацію про виробника /а.с. 31-36/.

Щодо посилань митного органу на недоліки в оформленні CMR від 06.07.2023 №06072023 /а.с. 37-40/ у частині відсутності в графі 22 автотранспортної накладної підпису відправника, суд зазначає наступне.

Міжнародне перевезення вантажів здійснюється відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956), ратифікованої Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" (далі Конвенція).

Суть прийняття Конвенції стандартизація умов, що регулюють договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, зокрема стосовно документів, які застосовуються під час такого перевезення та відповідальності перевізника.

Статтею 11 Конвенції передбачено, що для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

При прийнятті вантажу відповідно до частини першої статті 8 Конвенції перевізник зобов`язаний перевірити: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

При цьому частиною першою статті 5 Конвенції передбачено, що вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Крім цього, статтею 6 Конвенції встановлено обов`язкові реквізити вантажної накладної (CMR), а саме: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.

У спірному випадку графа 22 CMR, про яку зазначає митний орган, як на недолік в оформленні через відсутність у ній підпису і печатки відправника, містить надруковані реквізити відправника, що дають змогу його ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвенції.

Крім того, наявність/відсутність окремих не обов`язкових реквізитів у CMR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, указаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено.

Виходячи з наведеного, оскільки підписи та печатки сторін не є обов`язковими реквізитами вантажної накладної, вони можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, у якій складена така накладна, суд відхиляє ці доводи митного органу як безпідставні.

Водночас, слід зазначити, що згідно з пунктами 6.1, 6.2 контракту від 28.02.2023 №280223 розрахунки за товар, що постачається по цьому контракту, проводяться шляхом прямого банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця. 100% вартості товару покупець сплачує протягом 45 днів з дати відвантаження. Валюта контракту та валюта платежу Євро.

Як наслідок, у спірному випадку декларантом під час митного оформлення імпортованого товару на підтвердження його вартості подавалось платіжне доручення №49 від 08.05.2023, яке містить відомості про сплачену декларантом вартість схожих товарів, що розмитнювалась декларантом у попередніх періодах /а.с. 132 зі звороту/.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митний орган послався на те, що на платіжному дорученні в іноземній валюті №49 від 08.05.2023 відсутні будь-які відмітки банку, що не дає змоги визначити чи була здійснена дана господарська операція.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що фактична оплата за товар жодним чином не впливає на його вартість.

Крім того, до матеріалів справи позивачем уже долучено засвідчену копію зазначеного платіжного доручення в іноземній валюті № 49 від 08.05.2023 з відмітками банку /а.с. 164 зі звороту/.

Твердження митниці щодо порушення позивачем строків оплати вартості імпортованого товару за контрактом від 28.02.2023 №280223 (45 днів з дати відвантаження) суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки за приписами статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки останній день 45-денного строку оплати товару у спірному випадку припав на вихідний день 20.08.2023, то днем закінчення такого 45-денного строку є 21.08.2023, це і є день оплати позивачем вартості за поставлений товар, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.08.20232 №96 /а.с. 165/.

Отже, у цій справі позивач не допускав порушення строку оплати за імпортований товар.

Суд зауважує, що позивачем на адресу митниці в межах 80-денного терміну, як того вимагає частина восьма статті 55 МК України, надіслано платіжне доручення №96 від 21.08.2023 на суму 91910 Євро з відповідними відмітками банку /а.с. 165/.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, висловленої у постанові від 11.04.2018 у справі №804/4680/16, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що декларантом при митному оформленні імпортованих товарів до митного органу надані належні документи, які містили повну інформацію щодо вартості товарів.

Суд також звертає увагу, що відповідно до МК України у рішенні про коригування митної вартості має зазначатися послідовність застосування методів визначення митної вартості та обґрунтованих причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У постанові від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625 Верховний Суд зазначив, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

Натомість, у самому рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався.

З урахуванням наведеного, відповідачем у порушення частини третьої статті 53 МК України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД №UA100060/2023/414577 від 27.06.2023 щодо товару 2 на рівні 17,77 дол.США/кг і МД №UA205140/2023/023545 від 27.03.2023 щодо товару 4 на рівні 5,11 дол.США/кг та товару 5 на рівні 29,9 дол.США/кг, суд враховує таке.

Механізм застосування резервного методу визначення митної вартості врегульовано статтею 64 МК України.

За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як вже встановлено судом вище, згідно з ЕМД №23UA205140056061U3 від 14.07.2023 /а.с. 20-22/ на умовах DAP Орлівщина, Україна, імпортований товар, зокрема:

2) порошкоподібна форма вітаміну В1: Thiamine Mononitrate / Тіамін Мононітрат - 1000 кг. Діюча речовина: вітамін В1 (Thiamine Mononitrate) - 99,5%. Номер партії: Y02202111016 /40 картонів по 25 кг. Використовується для збагачення кормів та преміксів для всіх видів тварин вітаміном В1. Виробник - Huazhong Pharmaceutical Co.Ltd. Торговельна марка - Huazhong. Країна виробництва - CN. Упаковка в картонних коробках на палетах, місць 2, СТ/40 8А/2/1, 3.0. Всього на суму 14050,00 Євро;

4) порошкоподібна форма вітаміну Н (D-біотин) на носії карбонаті кальцію - Biotin 2% Feed Grade / Біотин 2% кормовий - 3000 кг. Вміст діючої речовини - 2%. Використовують для збагачення кормів та преміксів для свійських тварин вітаміном Н. Без додавання цукрів, глюкози, мальтодекстрину, крохмалю, молочних продуктів. Не є самостійним продуктом для годівлі. Номер партії: 600240288, / 120 картонів по 25 кг/. Виробник - Miavit. Країна виробництва - DЕ. Місць 3, 8А/3/1, СТ/120, 3.0. Всього на суму 12900,00 Євро;

5) порошкоподібна форма вітаміну В9: Folic Acid feed grade / Фолієва кислота кормова - 600 кг. Вміст фолієвої кислоти - 98,0%. Використовується для збагачення комбікормів та преміксів для сільськогосподарських тварин та птиці вітаміном В9 /24 картонних мішків по 25 кг/. Номер партії: FA23022041. Виробник JLANGXI TIANXIN PHARMACEUTICAL CO, LTD. Торговельна марка - TIANXIN. Країна виробництва - СN. Місць 1, 8А/1/1, СТ/24, 3.0. Всього на суму 14970,00 Євро.

Водночас, згідно з ЕМД №UA100060/2023/414577 від 27.06.2023 імпортований товар органічна хімічна сполука вітамін В1 у вигляді кристалічного порошку у пакетах поліетиленових для фармацевтичного застосування. Thjamine Hydrochloride/Тіаміна гідрохлорид (вітамін В1 НСL). Діюча речовина не менше 99,5%. ЕР стандарт 1000 кг. Номер САS: 67-03-8. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: CN. Виробник: Huazhong Pharmaceutical Co.Ltd. Вартість 17,766701 дол. США/кг. Умови поставки FOB /а.с. 142/.

Відповідно до ЕМД №UA205140/2023/023545 від 27.03.2023 /а.с. 142-143/ імпортовані товари:

1) порошкоподібна форма вітаміну Н (D-біотин) на носії карбонаті кальцію - Biotin 2% Feed Grade / Біотин 2% кормовий - 3000 кг. Вміст діючої речовини - 2%. Використовують для збагачення кормів та преміксів для свійських тварин вітаміном Н. Без додавання цукрів, глюкози, мальтодекстрину, крохмалю, молочних продуктів. Не є самостійним продуктом для годівлі. Номер партії: 600240288, /120 картонів по 25 кг/. Виробник - Miavit. Країна виробництва - DЕ. Вартість 4,7 Євро/кг. Умови поставки СРТ;

2) порошкоподібна форма вітаміну В9: Folic Acid feed grade 100 грн. Вміст фолієвої кислоти 97,7%. Використовується для збагачення комбікормів та преміксів для сільськогосподарських тварин та птиці вітаміном В9 /4 картонних мішків по 25 кг/. Номер партії: FA22112048. Виробник JLANGXI TIANXIN PHARMACEUTICAL CO, LTD. Торговельна марка - TIANXIN. Країна виробництва - СN. Вартість 27,500001 Євро/кг. Умови поставки СРТ.

Тобто, наведене вище свідчить про різні як умови поставок товарів (стосується усіх товарів, в одному випадку умови поставки DAP в інших - FOB та СРТ), так і обсяги партій товарів (стосується лише товару порошкоподібна форма вітаміну В9: Folic Acid feed grade, в одному випадку 600 кг, в іншому випадку 100 кг), валюти поставки та найменування товарів (стосується лише товару порошкоподібна форма вітаміну В1, в одному випадку Євро, в іншому дол. США).

При цьому, доказів коригування митної вартості імпортованого позивачем товару з урахуванням вищенаведеного відповідачем не надано.

Отже, спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постановах від 09.09.2020 у справі №400/3133/18, від 08.02.2019 у справі №825/648/17 зазначав, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з ЕМД №23UA205140056061U3 від 14.07.2023 документів та наведених у ній відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених у частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, також і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

З огляду на викладене, надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000489/2 від 14.07.2023.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002714 від 14.07.2023, суд зазначає таке.

За приписами частин першої та другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частин дев`ятої, десятої статті 264 МК України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002714 від 14.07.2023 вмотивована прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2023/000489/2 від 14.07.2023, правомірність якого відповідачем не доведено під час розгляду цієї справи.

Отже, оскаржена картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому судом враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно з яким обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржених у цій справі рішення про коригування митної вартості та картки відмови, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Тандем - 2002" у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Щодо витрат на отримання висновку ДП "Державний інформаційний-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №010541 від 26.07.2023 вих.№113/509 в розмірі 10800,00 грн, суд зазначає таке.

У позові позивачем зазначено про стягнення витрат на отримання висновку.

У клопотання/заяві позивача від 25.12.2023 визначено як реальні збитки, понесені позивачем у сумі 10800,00 грн за статтею 22 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, позивачем змінено предмет позову у цій частині стягнення збитків та підстави позову в цій частині стаття 22 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд не приймає до розгляду заяву від 25.12.2023 щодо визначення збитків, понесених позивачем у сумі 10800,00 грн за статтею 22 Цивільного кодексу України.

Отже, суд надає оцінку витратам, які заявлені у позові.

Відповідно до частин сьомої та дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас, позивачем не подано до суду доказів (договору, рахунку тощо) щодо отримання висновку ДП "Державний інформаційний-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №010541 від 26.07.2023 вих.№113/509. Надано лише копію платіжної інструкції № 929 від 03.08.2023 про сплату 10800,00 грн.

Отже, з урахуванням частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви позивача про стягнення витрат на отримання висновку ДП "Державний інформаційний-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №010541 від 26.07.2023 вих.№113/509 в розмірі 10800,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" (вул. Кондратенко, 6 А, м. Полтава, Полтавська область, 36009, ідентифікаційний код 32081777) до Волинської митниці Державної митної служби України (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, ідентифікаційний код 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000489/2 від 14.07.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002714 від 14.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, ідентифікаційний код 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" (вул. Кондратенко, 6 А, м. Полтава, Полтавська область, 36009, ідентифікаційний код 32081777) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" про стягнення витрат на отримання висновку ДП "Державний інформаційний-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №010541 від 26.07.2023 вих.№113/509 в розмірі 10800,00 грн залишити без розгляду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна