Рішення № 118972199, 26.04.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3504/24

Категорія 65

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.

В обгрунтування зазначає, що позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_1 . У вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , однак останній не проживає в даній квартирі у зв`язку з переїздом на постійне місце проживання до Канади.

Реєстрація ОСОБА_2 спричиняє для позивача суттєві незручності, оскільки ОСОБА_2 не бере участі у заходах по утриманню помешкання, не приймає участі у сплаті комунальних послуг. Останній є громадянином Канади, самостійно він не може здійснити дії щодо зняття його з реєстрації за вищевказаною адресою.

Оскільки реєстрація відповідача тягне за собою додаткові витрати на сплату комунальних послуг (з постачання газу утримання прибудинкової території, які нараховуються відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі), унеможливлює отримання субсидій на сплату житлово-комунальних послуг, позивач змушена звертатись до суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою від 27.03.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове позивач не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 . В вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , однак останній не проживає в даній квартирі у зв`язку з переїздом на постійне місце проживання до Канади.

Дані обставини підтверджуються Витягом з реєстру територіальної громади міста Києва від 15.01.2024 про кількість зареєстрованих осіб за вищевказаною адресою, а також Ордером № 416 від 1974 року та витягу з розпорядження № 91 від 10.0.2010 на квартиру.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Канади, що підтверджується копією паспорту, що долучена як додаток до позовної заяви. Окрім цього, з 2012 року останній не проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_2 від 24.11.2023, складеної в Генеральному консульстві України в Торонто (Канада) останній не заперечує проти задоволення позову, оскільки з 2012 року не проживає за вищевказаною адресою, а з 2018 року є громадянином Канади, а тому не може самостійно звернутись із заявою про зняття його з реєстрації, оскільки у нього відсутній паспорт громадянина України.

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності

Зокрема така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 592/5041/21.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Тимчасова відсутність особи може бути безперервною, але не повинна перевищувати 6 - ти місяців. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до житлового приміщення перериває строк тимчасової відсутності. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила 6 - ти місяців.

Виходячи з наведеного, наймач або члени його сім`ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням (квартирою) у будинках державного і громадського житлового фонду, у разі їх відсутності у жилому приміщенні без поважних причин понад шість місяців.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна -встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачка як на докази того, що відповідач не проживає за адресою реєстрації протягом тривалого часу, а якнайменше один рік, окрім власного твердження, посилається на заяву відповідача, в якій він підтверджує факт не проживання у спірній квартирі та визнає позовні вимоги.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач у справі з 2012 року постійно не проживає у спірній квартирі, крім того у матеріалах справи присутня заява відповідача про визнання позовних вимог, а тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - відсутній;

третя особа - Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 2 код ЄДРПОУ 37333608;

третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Дмитро ПЕТРОВ