Ухвала суду № 118946664, 10.05.2024, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/931/23 № 2-н/610/51/2024м. Балаклія10 травня 2024 року

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко Володимир Миколайович, розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення витрат на правничу допомогу,

в с т а н о в и в:

04.09.2023 до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Олексієнка О.О. про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Судовий наказ може бути видано, зокрема якщо заявлено вимогупро стягненняаліментів урозмірі наодну дитину-однієї чверті,на двохдітей -однієї третини,на трьохі більшедітей -половини заробітку(доходу)платника аліментів,але небільше десятипрожиткових мінімумівна дитинувідповідного вікуна кожнудитину,якщо цявимога непов`язана ізвстановленням чиоспорюванням батьківства(материнства)та необхідністюзалучення іншихзаінтересованих осіб (п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. При цьому у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

На відмінну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України про судовий збір», розмір витрат на правничу допомогу не є фіксованим, а питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідно до положень ст. 137 ЦПК України вирішується з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, а також заперечень іншої сторони щодо наявності підстав та розміру таких витрат. Відтак, при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд має забезпечити реалізацію сторонами дотримання принципу змагальності.

Керуючись положеннями статті 137 ЦПК України, суддя звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як справа розглядається в порядку наказного провадження.

При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).

Судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 167 ЦПК України розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника та боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких втрат.

З огляду на викладене відшкодування витрат на професійну правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі витрати не відшкодовуються.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.

Частиною 3ст. 165 ЦК Українивизначено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі, якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Таким чином суддя приходить до висновку, що за вимогою заявника про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень судовий наказ не може бути виданий, оскільки вона не визначена в переліку ч. 1ст.161ЦПК України та вказані витрати входять до предмету доказування по справі, що унеможливлює їх стягнення в порядку наказного провадження, тому в цій частині заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 161, 165, 166 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

2.Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст.166ЦПК України відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала можебути оскарженадо Харківськогоапеляційного судучерез Балаклійськийрайонний судХарківської областішляхом подачіапеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днівз дня її проголошення.

Суддя Стригуненко В.М.