Рішення № 118977688, 13.05.2024, Городоцький районний суд Львівської області

441/854/24 2/441/462/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - Ференц О.І.

за участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Львівська районна військова адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання недійсним та скасування розпорядження, Державного акта на право приватної власності на землю, реєстрації права власності та визнання права на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2024 позивач звернувся до суду із позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь - ОСОБА_2 . Після смерті дідуся відкрилася спадщина на майно, в тому числі на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1513 га, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту серії I-ЛВ № 013756, виданого 27.02.2002 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002 та зареєстрованого в Книзі записів актів на землю за № 254. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповів йому. Він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а саме вказаної земельної ділянки, однак йому було відмовлено в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку, оскільки Державний акт на право власності на землю було видано після смерті спадкодавця.

Зазначав, що оскільки розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002, на підставі якого і був виданий його дідові Державний акт на право приватної власності на землю, як і сам акт, були видані після смерті ОСОБА_2 , такі слід визнати недійсними та скасувати на підставі ст.126, 182, 210 ЦК України. Оскільки ОСОБА_2 за життя належало право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату, таке його право не може бути звужене видачею правовстановлюючих документів після його смерті. А відтак належне ОСОБА_2 на час смерті право на земельну частку (пай) площею 1.30 умовних кадастрових гектари увійшло в склад його спадкового майна.

Просив суд визнати недійсними розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,1512 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Долинянської сільської ради, та Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 013756, виданий 27.02.2002 ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002, що зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 254, а також визнати за ним право на земельну частку (пай) площею 1.30 умовних кадастрових га, що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату серії ЛВ № 0089403, виданого 04.04.1997 та зареєстрованого в книзі записів сертифікатів за № 13513, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься письмова заява його представниці про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують та просять його задоволити (а.с.33).

Представник відповідача - Городоцької міської ради Львівської області,в судове засідання не з`явився, проте 18.04.2024 від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні спору покладається на розсуд суду (а.с.30). Аналогічне клопотання надійшло і від представника третьої особи - Львівської районної військової адміністрації (а.с.31).

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце проведення такого, причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення засідання від нього не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, з дотриманням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши підстави позовної заяви, оглянувши та оцінивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є онуком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15, 17-18).

ОСОБА_2 за свого життя склав заповіт, який посвідчений Долинянською сільською радою Городоцького району Львівської області 18.04.2000 і зареєстрований в реєстрі за № 21 (а.с.16), за яким позивач успадкував частину майна дідуся (а.с.16).

ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Городоцької районної держадміністрації № 586 від 22.07.1996 було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0089403, який зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 13513 від 04.04.1997, згідно з яким було передано право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності ССГ «Прикарпаття», розміром 1.30 кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується Витягом із книги реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Львівського району (раніше Долинянська сільська рада Львівської області) (а.с.12).

27.02.2002 на ім`я ОСОБА_2 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 013756, згідно з яким ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1.1512 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Долинянської сільської ради. Вказаний акт було видано на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації № 87 від 20.02.2002 (а.с. 11).

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда, проте листом від 11.01.2024 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що правовстановлюючий документ на право на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.13).

В ч.1 ст.3 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як роз`яснено у п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються за правилами ЦК в редакції 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004р.. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавства, зокрема, відповідні правила ЦК 1963, у тому числі щодо прийняття спадщини за заповітом.

Згідно ст. 529, 549 ЦК України в редакції 1963 спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За п.2 Указу Президента України від 08.08.1995р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 цього ж Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у ССГ «Прикарпаття», розміром 1.30 кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджувалося Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0089403 від 04.04.1997, який зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 13513, таке право увійшло до складу його спадкового майна.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Оскільки розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002 та Державний акт на право приватної власності на землю, який був виданий на підставі вищевказаного розпорядження, були видані після смерті ОСОБА_2 , а саме у 2002 році, такі слід визнати недійсними та скасувати.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_2 , після смерті діда звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку йому було відмовлено з огляду на те, що правовстановлюючий документ на землю виданий після смерті спадкодавця, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову.

На підставі ст. 25, 373, 392 ЦК України, керуючись ст. 5, 10, 18-19, 258, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації № 87 від 20.02.2002 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 013756 від 27.02.2002 про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1.1512 га на території Долинянської сільської ради Городоцького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 154, скасувавши запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 1.30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0089403, виданого 04.04.1997 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 13513.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Головуючий Ференц О.І.