Рішення № 118956838, 10.05.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року м. Київ № 380/6239/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Київської митниці Держмитслужби щодо відмови повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надміру сплачені кошти згідно митної декларації від 15.04.2020 № UA100290/2020/311383 у сумі 10 % мита у розмірі 58 026,57 грн. та ПДВ 20 % у розмірі 195 816, 63 грн.;

- зобов`язати Київську митницю Держмитслужби повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надміру сплачені кошти згідно митної декларації від 15.04.2020 № UA100290/2020/311383 у сумі 10 % мита у розмірі 58026,57 грн. та ПДВ 20 % у розмірі 195 816,63 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено у поверненні сплачених сум митних платежів та податку на додану вартість, які сплачені за митне оформлення товару як надмірно сплачені податкові зобов`язання з ПДВ та ввізного мита. Зокрема, позивач наголосив, що у день митного оформлення ним товару «Засоби індивідуального захисту з текстильних нетканих матеріалів. Маски медичні, одноразові на обличчя клас захисту FFP2-200000 штук, для захисту, запобігання виникненню і поширенню, локалізації та ліквідації спалахів епідемій та пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)» - 15.04.2020 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. № 271, набрали чинності зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 , відтак операція 15 квітня 2020 року із ввезення ФОП ОСОБА_1 на митну територію України медичних товарів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (COVID-19) - масок медичних одноразових повинна була бути звільнена від податку на додану вартість, а також ввізного мита.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 суд передав на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 380/6239/20 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 суд задовольнив заяву представника Київської митниці Державної митної служби України про заміну відповідача правонаступником. Замінив відповідача у справі № 380/629/20 з Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43337359) на правонаступника Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (бульв. Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555).

У подальшому адміністративну справу № 380/6239/20 у відповідності до положень пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу № 380/6239/20 передано на розгляд головуючій судді Пановій Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 суд прийняв до провадження адміністративну справу № 380/6239/20 та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що декларантом позивача разом із ЕМД типу «ІМ 40 АА» від 15.04.2020 № UA100290/2020/311383, серед іншого, було подано лист Головного управління Держпраці у Київській області від 02.04.2020 № 11/1/20/4890. Вказаний лист містить відомості щодо введення в обіг засобів індивідуального захисту, загальним обсягом партії - 100 000 штук. При цьому, згідно митної декларації до митного оформлення було заявлено 200 000 штук одиниць товару. При цьому, надане разом із заявою позивача повідомлення Головного управління Держпраці у Київській області від 15.04.2020 № 11/1/20/5317 до митного оформлення не надавалося, що підтверджується відомостями графи 44 ЕМД типу «ІМ 40 АА» від 15.04.2020 № UA100290/2020/311383.

Крім того, відповідач наголосив, що постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» була опублікована в офіційному виданні газети «Урядовий кур`єр» від 15.04.2020 № 72. Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу, закон України або інший нормативно-правовий акт з питань митної справи, який набирає чинності з дня офіційного опублікування, вважається чинним з 0 годин дня, наступного за днем офіційного опублікування зазначеного закону України або нормативно-правового акта. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271, прийнята - 08.04.2020, опублікована - 15.04.2020 та набрала чинності - з 0 годин 16.04.2020.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.04.2020 о « 09» год. « 52» хв. до пункту пропуску «Бориспіль» митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці Держмитслужби декларантом ТОВ «Експрес Карго Юкрейн ЛТД» ОСОБА_2 з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару: «засоби індивідуального захисту з текстильних нетканих матеріалів. Маски медичні, одноразові, на обличчя, клас захисту FFP2 - 200 000 шт. для захисту, запобігання виникненню і поширенню, локалізації та ліквідації спалахів епідемій та пандемії короно вірусної хвороби (COVID-19). Торговельна марка: Guangdong Tuder Medical Instrument. Країна виробництва: CN. Виробник: Guangdong Tuder Medical Instrument Co. Ltd» (далі - товар), шляхом електронного декларування подано митну декларацію типу «ІМ 40 АА» № UA100290/2020/311383 (далі - ЕМД).

Зазначений товар декларантом позивача задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД - « 6307 90 98 00» (мито - 6,3 %, ПДВ - 20 %). У графі 47 «Нарахування платежів» зазначеної ЕМД, у п`ятій колонці «Спосіб платежу» декларантом позивача зазначено код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку (наказ Міністерства фінансів України ввід 20.09.2012 № 1011 (зі змінами) - 01 «Сплата митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім`я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби».

Разом із вказаною ЕМД до митниці декларантом позивача подано наступні документи:

-сертифікат якості від 23.03.2020 № VIC 200323-CGT-4258;

-пакувальний лист від 02.04.2020 № 2020040201;

-інвойс від 02.04.2020 № 2020040201;

-авіаційна вантажна накладна від 08.04.2020 № 235-57741305;

-сертифікат про походження товару від 02.04.2020 № ССРІТ661 2001057913;

-контракт від 03.04.2020 № 20-02X20;

-договір про надання послуг митного брокера від 14.04.2020 № МБ 140420-1;

-лист компанії «IGAR» від 14.04.2020 № 20/04-14/3;

-лист авіакомпанії «Turkish Airlines» від 13.04.2020 № 1304202001;

-лист Головного управління Держпраці у Київській області від 02.04.2020 № 11/1/20/4890;

-лист одержувача від 14.04.2020 № б/н.

Згідно інформації, зазначеної у графі 31/1 «Вантажні місця та опис товарів» вищезазначеної ЕМД, обсяг партії заявленого товару - 200 000 шт.

Акцентуємо увагу на тому, що згідно інформації, зазначеної у листі Головного управління Держпраці у Київській області від 02.04.2020, останній містить відомості щодо введення в обіг засобів індивідуального захисту, загальним обсягом партії - 100 000 шт.

Декларантом позивача графу 36 «Преференція» ЕМД типу «ІМ 40 АА» № UA100290/2020/311383 заповнено без застосування податкових пільг.

24.04.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою (вх. № 16026/11 від 05.05.2020 відповідно до даних Київської митниці Держмитслужби), в якій просив повернути з Державного бюджету, зокрема ввізне мито у розмірі 58 026, 57 грн та ПДВ у розмірі 195 816, 63 грн., які сплачені за митне оформлення товару та є надміру сплаченими податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість та ввізного мита, які підлягають поверненню у порядку передбаченому наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 03.09.2013 № 787.

Київська митниця Держмитслужби листом №7.8-1/15/11/9787 від 15.05.2020 повідомила позивачу, що відповідно до пункту 9 частини третьої статті 335 Кодексу для здійснення митного контролю разом з митною декларацією декларантом подаються у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму. Митне оформлення за митною декларацією від 15.04.2020 № UA100290/2020/31 1383 здійснено на загальних підставах відповідно до наданих документів. Зазначене в графі 44 вищевказаної митної декларації повідомлення Головного управління Держпраці у Київській області від 02.04.2020 № 1 1/1/20/4890 про введення в обіг засобів індивідуального захисту - медичних масок для обличчя видане на обсяг партії - 100000 шт. Згідно з митною декларацією від 15.04.2020 № UA100290/2020/31 1383 митне оформлення товару - маски медичні для обличчя здійснено на партію товару - 200000 шт. Надане разом із заявою повідомлення Головного управління Держпраці у Київській області про введення в обіг засобів індивідуального захисту від 15.04.2020 № 11/1/20/5317 до митного оформлення не подавалось.

Митне оформлення завершено, товар випущено у вільний обіг на митній території України зі сплатою до Державного бюджету України всіх належних митних платежів.

Виходячи з зазначеного, у митниці відсутні підстави для повернення митних платежів з Державного бюджету України за митною декларацією від 15.04.2020 № UA100290/2020/31 1383.

Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

За правилами п.1 ч.1 ст.289 Митного кодексу України моментом виникнення обов`язку із сплати митних платежів зокрема є момент фактичного ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 291 Митного кодексу України, обов`язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) у разі сплати коштів безпосередньо до державного бюджету у випадках, визначених законодавством України, з моменту списання коштів з рахунку платника податків у банку або внесення готівкових коштів у касу банку.

Згідно з ч.1 ст. 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов`язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Статтею 292 Митного кодексу України передбачено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України:

1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;

4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об`єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Згідно зі ст. 294 Митного кодексу України об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

У відповідності до ст. 295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи.

Нарахування сум митних платежів здійснюється у валюті України.

Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.

У разі якщо для цілей обчислення митних платежів, у тому числі визначення митної вартості товарів, необхідно зробити перерахування іноземної валюти, застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 298 Митного кодексу України передбачено, що суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають перерахуванню безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

Так, у статті 300 Митного кодексу України зазначено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п.п. 43.1, 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами Держмитслужби при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, визначено Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів від 18.07.2017 року № 643 (даліПорядок №643).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №643 передбачено, що підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Відповідно до п.п. 6,7,8,9,11 розділу ІІІ Порядку №643 якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

З матеріалів справи вбачається, що в межах передбаченого законодавством строку позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з заявою про повернення сплачених сум митних платежів, додавши необхідні додатки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), продовжено дію карантину на території України з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» в частині внесення змін до Податкового Кодексу України доповнено пунктом 71 такого змісту: « 71. Тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України» та в частині внесення змін у розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, який доповнений пунктом 9-6 такого змісту: « 9-6.Тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): звільняються від сплати ввізного мита лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України; митне оформлення товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється першочергово; на товари, зазначені в абзаці другому цього пункту, допускається подання попередньої або тимчасової декларації за правилами, встановленими цим Кодексом; плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, не справляється».

Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20 березня 2020 року «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на мигну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість», якою затверджений перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє протягом строку дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та пункту 96 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.

Відповідно до затвердженого Постановою Переліку, включено у розділ «засоби індивідуального захисту» медичні маски (6307 90 98 00), які ввезено позивачем згідно із даними митної декларації № UA/100290/2020/311383 від 15.04.2020.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року № 540-ІХ внесено зміни до Податкового Кодексу України, зокрема, у розділі XX «Перехідні положення» «…71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року";

доповнено пунктом 72 такого змісту:

« 72. Тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об`єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об`єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року».

Пункт 96 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 44 - 48, ст. 552) викласти в такій редакції:

« 96. Тимчасово, до 30 червня 2020 року, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19):

звільняються від сплати ввізного мита товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

митне оформлення товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється першочергово;

плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, не справляється».

Перелік товарів (утому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом Sars-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 271. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та положення статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовуються до операцій з постачання товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), включених до Переліку № 224, здійснених в період, починаючи з 17 березня 2020 року, і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, Кабінетом Міністрів України 16 квітня 2020 року Постановою № 271 розширено Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом Sars-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком па додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 № 224, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 № 271.

Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271, Постанову Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 доповнено окремими товарними позиціями та назву розділу «Медичне обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19» викладено у редакції: «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2».

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» встановлено, що для товарів, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість при здійсненні митного оформлення повинно бути додано:

декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначними відповідними Технічними регламентами; або

подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Суд звертає увагу на те, що у визначеному Переліку, присутній розмитнений товар позивача згідно митної декларації UA/100290/2020/311383 від 15.04.2020 за кодом УКТЗЕД 6307 90 98 00.

Як було встановлено судом, 24.04.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою вих. № 1 (вх. №16026/11 від 05.05.2020 відповідно до даних Київської митниці Держмитслужби), в якій просив повернути з Державного бюджету, зокрема ввізне мито у розмірі 58 026, 57 грн та ПДВ у розмірі 195 816, 63 грн., які сплачені за митне оформлення товару та є надміру сплаченими податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість та ввізного мита, які підлягають поверненню у порядку передбаченому наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 03.09.2013 № 787.

До вказаної заяви позивачем було надано довідку про наявність відкритих рахунків; копію митної декларації від 15.04.2020 № UA 100290/2020/311383; повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров`я.

Згідно із даними повідомлення Головного управління Держпраці у Київській області «Про введення в обіг засобів індивідуального захисту» від 15.04.2020 № 11/1/20/5317, Головне управління повідомило про введення ФОП ОСОБА_1 в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров`я за наступними характеристиками: назва виробу: медичні маски для обличчя; код згідно з УКТЗЕД: 6307909800; обсяг партії: 200 000 штук; дані щодо призначення виробу та способу дії: маски спрямовані на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби COVID-19); найменування суб`єкта господарювання: ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Київська митниця Держмитслужби листом №7.8-1/15/11/9787 від 15.05.2020 повідомила позивачу, що відповідно до пункту 9 частини третьої статті 335 Кодексу для здійснення митного контролю разом з митною декларацією декларантом подаються у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму. Митне оформлення за митною декларацією від 15.04.2020 № UA100290/2020/311383 здійснено на загальних підставах відповідно до наданих документів. Зазначене в графі 44 вищевказаної митної декларації повідомлення Головного управління Держпраці у Київській області від 02.04.2020 № 1 1/1/20/4890 про введення в обіг засобів індивідуального захисту - медичних масок для обличчя видане на обсяг партії - 100000 шт. Згідно з митною декларацією від 15.04.2020 № UA100290/2020/31 1383 митне оформлення товару - маски медичні для обличчя здійснено на партію товару - 200000 шт. Надане разом із заявою повідомлення Головного управління Держпраці у Київській області про введення в обіг засобів індивідуального захисту від 15.04.2020 № 11/1/20/5317 до митного оформлення не подавалось.

Суд зазначає, що відповідачем було відмовлено позивачеві щодо повернення митних платежів з підстав відсутності у позивача, на момент подання митної декларації, відповідного документу, що свідчить про цільове використання Товару у кількості 200 000 шт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761 «Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту» доповнено пунктом 11 такого змісту: « 11. Установити, що на час дії пунктів 4 і 5 розділу І Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» дія затвердженого цією постановою Технічного регламенту не поширюється на засоби індивідуального захисту, включені до переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224. Для введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до зазначеного переліку, заявник подає до Державної служби з питань праці заяву із зазначенням мети ввезення, інформації щодо виробника, назви виробів, номера партії або серійного номера, обсягу партії, а також дані щодо призначення виробу та способу дії. За результатами опрацювання поданих документів Державна служба з питань праці видає заявнику повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров`я. Розгляд документів та видача повідомлення здійснюються на безоплатній основі».

Суд зазначає, право на звільнення від оподаткування та сплати митних платежів, визначено саме Законом 540-ІХ, а Постановою КМУ № 224 затверджувався тільки перелік товарів, які звільнялись від оподаткування.

При цьому, позивачем було подано при митному оформленні товару повідомлення Головного управління Держпраці у Київській області від 02.04.2020 року №11/1/20/4890 про введення в обіг засобів індивідуального захисту - медичних масок для обличчя видане на обсяг партії - 100000 шт., а у подальшому було подано повідомлення Головного управління Держпраці у Київській області про введення в обіг засобів індивідуального захисту від 15.04.2020 року №11/1/20/53 у кількості 200 000 шт., що за своїм змістом відповідає приписам Постанови КМУ № 224 в частині надання повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту.

Відповідно до частини 4 статті 3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Як було зазначено судом раніше, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271, Постанову Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 доповнено окремими товарними позиціями та назву розділу «Медичне обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19» викладено у редакції: «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2».

Частина перша статті 3 Митного Кодексу обумовлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Відповідно до частини третьої, п`ятої статті 2 Митного кодексу України Закон України або інший нормативно-правовий акт з питань митної справи, який набирає чинності з дня офіційного опублікування, вважається чинним з 0 годин дня, наступного за днем офіційного опублікування зазначеного закону України або нормативно-правового акта.

Якщо день набрання чинності законом України або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено конкретною датою, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

Згідно п.2 преамбули постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 8 квітня 2020 р. № 271, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271 опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур`єр 2020, 04, 15.04.2020 № 72».

Згідно даних веб-сайту Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/) в рубриці «Законодавство України» за результатами пошуку за реквізитами «Постанова КМУ №271» в розділі «Історія документу» зазначено дату набрання чинності Постановою №271 - 15.04.2020 року (дата опублікування в виданні «Урядовий кур`єр»).

Також, суд зазначає, що Постанова КМУ №224 є основним актом Кабінету Міністрів України, до якого вносилися зміни додатковими постановами Кабінету Міністрів України, такими як: №271 від 08.04.2020 року, №620 від 22.07.2020 року, №817 від 09.09.2020 року, №1033 від 28.10.2020 року, №1112 від 16.11.2020 року, №1178 від 02.12.2020 року, №1201 від 25.11.2020 року, №1248 від 16.12.2020 року, №54 від 27.01.2021 року, №118 від 15.02.2021 року, №336 від 07.04.2021 року, №343 від 14.04.2021 року, №440 від 28.04.2021 року, №640 від 23.06.2021 року, про що зазначено в тексті основної постанови.

