Ухвала суду № 118969920, 10.05.2024, Вишгородський районний суд Київської області

"10" травня 2024 р. Справа № 363/3715/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Черкес Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання природного газу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», Акціонерного товариства «Оператор розподільчої системи «Київоблгаз» про визнання протиправними та незаконними дії щодо нарахування заборгованості, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.

Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.12.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення до судового розгляду по суті, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті з дотриманням основних засад цивільного судочинства, встановлених в статті 2 ЦПК України, для повного та всебічного з`ясування обставин по справі, явку представника позивача за первісним позовом ТОВ «Київоблгаз Збут» було визнано обов`язковою у наступні судові засідання для надання пояснень щодо обставин справи.

У судові засідання, призначені на 01.03.2023, 26.04.2023, 29.06.2023, 07.09.2023, 14.11.2023, 28.03.2024 та 10.05.2024 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ТОВ «Київоблгаз Збут», будучи належним чином повідомлені про розгляд справи та визнання його явки до суду обов`язковою, не з`явився.

Враховуючи запереченняінших учасниківпровадження проможливість розглядусправи увідсутності представникаТОВ «КиївоблгазЗбут»,29.03.2024листом Вишгородськогорайонного судуКиївської областіроз`яснено ТОВ«Київоблгаз Збут» наслідки повторної неявки, передбачені частиною п`ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у судове засідання, що призначене на 10:00 10.05.2024.

У судове засідання, призначене на 10.05.2024 з`явився відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) ОСОБА_1 та, в режимі відеоконференції, взяла участь його представник адвокат Черкас Т.А.

Інші учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися.

Вирішуючи питанняпро можливістьрозгляду справиу відсутностіпредставника ТОВ «КиївоблгазЗбут»,явку якоговизнано судомобов`язковою,а такожпредставника АТ «Операторрозподільчої системи«Київоблгаз»,суд враховуєдумку представникавідповідач запервісним позовом(позивачаза зустрічним) ОСОБА_1 адвоката Черкас Т.А. про неможливість розгляду первісного та зустрічного позову у відсутності ТОВ «Київоблгаз Збут», у зв`язку з чим просила позов залишити без розгляду. Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) ОСОБА_1 поклався на розсуд суду, зазначивши, що, у зв`язку із повторною неявкою представника позивача, є підстави для відмови у позові.

З урахуванням положень статей 233, 257 ЦПК України та думки присутніх учасників провадження, дослідивши матеріали справи суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання природного газу, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», Акціонерного товариства «Оператор розподільчої системи «Київоблгаз» про визнання протиправними та незаконними дії щодо нарахування заборгованості, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, без розгляду з таких підстав.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (Постанова Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти та реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами (Постанова Верховного Суду від 18.10.2021 у справі № 299/3611/19 (провадження № 61-9218св21).

Так, згідно частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною четвертою статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно із частиною п`ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Водночас, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Враховуючи те, що представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) ТОВ «Київоблгаз Збут», будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, та про явку обов`язкову, жодного разу у судові засідання на стадії судового розгляду не з`являвся, а, з урахуванням думки відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , його відсутність перешкоджає правильному вирішенню справи вцілому, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ТОВ «Київоблгаз Збут» та позовної заяви ОСОБА_1 , без розгляду, роз`яснивши позивачам за первісним та зустрічним позовом їхнє право на повторне звернення до суду.

Керуючись частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частинами першою статті 257, статтями 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання природного газу, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», Акціонерного товариства «Оператор розподільчої системи «Київоблгаз» про визнання протиправними та незаконними дії щодо нарахування заборгованості, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст ухвали суду складено 13.05.2024.

Суддя О.П. Лукач