Ухвала суду № 118968503, 25.04.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/2100/23

Номер провадження 1-кп/201/285/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Дніпро

вул. Гусенка, 13

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах розгляду об`єднаних кримінальних проваджень, внесених 12 січня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041650000063, та 22 січня 2023 року за № 12023041650000152 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться об`єднане кримінальне провадження, внесене 12 січня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041650000063, та 22 січня 2023 року за № 12023041650000152 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 подані клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах вказаного кримінального провадження.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор ОСОБА_3 посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово судимий, в тому числі, за вчинення злочинів проти власності, останній раз 03.06.2022 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України, підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину в період іспитового строку, визначеного вказаним вироком, що вказує на те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_4 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор ОСОБА_3 посилався на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово судимий, в тому числі, за вчинення злочинів проти власності, що вказує на те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також прокурор зауважив, що 19 січня 2023 року в межах даного кримінального провадження до ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, однак вже 26 січня 2023 року вказаний запобіжний захід ОСОБА_6 був змінений на тримання під вартою, через порушення обвинуваченим умов раніше застосованого до нього запобіжного заходу.

Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_6 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подані ним клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив їх задовольнити та продовжити застосований відносно останніх запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав його необґрунтованості та недоведеності заявлених прокурором ризиків.

Зауважив на тому, що на сьогодні судом вже досліджені всі докази сторони обвинувачення, яка фактично вичерпала себе у доведенні винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованого злочину за ч. 4 ст. 185 КК України. При цьому, ОСОБА_4 надав визнавальні покази, які повністю узгоджуються із дослідженими під час судового розгляду доказами та тими показами, які його підзахисний надав в ході слідчого експерименту, тож його дії мають бути кваліфіковані за іншою статтею КК України.

Зазначив, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 тривалий час знаходився без будь-якого запобіжного заходу, самостійно з`явився до слідчого судді для розгляду питання про обрання запобіжного заходу та до слідчого для надання показів, чим дієве довів відсутність наміру перешкоджати досудовому розслідуванню.

Крім того, захисник просив врахувати обставини, що характеризують його підзахисного ОСОБА_4 , який має міцні соціальні зв`язки, зокрема, неповнолітню дитину, до арешту працював та мав постійне джерело доходу, що вказує на те, що останній не заробляв гроші злочинним шляхом.

Стосовно розміру застави, визначеного у рішенні слідчого судді, зауважив на тому, що саме такий розмір є завідомо непомірним у даному випадку, про що свідчить те, що його підзахисним до теперішнього часу не внесена застава. Наголосив на судовій практиці ЄС, згідно якої суди мають досліджувати ретельно це питання та визначати саме такий розмір застави, який буде помірним для обвинуваченого.

Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити його підзахисному ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній із застосуванням електронних засобів контролю, а у разі, якщо суд дійде до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою, просив застосувати альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальному розмірі, оскільки визначений на даний час розмір застави є очевидно непомірним для його підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні погодився із клопотанням прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Стосовно клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав позицію захисника ОСОБА_5 .

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заперечення сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, під час розгляду клопотання прокурора встановлено, що відповідно до ухвали слідчого Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2023 року до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 березня 2023 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був неодноразово продовжений.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні п`яти епізодів тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 8 років.

При цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Поряд із цим, судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше засуджений за вчинення умисного, корисливого злочину, обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, маючи незняту та непогашену судимість за попереднім вироком, що підтверджується довідкою ОСК МВД України, наданою прокурором в попередньому судовому засіданні, а отже, наведені обставини можуть характеризувати обвинуваченого, як особу, схильну до вчинення злочинів, а тому дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Окремо, суд враховує і ті обставини, що ОСОБА_6 під час досудового розслідування вже допустив порушення умов застосованого до нього в межах цього кримінального провадження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що потягло за собою зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, що підтверджується наданою прокурором ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2023 року у попередньому судовому засіданні.

Наведене свідчить про те, що застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти існуючим ризикам.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_6 переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, під час розгляду клопотання прокурора встановлено, що відповідно до ухвали слідчого Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2023 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 березня 2023 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був неодноразово продовжений.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 8 років.

При цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Поряд із цим, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше засуджений за вчинення умисного, корисливого злочину, обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в період іспитового строку, призначеного вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2022 року, що підтверджується довідкою ОСК МВД України, наданою прокурором в попередньому судовому засіданні.

Наведені обставини можуть характеризувати обвинуваченого, як особу, схильну до вчинення злочинів, а тому дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилання захисника ОСОБА_5 на наявність у його підзахисного ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, зокрема, на те, що останній є приватним підприємцем та має малолітню дитину, як на підставу для зміни запобіжного заходу, суд не приймає до уваги, адже на підтвердження таких доводів стороною захисту не надано жодних документів, про що суд неодноразово зазначав у попередніх судових рішеннях, оцінюючи доводи сторони захисту у цій частині.

Тим більше, як було встановлено судом, що не заперечував і ОСОБА_4 , його дитина проживає у м. Нікополь разом з бабусею, та в свідоцтві про народження цієї дитини, в графі «батько» зазначено не його прізвище.

При цьому, слід зауважити, що сторона захисту неодноразово посилається на наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, однак жодного разу не надала суду документи на підтвердження вказаних обставин, про що неодноразово зазначалося у попередніх судових рішеннях.

Щодо посилань захисника ОСОБА_5 на те, що обвинувачений ОСОБА_4 тривалий час перебуває під вартою, слід зазначити, що продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16 травня 2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Доводи захисника ОСОБА_5 щодо необхідності зменшення розміру застави, який визначений його підзахисному ОСОБА_4 , та встановлення його у мінімальному розмірі, на переконання суду, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства.

Так, розмір застави, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання сховатися.

Вимогами п. 3 ч. 2 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відтак, суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави визначеного ОСОБА_4 та продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та обставини правопорушення, вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 161040 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окремо, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 12 травня 2024 року вважає за доцільне продовжити тримання останніх під вартою строком на 60 днів до 23 червня 2024 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 331, 369-372 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 23 червня 2024 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 під вартою, є 23 червня 2024 року включно.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161040,00 грн. (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень, ОСОБА_4 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 23 червня 2024 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_6 під вартою, є 23 червня 2024 року включно.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_6 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень, ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на останнього обов`язки: не відлучатися з м. Дніпро без дозволу суду повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 18 годині 00 хвилин 25 квітня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1