Ухвала суду № 118965008, 10.05.2024, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1376/24

Провадження №: 1-кп/336/745/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, працює на ДП «ЗМБК «Івченко Прогрес», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Слідчим суддею на стадії досудового розслідування відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту (ухвала від 22.11.2023).

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12.12.2023 ухвалу слідчого судді скасовано, застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався. Зокрема ухвалою Шевченківського районного суду від 01.04.2023 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 29.05.2024 включно, одночасно визначено заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень.

Прокурор надав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Сторона захисту просила зменшити розмір застави, надавши суду відповідне письмове клопотання.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, його репутацію, наявність судимостей, постійного місця роботи тощо.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вказаний запобіжний захід не може бути застосований до раніше не судимої особи, окрім тієї, що підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Виходячи із змісту ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України при продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Зі змісту ухвали Запорізького апеляційного суду від 12.12.2023 вбачається, що суд, обираючи запобіжний захід, визнав доведеними наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також існування ризиків, визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на стадію кримінального провадження, суд не може давати власну оцінку обґрунтованості підозри чи вагомості доказів, а тому, оцінюючі клопотання сторін бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку судом, встановленим законом (слідчим суддею на стадії досудового розслідування та апеляційним судом під час перегляду ухвали слідчого судді) були зроблені відповідні висновки щодо наявності обґрунтованої підозри та вагомості доказів, достатніх для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Отже, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На теперішній час ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків залишається на попередньому рівні.

Так, натепер перед судом ще не допитані свідки, більшість з яких відповідно до клопотання прокурора є співробітниками, в тому числі підлеглими, обвинуваченого, а тому існує можливість незаконного впливу на них.

Суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи існування сукупності вказаних ризиків, суворість можливого покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, не є можливим.

При цьому, суд зауважує, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки ухвалою суду від 01.04.2024 визначено право внести заставу, розмір якої встановлено в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень, з урахуванням положень КПК України.

Такий розмір застави визначений судом з урахуванням припису ч. 2 ст. 182 КПК України, за яким застава може бути внесена не тільки обвинуваченим, а будь-якою особою.

Сторона захисту посилається на те, що такий розмір застави є непомірним для обвинуваченого, який через перебування під вартою не отримує доходи, та його родини. Захисник ОСОБА_7 надав довідки про доходи батьків обвинуваченого, які є пенсіонерами, та дружини обвинуваченого, з яких вбачається, що їх сукупний дохід за півроку є значно меншим, ніж розмір застави, визначений ухвалою від 01.04.2024.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписом ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За наведеного, а також враховуючи те, що доводи сторони захисту, які висловлювалися кожного разу при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, про дотримання ОСОБА_6 умов цілодобового домашнього арешту у період 22.11.2023 з по 12.12.2023 дотепер стороною обвинувачення не були спростовані, суд вважає за можливе зменшити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень, із покладенням на обвинуваченого додаткового обов`язку, у разі внесення застави, - носити електронний засіб контролю.

За положеннями ст. 195 КПК України застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

Електронні засоби контролю можуть застосовуватися:

1) слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов`язок;

2) працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372, 395, главою 18 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 08 липня 2024 року включно.

Визначити одночасно щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу - застава за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження № №12023082080001958 від 21.11.2023.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, на строк два місяці, а саме:

- прибувати за кожною вимогу до суду;

- не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідків у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, роз`яснивши обвинуваченому чи іншому заставодавцю обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, як передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 182 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3