Ухвала суду № 118988323, 13.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань продовження процесуального строку

13 травня 2024 рокусправа № 380/8880/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить:

визнати протиправними дії Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не закінчення виконавчого провадження ВП №68397327 з примусового виконання постанови №64059779 виданої 08.01.2021 Сихівським ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ (м. Львів);

скасувати постанову Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору №64059779 від 08.01.2021.

Суд ухвалою від 29.04.2024 позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду : оригіналу документа про сплату 2721,58 грн судового збору; заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

07.05.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору №ПН3776202 від 07.05.2024 на суму 2721,60 грн. Також в заяві про усунення недоліків зазначено, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти та вона не могла знати про правові висновки ВСУ. Проконсультувавшись 15.02.2024 з адвокатом їй стало відомо про те, що існує практика Верховного Суду згідно якої, у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10% від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. Відповідно з метою регулювання питання 23.02.2024 звернулась з заявою до відповідного відділу державної виконавчої служби з зверненням про закінчення виконавчого провадження ВП №64059779 зі стягнення виконавчого збору для вирішення спору в позасудовому характеру, проте дане звернення залишено без реагування. Дане звернення отримано 26.02.2024 згідно трекеру Укрпошти. Проте на момент звернення до суду 15.04.2024 та написання заяви про усунення недоліків 07.05.2024 відповіді на звернення не отримано. Відповідно, саме з моменту ненадання відповіді на звернення та не вчинення дій щодо завершення виконавчого провадження порушено права ОСОБА_1 . У зв`язку з наведеним вважає причини пропущення строку поважними та просить поновити такий строк.

Водночас, позивачем частково виконана ухвала про залишення позовної заяви без руху, відповідно наявні підстави для продовження строку залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач просить визнати протиправними дії щодо не закінчення виконавчого провадження та скасувати постанову Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору №64059779 від 08.01.2021.

Позивач звернулась до суду з цим позовом 24.04.2024.

У позовній заяві позивач стверджує, що 15.04.2024 зверталась до суду з даною позовною заявою, однак ухвалою судді від 22.04.2024 повернуто позовну заяву, відтак вважає строк звернення до суду пропущений з поважних причин.

Стосовно цього твердження суддя зазначає, що позивачем оскаржується постанова про стягнення виконавчого збору від 08.01.2021, враховуючи навіть звернення до суду 15.04.2024, такою пропущено десятиденний строк звернення до суду.

Відтак, ОСОБА_1 значно пропущено (понад три роки) строк звернення до суду і доводи позивача про дотримання нею цього строку є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, суд зауважує, що звернення позивача до адвоката 15.02.2024 та направлення заяви 23.02.2024 до відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження №64059779, свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Будучи обізнаною про постанову про стягнення виконавчого збору №64059779 від 08.01.2021, позивач не проявляла розумної зацікавленості та не зверталася ні до суду з позовом, ні до адвоката, державного виконавця щодо отримання пояснень.

Твердження представника позивача у заяві про усунення недоліків про відсутність у ОСОБА_1 юридичної освіти та незнання про правові висновки ВСУ є також неприйнятними, оскільки по перше: не позбавляє права та можливості звернутися за правничою допомогою до юриста, в т.ч. в порядку безоплатної правової допомоги, а по друге: суперечать презумпції знання законодавства, суть якої полягає в тому, що кожен вважається таким, що знає закони.

Суд роз`яснює, що правова основа презумпції знання законодавства обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Цей обов`язок закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Разом з тим, обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.

Жодних обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, позивачем не вказано і доказів на їх підтвердження в матеріалах справи відсутні.

Зазначені позивачем у заяві підстави дотримання строків звернення до адміністративного суду з позовом, суд вважає необґрунтованими, а відтак позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом без поважних причин.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, подана заява про поновлення строку звернення до суду не містить поважних причин пропуску цього строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для надання інших обґрунтувань поважності пропуску строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, наявні підстави для продовження процесуального строку залишення позовної заяви без руху та надання позивачу додаткового строку для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з іншими обґрунтуваннями поважності пропуску строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.

Керуючись ст.ст. 121, 123, 161, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 287, 293-295 КАС України, суддя-

ухвалив:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/8880/24.

Надати позивачу строк 5 днів з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви встановлених ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 29.04.2024 та надати заяву про поновлення строку звернення до суду з іншими обґрунтуваннями поважності пропуску строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна