Ухвала суду № 11895055, 12.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-965/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Ковзель П.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет - Україна»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2009 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет - Україна»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації в місті Києві, Державної податкової адміністрації України про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет Україна»звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації в місті Києві, Державної податкової адміністрації України про скасування податкового рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 00012402202/0 від 27.11.2007 року, та скасування рішення про результати розгляду первинної скарги, прийняте ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 1859/10/25-010 від 04.02.2008, скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 000124202/1 від 07.02.2008 року, скасування рішення ДПА у м. Києві № 1440/10/25-114 від 10.04.2008 року про результати розгляду скарги, скасування рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 00012402202/2 від 18.04.2008 року, скасування рішення ДПА України № 5819/6/25-0415 від 10.06.2008 року про результати розгляду скарги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2009 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким вимоги позивача задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 01.07.2007 року, за результатами якої складено акт №12842/23-02/31456527 від 19.11.2007 року, на підставі якого прийнято рішення про застосування штрафних-фінансових санкцій № 00012402202/0 від 27.11.2007 року.

За результатами оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, відповідачем скаргу позивача залишено без задоволення, та прийнято податкові повідомлення рішення № 000124202/1 від 07.02.2008 року, № 00012402202/2 від 18.04.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що 24.05.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет - Україна»та підприємством «Турал-110»(Азербайджан) укладено контракт № 48 на поставку товару «Уайт-спіріт»155/200 на умовах 100% передплати, граничний термін отримання товару 26.12.2005 року.

Відповідно до умов зазначеного договору позивачем перераховано в адресу контрагента 11200,18 доларів США.

На виконання умов контракту з позивачем на поставку в Україну вантажу - «Уайт-спіріт»продавцем поставлено даний товар в адресу покупця (позивача), однак останній не прийняв його, внаслідок чого, покупець повернув перераховані на його рахунок кошти в сумі 26 891, 00 дол. США, а сума 11 200, 18 дол. США залишена як погашення збитків, у звязку з чим виникла прострочена дебіторська заборгованість.

Актом планової виїзної перевірки № 12842/23-02/31456527 від 19.11.2007 року підтверджена наявність дебіторської заборгованості по контракту №48 від 25.04.2005 року з фірмою «Турал-110»в сумі 11200,18 дол. США, що була встановлена актом попередньої перевірки № 2658-0494/22-06/31456527 від 02.03.2006 року.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами термінів, передбачених ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону, зупиняється і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 цього Закону підтвердження форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації країни розташування сторони контракту або третьої країни відповідно до умов договору.

Підприємством не надано до перевірки ліцензію НБУ на продовження термінів розрахунків по імпортних операціям, та позовної заяви до міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України або інших судових органів з метою стягнення заборгованості з нерезидента, а тому податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 82465,80 грн..

Твердження апелянта, що закриття заборгованості у розмірі 11200,18 дол. США здійснено на підставі відповідної додаткової угоди №1 від 28.04.2006 року, не заслуговують на увагу, оскільки згідно акту попередньої планової перевірки №1664/22-2/31456527 від 19.11.2007 року за період з 29.05.2001 року по 01.07.2007 року позивачем до перевірки зазначена додаткова угода не надавалась.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, про правомірність застосування штрафних санкцій до позивача, а тому вимоги, щодо скасування рішень про розгляд скарг є також не обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодекс, доводи апелянта не спростовують висновків суду.

Відповідач, як субєкт владних повноважень довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет - Україна» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2009 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет - Україна»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації в місті Києві, Державної податкової адміністрації України про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 18.10.2010 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.