Рішення № 118948185, 10.05.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4230/24

Провадження № 2-а/487/46/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2024 року м.Миколаїв Заводський районний суд м. Миколаєва в складі

головуючого судді Нікітіна Д.Г.,

при секретарі Шульга В.А.,

за участі представника позивача Лопатіна В.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Вишневського А.А.

перекладача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв справу за адміністративним позовом Заводського відділу у м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина Азербайджанської Республіки - ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов позов Заводського відділу у м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина Азербайджанської Республіки - ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 09 травня 2024 року на 11 год. 00 хв.

Відкладено справу на 10.05.2024 року на 11.00 у зв`язку з незабезпеченням перекладача та адвоката

У судове засідання 10 травня 2024 року з`явилися представник позивача та перекладач з`явилися в судове засідання, відповідач та представник відповідача в режимі відеоконференції.

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач розуміючи суть адміністративного позову, позов не визнав, просив його не затримувати. Відповідач пояснив, що йому відомо про рішення міграційної служби про його видворення, ухвалене у 2018 році.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Центрального РВ в м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області від 11 серпня 2018 року № 75/88 ОСОБА_1 примусово повернути до країни походження або третьої країни межі України та надано строк для залишення території України до 09 вересня 2018 року.

Про це рішення відповідач дізнався 11 серпня 2018 року, про що свідчить його розписка.

Доказів того, що це рішення оскаржувалось у судовому порядку та було скасовано матеріали справи не містять.

Надалі 07 травня 2024 року відповідача було затримано та доставлено за адресою АДРЕСА_1 , де було встановлено наступне: - громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає на території України без документів на право проживання в Україні; - Іноземець ухилявся та продовжує ухилятися від виїзду за межі території України після закінчення відповідного терміну перебування; - громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 не виконав раніше прийнятого відносно нього рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та ухиляється від його виконання.

На час виявлення в громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні документи, які посвідчують особу.

За результатами перевірок за обліками територіальних органів ДМС України було встановлено, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідками на постійне або тимчасове проживання не документований, дозвіл на імміграцію в Україну не отримував.

Із заявою про продовження терміну перебування на території України, чи із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався, інформація щодо визнання вищезазначеного іноземця біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відсутня.

Заводським відділом у м. Миколаєві УДМС у Миколаївській області відносно громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПН ММК № 001558 від 07.05.2024 року у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН ММК № 001558 від 07.05.2024 року, відповідно до якої на громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 грн. 00 коп.

Заводським відділом у м. Миколаєві УДМС у Миколаївській області прийнято рішення від 07.05.2024 року про примусове видворення за межі території України громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням усіх обставин, відносно громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 Заводським відділом у м. Миколаєві УДМС у Миколаївській області було складено протокол про адміністративне затримання від 07.05.2024 року № ММК 000066 з метою забезпечення його видворення за межі території України.

Після вищевказаних дій ОСОБА_1 поміщено до тимчасового пункту перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Про затримання відповідача 08 травня 2024 року повідомлено посольство Азейбаржанської Республіки.

З пояснень відповідача судом встановлено, що будь-які документи, що дають право на проживання на території України на визначених законодавством підставах у відповідача відсутні.

З огляду на зазначене позивач просить затримати відповідача з метою забезпечення видворення його за межі України.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначаються Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 № 2235-ІІІ.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI(далі - Закон № 3773-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 3773-VI іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, а особою без громадянства за приписами пункту 15 частини першої статті 1 цього ж Закону розуміється особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України № 3773 визначено, що нелегальним мігрантом є іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Статтею 23 Закону № 3773 закріплено, що нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 3773 іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5 ст. 26 Закону).

Частиною першою статті 30 Закону № 3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (частина четверта статті 30 Закону № 3773-VI).

За визначенням пункту 27 частини першої статті 1 Закону № 3773-VIпункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, зокрема стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Згідно із частиною 1 статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного із зазначених у цій статті заходів, зокрема, затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців (частина 11статті 289 КАС України).

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач у вересні 2018 року не виконав рішення міграційної служби та у строк до 09 вересня 2018 року не залишив територію України, продовжив проживати на її території.

Суд бере до уваги, що рішенням Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 07 травня 2024 року вирішено примусово видворити відповідача з України.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення про примусове видворення чи чинити перешкоди у його виконанні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність їх задоволення.

За такого, відповідача ОСОБА_1 слід затримати з метою забезпечення примусового видворення строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статями 2, 5, 6, 9, 72-78, 241-248, 194 , 205, 229, 250, 268, 271, 289 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Затримати громадянина Азейбаржанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.

Суддя Д.Г. Нікітін