Ухвала суду № 118985039, 30.04.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9527/23

Провадження №2 /760/5072/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Споживчого товариства Гаражно-будівельний кооператив «Совки-1» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача СТ ГБК «Совки-1» - керівник Козуб П.А. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 2908 грн, судові витрати покласти на відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою суду від 05 травня 2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

15 червня 2023 року представник позивача СТ ГБК «Совки-1» - керівник Козуб П.А. подав до суду позовну заяву в новій редакції.

Однак, судом також встановлено, що позивачем не усунуто всі недоліки, які було зазначено в ухвалі від 15 червня 2023 року, а саме у порушення ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача або номер і серію його паспорту.

Ухвалою від 28 червня 2023 року позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 23 лютого 2024 року.

В судове засідання, призначене на 23 лютого 2024 року учасники не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судова повістка про виклик до суду надсилалась на адресу позивача, вказану в позовній заяві.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600245643427, рекомендований лист із додатками повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, належним чином повідомлений про дату судового засідання позивач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, від нього не надходили клопотання про відкладення судового засідання або про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з неявкою учасників справи, судове засідання було відкладено на 30 квітня 2024 року.

В судове засідання, призначене на 30 квітня 2024 року учасники справи не з`явились, про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600263290876, рекомендований лист із додатками повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, належним чином повідомлений про дату судового засідання позивач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, від нього не надходили клопотання про відкладення судового засідання або про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Також необхідно зазначити, що вищевказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Таким чином, судом встановлено, що позивач повторно не з`явився в судове засідання 30 квітня 2024 року, про дату, час місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600263290876. Також у матеріалах справи відсутнє клопотання заявника про розгляд справи без його участі.

Як зазначено в ст.10 ЦПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що розгляд справи без участі позивача не є можливим, а також зважаючи на розумні строки розгляду справи, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання.

Керуючись статтями 10, 13, 128, 131, 158, 223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Споживчого товариства Гаражно-будівельний кооператив «Совки-1» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, особа, заяву якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова