Рішення № 118985420, 29.01.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16687/23

Провадження № 2/761/2399/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання кредитного договору недійсним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Таскомбанк» про визнання кредитного договору недійсним та зобов`язання вчинити дії, у якому просить визнати недійсним кредитний договір № 015/5495316-СК, укладений 24.10.2018 р. між ним та відповідачем, в частині нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій із застосуванням наслідків недійсності правочину, а також у зв`язку з цим зобов`язати відповідача провести перерахунок заборгованості за вказаним кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.10.2018 р. між ним та відповідачем на підставі заяви було укладено кредитний договір № 015/5495316-СК, відповідно до умов якого позивачу було надано відповідачем кредит в сумі 15700,00 грн. з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом за пільговою відсотковою ставкою - 0,00001 % річних, базовою відсотковою ставкою в розмірі 39,6 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою реальної відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 40,43 % річних на суму простроченої заборгованості за кредитним договором. Посилаючись на те, що кредитний договір в частині нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій підлягає визнанню недійсним, оскільки на його думку цей договір укладений у неналежній формі, жодної інформації про умови кредитування до укладення договору йому відповідачем не повідомлялось, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 22.05.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшло його письмове клопотання, зі змісту якого вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшов його відзив на позов, у якому останній виклав заперечення проти нього та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 24.10.2018 р. між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» був укладений договір, шляхом підписання ОСОБА_1 заяви-договору про приєднання до АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 015/5495316-СК, за умовами якої ОСОБА_1 підписанням цієї заяви-договору акцептує пропозицію АТ «Таскомбанк», яка була розміщена на веб-сайті банку на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

У вказаній заяві-договорі ОСОБА_1 зазначив, що він ознайомившись з публічною пропозицією на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «Таскомбанк», просить відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів на його ім`я та виявляє бажання оформити на своє ім`я платіжну картку (кредитна картка «Велика П`ятірка»; кредитка MasterCard World «Миттєва»; сума бажаного кредитного ліміту 15700,00 грн.).

Також, підписавши заяву-договір від 24.10.2018 р. ОСОБА_1 погодився з тим, що публічна пропозиція АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщені на сайті www.tascombank.com.ua), Умови підключення до клієнт-банку «ТАС24», Правила обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифи банку разом з цією заявою-договором становлять договір банківського обслуговування, та є його невід`ємними частинами.

Відповідно до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, розміщеної на веб-сайті АТ «Таскомбанк», клієнт приєднанням до договору підтверджує та погоджується, що у різі зміни та (або) доповнень до встановлених банком тарифів, у передбаченому договором порядку, в подальшому чинними тарифами вважаються ті тарифи, які розміщені в доступних для клієнтів місцях в приміщеннях відділень банку та які оприлюднені на офіційному інтернет-сайті банку. Якщо клієнт не згоден з цими змінами, він має право достроково розірвати цей договір на умовах, визначених в цьому договорі. В іншому випадку такі зміни вважаються прийнятими та підтвердженими клієнтом.

Крім того як вбачається з паспорту споживчого кредиту за карткою «Валика П`ятірка» від 24.10.2018 р., підписаного ОСОБА_1 , останній підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування, а також підтверджує отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Отже, судом встановлено, що при укладенні оспорюваного договору сторонами додержано вимог, необхідних для чинності цього правочину і передбачених Цивільним кодексом України та Законом України «Про захист прав споживачів», в редакції, яка діяла на час укладення договору.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини і проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

В ч.1 ст. 215 ЦК України законодавець закріпив, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга та третя статті 215 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Разом з тим, згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Стаття 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору

Під час розгляду справи позивачем не підтверджено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність змісту оспорюваного договору вимогам законодавства.

Враховуючи, що договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним й відповідало їхній внутрішній волі, при цьому положення вказаного договору повністю відповідають вимогам законодавства, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання кредитного договору недійсним та зобов`язання вчинити дії.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: