Рішення № 118953583, 01.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11853/24-ц

Пр. № 2-5541/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу 757/11853/24-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальності «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 27 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальнотю "БІЗНЕС ПОЗИКА" і ОСОБА_1 було укладено Договір № 401098-КС-002 про надання кредиту.

Разом з цим, відповідач умови договору не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, а тому товариство звернулось до суду за захистом своїх прав та просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Бізнес Позика» загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 325 414,60 гривень, 60 копійок;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір в розмірі 4881,22 гривень.

- стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 11380 гривень.

19.03.2024 ухвалою суду було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання подав заяву про розгляд справи без його участі. Щодо заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялався належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Окрім цього, до суду від відповідача не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 27 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальнотю "БІЗНЕС ПОЗИКА" і ОСОБА_1 було укладено Договір № 401098-КС-002 про надання кредиту.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн. (Сімдесят п`ять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Строк кредиту: 24 тижнів. Процента ставка: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка: в день 1,17018778, фіксована.Комісія за надання Кредиту:11 250 000,00 грн.Термін дії Договору до 11.09.2023 року.

Пунктом 3.2. Кредитного договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Пунктом 3.2.1. Кредитного договору визначено, що у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору.

Пунктом 3.2.2. Кредитного договору визначено, що Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом з Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.

Пунктом 3.2.3. Сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

Кредитодавець свої зобов`язання відповідно умов Кредитного договору виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 75 000,00 гривень, що підтверджується довідками ТОВ «ФК Елаєнс» копії яких додаються до цієї позовної заяви.

В той же час, відповідач, всупереч умовам Кредитного договору та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України, свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти у загальному розмірі - 5000 гривень - часткове погашення комісії за кредитом.

Часткове погашення відповідачем заборгованості за Кредитним договором підтверджується довідкою ТОВ «Платежі Онлайн».

Отже, станом на день подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем складає 325 414,60 гривень:75 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту;6 250,00 гривні - заборгованість по комісії за видачу кредиту;244 164,60 гривень - заборгованість за процентами. Проценти нараховувалися по 11.09.2023 року включно.

Жодних штрафних санкцій за неналежне виконання умов Кредитного договору відповідачу не нараховувалося.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідноч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідност.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів;комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідач на спростування доводів та доказів сторони позивача своїх доказів суду не надав.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 4 881,22 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи належить витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Так, позивачем на підтвердження понесених витрат, надано договір про надання правової допомоги, акт здачі-прийняття робіт від 04.03.2024, квитанцію від 05.03.2024 на суму 11 380,00 грн.

Разом з цим, суд при визначенні суми відшкодування має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дана позиція узгоджується, з висновками Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правову допомогу, які будуть співмірними та відповідатимуть принципу розумності та справедливості.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, доцільним буде стягнення з відповідача витрати у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст.ст. 10,11,76, 81, 263,264,265,280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальності «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, м. Київ 01133, бульвар Лесі Українки, 26 оф. 411) загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 325 414,60 (триста двадцять п`ять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень, 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Бізнес Позика» сплачений судовий збір в розмірі 4881 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Бізнес Позика» витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлений 01.05.2024.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА