Рішення № 118984663, 09.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4610/24-а

пр. 2-а-11/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Департамент патрульної поліції

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в неавтоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1288381 від 21 січня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що вищевказана постанова винесена без надання особі, що притягається до відповідальності будь-якої підготовки до розгляду справи, також не були досліджені належні та допустимі докази. Окрім того, позивачу не було забезпечено право на захист.

Отже оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків інспектора ДПП Крутикової Г.М. фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою судді від 31 січня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28 березня 2024 року від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено, що за порушення правил проїду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З нагрудної камери № 472353 вбачається, що інспектор здійснив зупинку транспортного засобу MAZDA 3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача. На місці зупинки інспектор представився, повідомив причину зупинки транспортного засобу та попросив пред`явити документи у відповідності до п. 2.1 ПДР України. Інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відреагував на адміністративне правопорушення, встановив причини та умови, що сприяли вчиненню даного порушення у відповідності до ст. 245 КУпАП, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені ст.278 КУпАП, повідомив позивача про його права, які передбачені ст. 268 КУпАП.

02 лютого 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що під час розгляду справи позивач повідомляв інспектору, що потребує скористатись юридичною допомогою свого адвоката, який територіально знаходиться в іншому місті. Враховуючи це та необхідність адвоката ознайомитись заздалегідь із матеріалами справи та наявними до них речовими доказами, позивач заявляв клопотання щодо перенесення розгляду справи, але воно було відхилено без аргументованої відповіді.

Вказане свідчить про невжиття жодних дій щодо надання позивачу як водію можливості реалізувати своє право отримання правової допомоги.

Окрім того, позивач зазначає, що п. 19.1 правил дорожнього руху останнім не порушувалось, належних доказів, які б підтверджували його вину надано не було.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

21 січня 2024 року інспектором Управління патрульної поліції в м. Київ, старшим лейтенантом поліції 2 полку 1 батальйону 2 роти 2 взводу Донцовим Андрієм Анатолійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EHA № 12888381 від 21.01.2024 p., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідач надав суду відеозапис, яким підтверджується, що позивач, під час керування транспортним засобом поза населеним пунктом не увімкнув ближнє світло фар.

Позивач не заперечує сам факт порушення правил дорожнього руху, а його доводи зводяться до невірної кваліфікації його дій відповідно до КУпАП.

У частині 2 ст.122 КУпАП вжита словесна конструкція «порушення правил … користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів».

Вираз «при початку руху чи зміні його напрямку» конструктивно відноситься до виразу «попереджувальними сигналами». Вираз «порушення правил … користування зовнішніми освітлювальними приладами» існує сам по собі.

Пунктом 9.8 ПДР України визначено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Ближнє світло фар виступає у викладі законодавця заміною денних ходових вогнів в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу.

Таким чином, ближнє світло фар, тоді, коли воно використовується з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, є за своєю суттю зовнішнім освітлювальним приладом. Не увімкнення ближнього світла фар у вказаний період є порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами, передбаченим частиною 2 статті 122 КУпАП.

Згідно п.1.10 ПДР України, денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.

Ближнє світло фар також відноситься до зовнішніх освітлювальних приладів.

Пунктом 19 ПДР України передбачено умови користування зовнішніми світловими приладами.

Правило п.9.8 фактично визначає порядок їх використання протягом певного періоду на рівні із вимогами розділу 19 Правил, незважаючи на положення п.9.1 Правил, якими передбачено, що увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є також попереджувальним сигналом.

Таким чином, ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом та у разі його не ввімкнення відповідно до вимог ПДР України настає відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Зазначене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.05.2018 по справі №726/786/17 та від 07.02.2018 по справі №285/1619/17.

Матеріали справи містять належні докази у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд приходить до висновку, що позивачем було порушено ч.2 ст.122 КУпАП через недодержання вимог ПДР України, що проявилося у керуванні транспортним засобом поза межами населеного пункту без увімкнених денних ходових вогнів, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнього світла.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності

Процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення була дотримана в тій мірі, коли не виникає жодного розумного сумніву в висновках поліцейського про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

Окрім того, судом встановлено, що позивачу у встановленому законом порядку були роз`яснені його права, в тому числі, на отримання правової допомоги на місці розгляду справи.

При цьому, з дослідженого відеозапису вбачається, що позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, як і не обґрунтував, що вчиняв дії, спрямовані саме на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу.

В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач не перешкоджав позивачу у реалізації права на отримання правової допомоги, а відмова у відкладенні розгляду справи не є такою перешкодою та не може бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 72 КАС України, передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом та Конституцією України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення ДТП та їх наслідків, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.ст.122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова винесена правомірно та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 241-244, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в неавтоматичному режимі - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13 травня 2024року.

Суддя: О.Л. Бусик