Рішення № 118950774, 10.05.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2821/24

Провадження № 2-др/357/57/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Вальчук М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5, заяву представника відповідача адвоката Агудалічева О.О. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Матюші» до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплачених сум, -

В С Т А Н О В И В :

29.04.2024 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Матюші» до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплачених сум було відмовлено.

03.05.2024 року представник відповідача, адвокат Агудалічев О.О. направив суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн., які понесла відповідач ОСОБА_2 в зв`язку з розглядом даного спору.

Представник відповідача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування надавав: договір про надання правничої допомоги від 21.03.2024р. (а.с.195-196), Акт про надання правничої допомоги від 29.04.2024р. (а.с.192), додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 21.03.2024р. (а.с.193), розрахунок витрат на правничу допомогу від 03.05.2024 року (а.с.194).

В судове засідання 10.05.2024 р. сторони не з`явилися, про день та час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення учасники судового процесу були повідомлені належним чином. Представник відповідача клопотав про розгляд заяви про стягнення судових витрат за його відсутності. Позивач не направив в судове засідання свого представника, жодних клопотань/заяв не подали.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.

Відповідач по справі в своїй першій заяві по суті (відзив) зазначала орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу - 20 000 грн, а також, представник відповідача в судовому засіданні повідомляв, що протягом 5 днів після ухвалення судом рішення в справі. надасть докази понесених судових витрат стороною відповідача.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу подана представником 03.05.2024 р., тобто, в межах строків, передбачених положенням статті 141 ЦПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Встановлено, що рішенням суду від 29.04.2024 року у задоволені позовних вимог ТОВ «Ресіліент Матюші» відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиція, викладеної в постанові Великої палати Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Від позивача не надходило жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу чи заяв про необґрунтованість таких витрат на правову допомогу.

Згідно ч.2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи надані представником відповідача докази в підтвердження здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правничої допомоги та представництво інтересів сторони відповідача в судовому засіданні, складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень сторони позивача щодо стягнення судових витрат, суд дійшов висновку про задоволення заяви про відшкодування ОСОБА_2 витрат на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 20 000 грн.

Керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Матюші» (ЄДРПОУ 41009701) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду виготовлено та підписано 10.05.2024 року.

Суддя О. Я. Ярмола