Ухвала суду № 118969194, 09.05.2024, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1326/24

Провадження № 1-кс/191/382/24

У Х В А Л А

іменем України

09 травня 2024 року м. Синельникове

Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого- ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Синельникове клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНПв Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зелене Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньо освітою, не працюючому, одруженому, має на утриманні двох малолітніх дітей- 2010 р.н. та 2019 р.н., який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1ст.309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024041390000216 від 16.03.2024 відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 прибув у судове засідання самостійно, в порядку ст.208 КПК України не затримувався.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розписка про вручення зазначених документів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у тому, що у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, невизначеному колу осіб з числа наркозалежних, з метою отримання прибутку.

Реалізуючи свій вищезазначений злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини обіг якої обмежено - метамфетамін, ОСОБА_5 у невстановлений слідством час у невстановленому слідством місці у невстановленої слідством особи за невстановлену слідством суму грошових коштів, придбав кристалічну речовину жовтого кольору масою не менше 0,1036 г., що містить психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0420 г., яка перебувала в поліетиленовому сліп-пакеті, та яку він в подальшому почав зберігати при собі з метою збуту пересуваючись вулицями м. Синельникове приблизно до 11 години 50 хвилин 30.03.2024.

30.03.2024 приблизно о 11 годині 51 хвилин ОСОБА_5 маючи при собі раніше незаконно придбану кристалічну речовину масою не менше 0,1036 г., що містить психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0420 г., та пересуваючись вулицями міста Синельникове Дніпропетровської області, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на зберігання з метою збуту психотропної речовини, яка перебувала в поліетиленовому сліп-пакеті та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направленого на збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, перебуваючи на сходовому майданчику між першим та другим поверхами в під`їзді № 2 будинку АДРЕСА_2 , маючи при собі раніше незаконно придбану кристалічну речовину масою не менше 0,1036 г., що містить психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0420 г., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на зберігання з метою збуту психотропної речовини, яка перебувала в поліетиленовому, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку від продажу психотропної речовини особам з числа наркозалежних, порушуючи вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 863 від 08.07.1999 (зі змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами), збув ОСОБА_7 кристалічну речовину масою 0,1036г, що містить психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0420 г, яка перебувала в поліетиленовому сліп-пакеті, за грошові кошти у розмірі 600 гривень.

Надалі, 30.03.2024 приблизно о 12 годині 05 хвилини ОСОБА_7 знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , добровільно видав уповноваженій особі Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області придбану у ОСОБА_5 кристалічну речовину масою 0,1036 г., що містить психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0420 г , яка перебувала в поліетиленовому сліп-пакеті.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-24/13870-НЗПРАП від 02.04.2024 надана на експертизу 01.04.2024 кристалічна речовина масою 0,1036 г містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетамін складає 0,0420 г.

В подальшому, у невстановленому місці при невстановлених обставинах ОСОБА_5 придбав речовину рослинного походження масою не менше 23,839, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, переніс за місцем мешкання до будинку АДРЕСА_4 , де продовжив зберігати без мети збуту з метою особистого вживання.

18.04.2024 в період часу з 21.10 год. до 23.14 год. співробітниками поліції Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду проведено обшук на території домоволодіння АДРЕСА_4 виявлено та вилучено речовину рослинного походження масами не менше 1,8023г, 5,1008г, 0,9574г, 0,0425г, 14,020г, а загальною кількістю не менше 23,839 г., що містить особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс, яка перебувала в різних місцях будинку в полімерних ємкостях та яку, порушуючи вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 863 від 08.07.1999 (зі змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами), незаконно придбав, зберігав без мети збуту з метою особистого вживання ОСОБА_5 .

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-24/17151-НЗПРАП від 25.03.2023 надана на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору масами 1,8023г, 5,1008г, 0,9574г, є канабісом, відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 1,6257г, 4,6315г, 0,8607г.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-24/17152- НЗПРАП від 29.04.2024 надана на дослідження речовина рослинного походження масою 0,1056г є сумішшю речовин рослинного походження, що складається з подрібненої речовини рослинного походження коричневого кольору масою 0,0631г, яка до наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не відноситься, та подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору масою 0,0425г, що містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг яких заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,0374г.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-24/17153- НЗПРАП від 24.04.2024 надана на дослідження речовина масою 15,936г містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 14,020 г.

За сукупністю інкримінованих діянь, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини та у вчиненні кримінального проступку передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, наркотичних засобів без мети збуту.

Слідчий просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Ризик обґрунтовується тим, що останній офіційно працевлаштований не був, тобто не мав законних джерел доходів, відсутні міцні соціальні зв`язки, а також відносно нього Синельниківським міськрайонним судом винесено вирок від 06 квітня 2024 року за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Також, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується ще й тим, що ОСОБА_5 мешкає у тому ж населеному пункті, що і свідки, тому він може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянням, залякуванням або іншим чином, для того, щоб останні змінили свої свідчення на його користь. Наявність зазначених вище ризиків у їх сукупності відповідають та є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінуються останньому, та більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать належної його процесуальної поведінки, а тому обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 до початку судового засідання надав заперечення на клопотання слідчого про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовую його тим, що у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_5 не визнає вини і, внаслідок відсутності належних і допустимих доказів у кримінальному провадженні, будуть під час судового розгляду кримінального провадження доводити його невинуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Свої процесуальні обов`язки ОСОБА_5 виконує належним чином: від органів досудового розслідування не ховається, вчасно прибуває на виклики слідчого, за межі області не виїжджає, за межі України виїхати навіть не має можливості у зв`язку з воєнним станом, постійно мешкає за однієї адресою, із свідками у справі стосовно їх показань не спілкується, впливу на них не має. Жодний із цих ризиків не існує, оскільки немає законних підстав вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від слідчого, суду, оскільки його попередня поведінка говорить про інше; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, він не може, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані. Ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні також не підтверджений належними доказами. Вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_5 обвинувачується, він також не збирається і протилежному немає жодних доказів. Подане клопотання є необгрунтованим, а ризики не наведеними належними та достатніми доказами. Посилання слідчого на те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, є недоведеним, не підтвердженим жодним доказом і є лише домислом слідчого. Посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що ОСОБА_5 переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім і застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість кримінального правопорушення. ОСОБА_5 не робив жодних спроб переховуватися від органу досудового розслідування, з`являвся на виклики слідчого, отримав підозру, з`явився до суду на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу, має постійне місце проживання і з 2006 року його не змінював, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, негативних характеризуючи матеріалів щодо нього слідчим не надано, має неповнолітніх дітей, яким надає матеріальну допомогу неофіційно працюючі. Той факт, що діти з дружиною ОСОБА_5 проживають за кордоном у зв`язку з воєнним станом жодним чином не свідчить про відсутність міцних родинних зв`язків, оскільки вони спілкуються, ОСОБА_5 періодично пересилає грошові кошти дружині на утримання сім`ї, а факт відсутності дружини з дітьми в Україні зумовлений вимушеними обставинами. Також у ОСОБА_5 є рідний брат, з яким він підтримує добрі стосунки, що в свою чергу свідчить про недостовірність вказаних слідчим обставин щодо відсутності у ОСОБА_5 міцних соціальних зв`язків. Стосовно того, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований також не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він неофіційно працює на будівничих роботах, отримує дохід і надає матеріальну допомогу сім`ї, а можливість офіційного працевлаштування із достатнім заробітком для утримання сім`ї на сьогоднішній день є обмеженою. Той факт, що відносно ОСОБА_5 був-винесений вирок за ч.2 ст.185 КК України, не свідчить про наявність підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки вказаний вирок не набрав законної сили і на нього подано апеляційну скаргу. Безпідставними також є посилання слідчого на те, що є ризик можливості вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень. Жодних доказів на підтвердження вказаного ризику слідчим не надано, а отже це лише його припущення. У матеріалах клопотання відсутні докази, які б могли підтвердити можливість впливу ОСОБА_5 на свідків, що також є лише припущенням слідчого. Просить у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечувала та просив задовольнити його клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника та просив відмовити у задоволені клопотання слідчого та обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази та у рахуванням думки прокурора, приходить до наступного.

16.03.2024 за №12024041390000216 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1 ст.309 КК України.

30.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1 ст.309 КК України.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме спробам переховуватись від суду, впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Частиною третьою статті 176 КПК України визначено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як вбачається з положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , добровільно видав співробітникам Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області придбану у ОСОБА_5 кристалічну речовину масою 0,1036 г., яка, згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-24/13870-НЗПРАП від 02.04.2024 містить кристалічну речовину масою 0,1036 г містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Крім того, ОСОБА_5 раніше не судимий 08.04.2024 за вчинення корисливого злочину проти власності, за місцем проживання характеризується негативно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2010 та 2019 років народження, офіційно не працевлаштований.

Аналізуючи матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим недоведено, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на ключових свідків у кримінальному провадженні з метою зміни змісту їх показів, вчинити інше умисне, корисливе кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Крім того, слідчим не вивчено особу підозрюваного, оскільки в клопотанні зазначено про те, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, однак долучено свідоцтва про народження двох неповнолітніх дітей. Тобто, слідчий суддя вважає, що сама лише тяжкість кримінального покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, не може вважатися достатньою причиною для обрання найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, буде запобіжний захід у виді домашнього арешту а також покласти на підозрюваного виконання наступних обов`язків: прибувати до слідчого , прокурора або суду за першою вимогою; не залишати у період часу з 21:00 год. до 06:00 год. місце проживання, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду; утриматися від спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.132, 176, 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНПв Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний у вигляді домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 виконання наступних обов`язків:

- прибувати до слідчого , прокурора або суду за першою вимогою;

- не залишати у період часу з 21:00 год. до 06:00 год. місце проживання, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Зазначені зобов`язання застосовуються до підозрюваного ОСОБА_5 на строк два місяці з дати винесення цієї ухвали - до 09.07.2024. Продовження строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчтй суддя ОСОБА_1