Рішення № 118969858, 30.04.2024, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/409/24

Провадження № 2-о/361/106/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.24

30 квітня 2024 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі - Перканюк І.П.,

представника заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондаренко Галина Олександрівна про встановлення факту родинних відносин ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була її двоюрідною тіткою.

В обґрунтування заяви посилається на те, що померла ОСОБА_3 була донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується архівною довідкою №01-43/1473(1) від 01.09.2023р. Державного архіву Київської області. У свою чергу, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був рідним братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Їх рідним батьком був ОСОБА_7 (інформація про роки життя невідома). ОСОБА_6 була матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідною донькою ОСОБА_8 . Документи, що підтверджують їхні родинні відносини не збереглися, а саме: документи про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які б підтверджували, що вони були рідними братом та сестрою і мали одного батька ОСОБА_10 . Також відсутній документ про укладення шлюбу ОСОБА_6 на підтвердження зміни дівочого прізвища ОСОБА_6 на ОСОБА_6 , а також документ про народження ОСОБА_8 , з якого б вбачалось, що його матір`ю була ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина на належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, ОСОБА_3 заповіту не складала, будь-яких родичів, які б могли бути спадкоємцями за законом у померлої не було. Після звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондаренко Г.О. з заявою про прийняття спадщини, заявник ОСОБА_2 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки у неї відсутні документи, про підтвердження родинних відносин між нею та спадкодавцем. Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для оформлення спадщини. Посилаючись на викладені обставини та неможливість встановити іншими засобами цей факт, ОСОБА_2 звернулась до суду з даною заявою та надала докази на підтвердження вищевказаного факту.

Заявник в судове засідання не з`явилась, присутній у судовому засіданні представник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, надали заяви, в якій справу просили розглянути без їх участі, постановити рішення на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 змінила прізвище на « ОСОБА_2 » внаслідок укладання шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та відповідно свідоцтва про її народження, батьками зазначені - ОСОБА_8 та ОСОБА_17 (а.с.11-14).

Відповідно свідоцтва про смерть, спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.7-9).

Постановою від 26.12.2023р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондаренко Г.О., заявнику ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії на підставі абз.2 п.4.15 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» - у зв`язку з відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів на підтвердження факту родинних відносин (а.с.10).

За змістом позовної заяви, ОСОБА_7 (інформація про по-батькові та відомості про дати народження та смерті невідома) був батьком двох дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_6 у подальшому змінила прізвище на « ОСОБА_6 » та стала матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який, у свою чергу, став батьком позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . А ОСОБА_4 став батьком спадкодавця ОСОБА_3 .

Для встановлення та перевірки вказаних фактів споріднення, судом були, за клопотанням позивача, витребувані архівні дані та матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 .

Так, відповідно до архівної довідки №01-43/1473(1) від 01.09.2023р. Київської обласної військової адміністрації, виявлено актовий запис №183 про народження ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.26).

З відповіді Хмільницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області, на запит суду, наявності актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - не виявлено (а.с.53).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00043627881 від 16.02.2024р., батьками ОСОБА_6 зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_20 (а.с.54-55).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00043631275 від 16.02.2024р., батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначені ОСОБА_21 та ОСОБА_6 (а.с.56-57).

Вивченням матеріалів спадкової справи №09/2022, заведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондаренко Г.О., встановлено наявність чинного заповіту ОСОБА_3 , номер у спадковому реєстрі 45192990, номер у реєстрі нотаріальних дій 186, дата посвідчення 19.12.1996р. Старопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області (а.с.69). При цьому, відповідь на запит нотаріуса до останньої сільської ради, щодо уточнення анкетних даних спадкодавця, за №41/02-14 від 09.06.2022р. - не міститься у матеріалах спадкової справи (а.с.73).

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з роз`ясненнями п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Згідно статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Водночас рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження, і такі факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що аналіз наданих на дослідження матеріалів, не дає можливості задовольнити направлену заяву та встановити факт поза розумним сумнівом, що має для заявника юридичне значення без шкоди правам та інтересам інших осіб. Суд підкреслює, що дана справа окремого провадження дає більше повноважень суду для отримання матеріалів за власною ініціативою. Однак, суд не має перебирати на себе весь тягар доказування та відшукування доказів необхідних для підтвердження одних фактів та спростування інших. Ініціатива має залишатись за автором звернення.

Процесуальний закон зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази, не приховувати докази (п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України), чого, на переконання суду, заявник не дотримувався.

Наразі, точно не відомо чи наявні інші спадкоємці, які мають переважне або рівнозначне із заявником право на спадкування. Зокрема, судом не встановлено та не надано з даного приводу відомостей про наявність у спадкодавця дітей. Також залишився недоведеним факт відсутності заповіту, складеного ОСОБА_3 , як зазначено у тексті заяви, та спростовується матеріалами спадкової справи. Відсутні будь -які докази споріднення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які б підтверджували, що вони були рідними братом та сестрою і мали одного батька ОСОБА_10 . Також відсутній документ про укладення шлюбу ОСОБА_6 на підтвердження зміни дівочого прізвища « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ». У даному випадку лише встановлені факти споріднення окремих осіб, які не оспорюються та не потребують підтвердження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 247, 293, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондаренко Галина Олександрівна про встановлення факту родинних відносин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.В.Писанець