Рішення № 118974252, 06.05.2024, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-о/490/108/2024 Справа № 490/368/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2024 року Центральний районнийсуд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Красноноженко Л.О., за участі представника заявника адвоката Сидоренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка - Сидоренко Т.В., звернувся до суду із заявленими вимогами, в яких просить встановити факт його постійного проживання разом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді цілої квартири АДРЕСА_2 .

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини заявник до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого батька не звертався, але на час відкриття спадщини мешкав постійно зі спадкодавцем за адресою : АДРЕСА_1 .

Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, заявник прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

В січні 2024 року заявник звернувся до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу з питання оформлення своїх спадкових прав за законом на майно, яке залишилося після смерті батька. Нотаріусом відкрита спадкова справа № 4/2023. Постановою приватного нотаріуса від 17.01.2024 року заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті батька, у звязку з тим, що заявником не надано нотаріусу відомостей про постійне проживання заявника та спадкодавця на час відкриття спадщини.

Заявнику необхідно встановити факт постійного проживання разом зі ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки від цього залежить виникнення особистих прав, зокрема для належного оформлення спадщини, так як діючим законодавством не передбачений інший порядок його встановлення.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку окремого провадження. Одночасно, витребувано від ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу належним чином засвідчену копію спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 3 ст.294ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заінтересована особа Миколаївська міська рада в судове засідання представника не направила, надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, заперечень проти вимог заяви не надала.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала вимоги заяви, просила про її задволення.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є невістками померлого спадкодавця, підтвердили викладені у позові обставини.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, судом встанволено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого в м.Первомайськ, міський РАЦС, Миколаївської област,і актовий запис № 714, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія № НОМЕР_2 від 27 червня 2023 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) , актовий запис № 6498, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія № НОМЕР_3 від 17 грудня 2015 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 974 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається із матеріалів спадкової справи № 4/2023 до майна померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведеної 26.06.2023 року, крім ОСОБА_1 є спадкоємець,син спадкодавця - ОСОБА_7 , який заяву про прийняття спадщини після померлого батька до нотаріальної контори не подав, разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини постійно не мешкав. Жінка спадкодавця та мати заявника ОСОБА_6 померла раніше, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 . За такого, спір про право відсутній.

Згідно ч.1ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 1 Постанови ПленумуВСУ №5від 31березня 1995року "Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення" встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Так, у пункті 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни "Просудову практикуу справахпро спадкування"від 30.05.2008року за№ 7 зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, тощо.

Судом встановлено, що даний спір не пов`язаний з вирішенням спору про право, тому що у подальшому можливе вирішення права на спадщину. Наявними у справі доказами та показами свідків підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом разом на час відкриття спадщини а саме на 26.06.2023 року за адресою АДРЕСА_1

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 1 ст.315ЦПК України передбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення відносяться справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до роз`яснень викладених у пункті 23 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»від 30.05.2008року №7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З положень ч. 2 ст.1220ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст.1268ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Факт постійного проживання заявника разом з померлим ОСОБА_2 необхідно для того, щоб реалізувати свої спадкові права та успадкування майна померлого. Встановлення факту постійного проживання заявника разом з ОСОБА_2 має для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту постійного проживання не має.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту постійного проживання, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем слід задовольнити.

Судові витрати з заінтересованих осіб не стягуються та покладаються на заявника.

На підставі викладеного, керуючисьст. ст. 4, 12, 77-80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 316, 354ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Гуденко