В п.2 основного акта Кабінету Міністрів України Постанови КМУ № 224, зазначено, що «ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє протягом строку дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Таким чином, норми Постанови КМУ № 224, що підлягали редагуванню в процесі внесення змін додатковими постановами Кабінету Міністрів України, набирають чинності з дня опублікування.

Згідно даних розділу «Історія документу» (https://zakon.rada.gov.ua/) набрання чинності нормами кожної вищезазначеної додаткової постанови Кабінету Міністрів України, якими вносилися зміни до Постанови КМУ № 224, пов`язане з датою опублікування в офіційному виданні.

Згідно з ч.3 ст.2 МК України закон України або інший нормативно-правовий акт з питань митної справи, який набирає чинності з дня офіційного опублікування, вважається чинним з 0 годин дня, наступного за днем офіційного опублікування зазначеного закону України або нормативно-правового акта.

Відтак, твердження відповідача про те, що переліком звільнялось від оподаткування медичне обладнання лише для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19, суд відхиляє, оскільки право на звільнення від оподаткування та сплати митних платежів, визначено саме Законом 540-ІХ, а Постановою КМУ № 224 затверджувався тільки перелік товарів, які звільнялись від оподаткування. Крім того, з аналізу положень Постанови КМУ №224 неможливо зробити однозначний висновок, що звільнялось від оподаткування медичне обладнання, ввезене та призначене для використання виключно для закладів охорони здоров`я.

Відповідно до частини 4 статті 3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Постановою КМУ №224, окрім іншого, визначені такі медичні вироби, які звільняються від сплати ввізного мита та від оподаткування податком на додану вартість: 6307 90 98 00 Медична маска.

Таким чином, на момент митного оформлення товарів, позивач мав право на звільнення від сплати ввізного мита та оподаткування податком на додану вартість зазначених медичних виробів.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд враховує, що відсутність у митній декларації від 15.04.2020 № UA 100290/2020/311383 вказівки на преференції не скасовує факт законодавчого звільнення від сплати ввізного мита й оподаткування ПДВ, що спростовує твердження відповідача.

Відповідне звільнення від оподаткування/сплати митних платежів не залежить від волевиявлення платника, а діє в силу прямих норм Митного і Податкового кодексів України, прийняття яких зумовлено поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) й необхідністю забезпечення у зв`язку з цим додаткових соціальних та економічних гарантій (що випливає з назви Закону України № 540-IX від 30.03.2020).

Слід зазначити, що відповідно до п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Згідно із п.30.2 ст.30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

В той же час, пунктом 30.3 ст. 30 Податкового кодексу України визначено, що платних податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Відповідно до п.30.4 Податкового кодексу України платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків і зборів або відшкодовані з бюджету.

Водночас, згідно з п.9 ч.3 ст.335 Митного кодексу України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму.

Згідно з вимогами п.6 ч.5 ст. 301 Митного кодексу повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно з вимогами ч.6 ст. 301 Митного кодексу повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Разом з тим, як було встановлено судом, до заяви про повернення митних платежів від 24.04.2020 № 1 позивачем надано документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів.

Зокрема, позивачем доведено, що імпортовані товари необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (Сovid-19), преференції щодо яких і запроваджені актами Кабінету Міністрів України.

Враховуючи чинне митне законодавство, суд зазначає, що воно передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів, однак у Митному кодексі України розуміння помилкового та/або надмірно сплаченого митного платежу, відсутнє, однак міститься в податковому законодавстві.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Податкові пільги, визначені статтею 197 розділу V Податкового кодексу України та окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX Кодексу, надаються не окремим платникам податків, а застосовуються при здійсненні операцій з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. Тому платники ПДВ не мають права ані відмовитися, ані зупинити використання режиму звільнення від оподаткування на один чи декілька звітних періодів, якщо дію пільги прямо не зупинено чи не обмежено відповідними нормами Кодексу.

Таким чином, вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження цієї пільги, відповідно до змін, внесених Законом.

