Ухвала суду № 118954958, 10.05.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/13147/24

Провадження № 1-кс/947/5951/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2024 рокуслідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024164220000029 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024164220000029 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України.

У клопотанніслідчий зметою збереженняречових доказів, просить накласти арешт з забороною розпорядження, відчуження та користування на речі вилучені в ході затримання ОСОБА_5 ,а саме: 20 аркушів паперу ззовні схожі на національну валюту долари США на загальну суму 2000 доларів США, наступними купюрами номіналом 100 доларів США: AB19988145T; AB09251019L; AG38242501C; FL64729976A; AE12772458B; AB79175590J; AK46286538A; AL89761344B; AB01530954Y; AB38086358W; AB30683382I; AL25305119C; AB84474398Q; AB73758497N; AB55905732M; AB33048575T; AB15339737I; AD71597248A; AB92045404J; AB41792386E, які запаковано до сейф-пакету S2050647.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, натомість слідчий ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання за його відсутності.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином шляхом направлення телефонограми.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що Другим слідчимвідділом (здислокацією ум.Одесі)Територіальногоуправління Державногобюро розслідувань,розташованого умісті Миколаєвіздійснюється досудоверозслідування кримінальногопровадження № 42024164220000029 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

В ходідосудового розслідування,встановлено,що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії дозиметриста 1 групи ІПС віпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, у військовомузванні «солдат»,незважаючи на обізнаність з вимогами законодавства про порядок перетину особами державного кордону який здійснюються у пунктах пропуску через державний кордон, та про те, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема про заборону виїзду за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, враховуючи обізнаність про місце розташування офіційних пунктів пропуску через державний кордон України, шляхи патрулювання державного кордону працівниками ДПС України в зоні відповідальності, місця де можливо найбільш безперешкодно незаконно перетнути державний кордон, у зв`язку з проходженням військової служби в Державній прикордонній службі України, використовуючи своєслужбове становище,володіючи службовоюінформацією прочас тамісця виконанняприкордонними нарядамивідділу прикордонноїслужби « ІНФОРМАЦІЯ_1 »обов`язківвійськової служби,як наслідок розуміючинайбільш оптимальнийта безпечнийчас,місце,спосіб незаконногоперетину особамиДержавного кордонуУкраїни,в межахвідділу прикордонноїслужби « ІНФОРМАЦІЯ_1 »у період часу з 31.03.2024 по 25.04.2024, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у Білгород Дністровському районі Одеської області, організував незаконне переправлення громадянин України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України до Республіки Молдова, керував їх діями та сприяв вчиненню злочину порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, а саме:

Так, 31.03.2024 приблизно о 14:00 годині під час перебування ОСОБА_5 у добовому наряді контрольного посту «Удобне» біля транзитної ділянки автомобільної дороги «Одеса Рені» та безпосереднього виконання своїх службових обов`язків у наряді по охороні державного кордон України він познайомився з громадянином ОСОБА_8 , який здійснював перевезення осіб на власному транспорті.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_8 здійснює законну діяльність по перевезенню осіб територією України ОСОБА_9 вирішив використати надані йому службові повноваження з метою отримання від ОСОБА_8 грошових коштів.

Так, 31.03.2024 перебуваючи контрольному пості «Удобне» біля транзитної ділянки автомобільної дороги «Одеса Рені» приблизно о 14 годині 15 хвилин ОСОБА_5 виказав ОСОБА_8 вимогу у наданні йому грошових коштів у розмірі 100 доларів США за кожну особу, які він перевозить через транзитну ділянку автодороги «Одеса - Рені», у разі не надання вимагаємої ОСОБА_5 грошових коштів він виказав ОСОБА_8 погрозу про ускладнення йому в`їзду на транзитну ділянку автодороги «Одеса - Рені» та викликом службових осіб РТЦК та СП для вручення ОСОБА_8 та його пасажирам повісток про виклик до відповідного РТЦК та СП.

Продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_5 14.04.2024 о 11:57 з належного йому номеру мобільного телефону НОМЕР_2 здійснив телефонний дзвінок на номер мобільного телефону ОСОБА_8 НОМЕР_3 та призначив останньому зустріч того ж дня у АДРЕСА_1 .

Пізніше того ж дня, близько 19:00 ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_5 на АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 достеменно знаючи про існуючу заборону щодо перетину державного кордону України на виїзд з України окремій категорії військовозобов`язаних виказав ОСОБА_8 вимогу у віднайдені громадян України, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, та які готові надати за вказані дії грошові кошти у розмірі 1000 (однієї тисячі) доларів США, за кожну особу, яка буде незаконне переправлена через державний кордон України.

У разі відмови ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_8 заходами, які унеможливлять в`їзд ним на транзитну ділянку автодороги «Одеса - Рені» та у перетині державного кордон України через пункти пропуску, де виконують свої службові повноваження службові особи ДПСУ.

Так, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що ОСОБА_5 є службовою особою ДПСУ, який наділений владними функціями, та виконує свої службові обов`язку у пункті пропуску «Удобне», а також має зв`язку у інших підрозділах ДПСУ, був вимушений погодитися на незаконні вимоги ОСОБА_5 .

Крім того, перебуваючи у вищевказаному місці, ОСОБА_5 , з метою підтвердження своїх вимог та спроможності здійснити незаконне переміщення осіб через державний кордон України надав ОСОБА_8 контрольний талон ДПСУ для в`їзду на транзитну ділянку автодороги «Одеса - Рені» у вигляді пластикової карти з чипом «NFC» з ідентифікаційним номером нанесеним на лицьову поверхню карти «id:00251363».

В подальшому, з метою викриття неправомірних дій ОСОБА_5 залучені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Так, 23.04.2023 приблизно о 19:20 ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_5 на АДРЕСА_1 , де останній повідомив ОСОБА_8 , що його перевели для подальшого несення військової служби у НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПСУ до АДРЕСА_1 , в той же час, ОСОБА_5 продовжував виконувати свій злочинний умисле спрямований на незаконне переміщення через державний кордон України громадян України чоловічої статі та повідомив ОСОБА_8 , що він продовжує виконання свого злочинного умислу спрямованого на незаконне переміщення осіб через державний кордон України з використанням раніше наданого ним контрольного талону ДПСУ у вигляді пластикової карти з чипом «NFC» з ідентифікаційним номером нанесеним на лицьову поверхню карти «id:00251363», яка засвідчує право здійснювати проїзд по транзитній ділянці автодороги «Одеса Рені» та вказав та він має отримати грошові кошти після фактичного перетину державного кордону України вказаними особами.

В подальшому, реалізовуючи свій злочинний намір, керуючись корисливим мотивом ОСОБА_5 24.04.2024 за допомогою належного йому номеру мобільного телефону НОМЕР_2 зв`язався з ОСОБА_8 , який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_3 та у присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 використовуючи функцію гучного зв`язку, усвідомлюючи, що надає вказівки щодо незаконного переміщення через державний кордон України детально роз`яснив порядок дій вищевказаних осіб, які необхідно вчинити з метою досягнення злочинного умислу ОСОБА_5 спрямованого на незаконне переміщення через державний кордон України двох громадян України.

Так, 24.04.2024 приблизно о 18:00 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пересуваючись на автомобілі ВАЗ д.н.з. НОМЕР_4 прибули до пункту пропуску «Маяки» де виконують свої службові обов`язки службові особи ДПСУ, там виконуючи вказівки надані ОСОБА_5 вони надали, як підставу в`їзду на транзитну ділянку автодороги «Одеса Рені» заздалегідь наданий ОСОБА_5 контрольний талон ДПСУ у вигляді пластикової карти з чипом «NFC» з ідентифікаційним номером нанесеним на лицьову поверхню карти «id:00251363», де службові особи ДПСУ, здійснили їх безперешкодний пропуск на транзитну ділянку автодороги «Одеса Рені».

В подальшому, рухаючись по транзитній ділянці автодороги «Одеса Рені» виконуючи надані ОСОБА_5 вказівки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зупинилися у вказаному ОСОБА_5 місці транзитної ділянки автодороги «Одеса Рені» та залишили там автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_4 .

Таким чином використавши надані ОСОБА_5 засоби для незаконного перетину державного кордону у вигляді карти з технологією «NFC» з ідентифікаційним номером нанесеним на лицьову поверхню карти «id:00251363», яка виконує функцію пропуску на транзитну ділянку автодороги «Одеса - Рені» та виконавши детальні вказівки ОСОБА_5 . ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконали злочинний умисел ОСОБА_5 спрямований на незаконне переміщення осіб через державний кордон України.

В подальшому, ОСОБА_5 будучі упевненим, що ним виконані всі дії спрямовані на досягнення його злочинного умислу спрямованого на незаконне переміщення через державний кордон України громадян України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 25.04.2024 о 11:00 здійснив з належного йому номеру мобільного телефону НОМЕР_2 на номер мобільного телефону ОСОБА_8 НОМЕР_3 телефонний дзвінок та вказав йому на необхідність надання йому раніше озвученої суми неправомірної вигоди у розмірі 1000 (однієї тисячі) доларів США, за кожну незаконно переміщувану особу, тобто загальною сумо у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США.

Зустріч ОСОБА_5 призначив ОСОБА_8 на території автостанції за адресою: АДРЕСА_1 того ж дня.

Приблизно о 13:55 25.04.2024 під час отримання грошових коштів у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США на території автостанції за адресою: АДРЕСА_1 протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена, а його затримано у порядку передбаченому ст. 208 КПК України.Так, одразу після отримання грошових коштів ОСОБА_5 було викрито та затримано о 13:55 у порядку передбаченому ст. 208 КПК України поруч з приміщенням Автовокзалу по АДРЕСА_1 .

В ході затримання ОСОБА_5 з передньої кишені кофти добровільно видано та слідчим вилучено 20 аркушів паперу ззовні схожі на національну валюту долари США на загальну суму 2000 доларів США, наступними купюрами номіналом 100 доларів США: AB19988145T; AB09251019L; AG38242501C; FL64729976A; AE12772458B; AB79175590J; AK46286538A; AL89761344B; AB01530954Y; AB38086358W;AB30683382I; AL25305119C; AB84474398Q; AB73758497N; AB55905732M; AB33048575T; AB15339737I; AD71597248A; AB92045404J; AB41792386E, які запаковано до сейф-пакету S2050647.

25.04.2024 слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Щодо вилучених коштів слідчий суддя зазначає, що під час досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, доказуванню, зокрема, підлягають, подія та обставини передачі неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, предмет неправомірної вигоди та його ознаки, спосіб передавання неправомірної вигоди.

В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучені грошові кошти є предмет неправомірної вигоди та ймовірно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Виходячи з вищенаведеного, єдостатні підстави вважати, що вилучені під час затримання ОСОБА_5 коштив іноземній валюті у розмірі 2000 доларів СШАвідповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскількимістять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме: форми та розміру неправомірної вигоди, з огляду на наявність наведених слідчим доводів щодо імовірного вчинення ОСОБА_5 , який є службовою особою, кримінального правопорушення, пов`язаного із одержанням неправомірної вигоди за сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України.

За таких обставин, існують підстави для накладення арешту на вилучені слідчим зазначені вище кошти, з метою збереження речових доказів.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Зазначене у клопотанні майно належить до переліку майна, на яке може бути накладено арешт (ч. 10 ст. 170 КПК України). Водночас, слідчий суддя враховує застереження щодо можливості тимчасового вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України. Таке вилучення допускається виключно у випадку, якщо воно обумовлене необхідністю проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час затримання особи, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які можливо були засобами вчинення злочинів, та відповідно залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України), за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 25.04.2024 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні на початковій стадії досудового розслідування.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024164220000029 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України- задовольнити.

Накласти арешт, шляхом тимчасовогопозбавлення власника(володільця)права навідчуження,розпорядження такористуванняна вилучене 25.04.2024 року в ході затримання ОСОБА_5 , а саме на:

20 аркушів паперу ззовні схожі на національну валюту долари США на загальну суму 2000 доларів США, наступними купюрами номіналом 100 доларів США: AB19988145T; AB09251019L; AG38242501C; FL64729976A; AE12772458B; AB79175590J; AK46286538A; AL89761344B; AB01530954Y; AB38086358W; AB30683382I; AL25305119C; AB84474398Q; AB73758497N; AB55905732M; AB33048575T; AB15339737I; AD71597248A; AB92045404J; AB41792386E, які запаковано до сейф-пакету S2050647

Виконання ухвалипокласти на старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1