Приписи пп. 43.1-43.5 ст.43 Податкового кодексу України визначають, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент митного оформлення позивачем товарів за митною декларацією № UA 100290/2020/311383 від 15.04.2020 зазначені в ній товари та операції з їх ввезення на митну територію України звільнялися від сплати ввізного мита та оподаткування ПДВ згідно з пунктом 9-6 розділу XXI Митного кодексу України та пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Викладене, на переконання суду свідчить про те, що відмова відповідача щодо здійснення повернення помилково сплачених митних платежів у розмірі сум, заявлених позивачем є протиправною.

Відтак, вимога позивача щодо визнання протиправними дій Київської митниці Держмитслужби щодо відмови повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надміру сплачені кошти згідно митної декларації від 15.04.2020 № UA100290/2020/311383 у сумі 10 % мита у розмірі 58 026,57 грн. та ПДВ 20 % у розмірі 195 816, 63 грн. підлягає задоволенню.

Як зазначалося судом раніше, Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Заява на повернення митних платежів подана позивачем 27 квітня 2020 року з доданими копіями підтверджуючих документів, що підтверджується матеріалами справи.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

У разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів па погашення податкового боргу), готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.

Повернення надмірно сплачених сум митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами відбувається при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків з відповідною заявою, та документами протягом строку 1095 днів від дня їх виникнення.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Заява на повернення митних платежів подана позивачем 24 квітня 2020 року з доданими копіями підтверджуючих документів, що підтверджується матеріалами справи.

Приписами пунктів 5, 6, 8 розділу ІІІ Порядку обумовлено, що підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.

У разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

При цьому, аналіз наведених вище норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що підставою для виплати органами Державного казначейства України надмірно сплачених позивачем коштів є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Таким чином, відповідно до положень Порядку № 643, у випадку необґрунтованої відмови митного органу у вчиненні дій, спрямованих на повернення платнику податків надміру сплачених коштів, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання митниці скласти та надати управлінню Державної казначейської служби України висновок про повернення надмірно сплачених платежів.

Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на листи Міністерства охорони здоров`я від 26.03.2020 та Державної митної служби від 26.03.2020 №08-1/16-03-01/7/3189, суд зазначає, що останні не були покладені відповідачем в основу оспорюваної відмови та за своєю суттю не є нормативно-правовими актами.

У контексті наведеного су звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» № 533-ІХ та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ внесення змін до Податкового Кодексу України та доповнено пунктом 71 наступним змістом: "71. Тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України". В частині внесення змін у розділ XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, який доповнений пунктом 9-6 такого змісту: "9-6. Тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): звільняються від сплати ввізного мита лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України; митне оформлення товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється першочергово; на товари, зазначені в абзаці другому цього пункту, допускається подання попередньої або тимчасової декларації за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання Київської митниці Держмитслужби повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надміру сплачені кошти згідно митної декларації від 15.04.2020 № UA100290/2020/311383 у сумі 10 % мита у розмірі 58026,57 грн. та ПДВ 20 % у розмірі 195 816,63 грн. не підлягає задоволенню оскільки є передчасною вимогою.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що з метою належного способу захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Київську митницю на підставі зави ФОП ОСОБА_1 від 24.04.2020 підготувати висновок про повернення ФОП ОСОБА_1 надмірну сплачених митних платежів та подати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій, з урахуванням вимог, визначених частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також судом враховано, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2538,43 грн, що підтверджується платіжним дорученням наявним в матеріалах справи.

Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2538,43 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача по справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Київської митниці Держмитслужби щодо відмови повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надміру сплачені кошти згідно митної декларації від 15.04.2020 № UA100290/2020/311383 у сумі 10 % мита у розмірі 58026,57 грн. та ПДВ 20 % у розмірі 195 816, 63 грн.

3. Зобов`язати Київську митницю (бульв. Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) на підставі зави ФОП ОСОБА_1 від 24.04.2020 підготувати висновок про повернення ФОП ОСОБА_1 надмірну сплачених митних платежів у сумі 10 % мита у розмірі 58026,57 грн. та ПДВ 20 % у розмірі 195 816,63 грн. та подати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2538,43 грн (дві тисячі п`ятсот тридцять вісім гривень сорок три копійки) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульв. Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.