Постанова № 11894651, 23.09.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >

23 вересня 2010 р. Справа № 2а-5440/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання-Дишковець Ю.М.,

представника позивача - Павленко О.М.,

представника відповідача - Горох Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-5440/10/1870

за позовом Приватного підприємства "ОМ-Центурія"

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання дій незаконними ,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ОМ-Центурія" (надалі по тексту позивач, ПП "ОМ-Центурія") звернулось до суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач, Шосткинська МДПІ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії заступника начальника Шосткинської МДПІ Любарець С.І. при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0, як прийнятого за межами строку, встановленого чинним законодавством України;

- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0 та податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2010 р. №00000332347/2, яким Шосткинською МДПІ у Сумській області визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у сумі 201473,00 грн., з якої: 134315 грн. за основним платежем та 67158 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09 березня 2010 р. отримав податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0, яким Шосткинською МДПІ визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за податком на додану вартість у сумі 206514 грн., у тому числі: 137676 грн. - за основним платежем та 68838 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Первинна скарга, подана на рішення від 04 березня 2010 р. у порядку підп. 5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 р. №29, була залишена без задоволення.

Рішенням голови ДПА №7500/10/25-005-43/44-64/65 ск від 21.05.2010 р., за повторною скаргою, було скасоване податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 3361 грн. та 1680 грн. застосованих штрафних санкцій, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивачем зазначено, що рішення від 04 березня 2010 р. прийняте заступником начальника Шосткинської МДПІ на підставі акту перевірки №219/2300/34560061 від 19.02.2010 р. з порушенням порядку його прийняття (в частині недотримання встановленого строку для його прийняття).

Згідно з актом перевірки від 19.02.2010 р. встановлено, що у перевіряємому періоді - з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. ПП «ОМ-Центурія» майже 100% доходу отримало від продажу товару - ефірних олій (906008 грн. з 931481 грн.). Також встановлено, що для отримання доходу здійснювали операції з придбання ефірних олій для подальшої реалізації. Отже, вважає, що реальність здійснених господарських операцій з придбання ефірних олій та їх використання у господарській діяльності встановлено актом перевірки.

У перевіряємому періоді придбання ефірних олій здійснювали за договором №0626-08 від 26.06.2008 р. з «Легас-Продторг» м. Луганськ.

ПП «Легас-Продторг» видало, а ПП ОМ-Центурія», відповідно, отримало податкові накладні на фактично поставлену і фактично оплачену ефірну олію в межах укладеного договору. На підставі цих накладних, у відповідності до підп. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПП «ОМ-Центурія» у відповідних звітних періодах склало податковий кредит з ПДВ на загальну суму 70521,46 грн.

Відповідно до підп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів.

Аналогічне придбання ефірних олій для подальшої реалізації здійснювали за договором №27 від 01.12.2006 р. з ПП «Трексон-Трейдінг» м. Києва.

ПП «Трексон-Трейдінг» видало, а ПП «ОМ-Центурія» відповідно отримало податкові та видаткові накладні на фактично поставлену і фактично оплачену ефірну олію в межах укладеного договору. На підставі цих накладних, у відповідності до підп. 7.4.1. п.7.4. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПП «ОМ-Центурія» у відповідних звітних періодах складено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 65505,51 грн. Всі обов'язкові реквізити, повинні бути в податкових накладних, виходячи з вимог підп. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - наявні.

Тим самим, вважає, що до наведених вище господарських операцій з придбання товарів - ефірних олій з метою їх подальшої реалізації не можуть бути застосовані підп.підп. 7.4.4., 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», бо ефірні олії використовувались ПП «ОМ-Центурія» в господарській діяльності і суми сплаченого при їх придбанні податку на додану вартість підтверджені належними податковими накладними.

В зв'язку з відсутністю порушень податкового законодавства, що регулює порядок сплати ПДВ за зазначеними вище правочинами, відповідно безпідставно до підприємства застосовано штрафні санкції за п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 68838,00 грн.

Наведені вище договори купівлі-продажу ефірних олій - Договір №0626-08 від 26.06.2008 р. та Договір №27 від 01.12.2006 р., відповідають вимогам чинного законодавства, які звичайно ставляться до договорів купівлі-продажу товарів та зміст цих договорів жодним чином не суперечить моральним засадам суспільства.

Цивільна правоздатність юридичних осіб, що були сторонами означених вище договорів -ПП «ОМ-Центурія», ПП «Легас-Продторг» та ПП «Трексон-Трейдінг», у відповідності зі ст.91 ЦК України виникла з моменту їх створення і припиняється лише з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи.

На час вчинення означених вище правочинів всі юридичні особи мали повну цивільну правоздатність. Більше того, всі вони були зареєстровані у податкових органах як платники податку на додану вартість, що підтверджено відповідними свідоцтвами, про які зазначено в Акті перевірки.

Під час укладання ПП «ОМ-Центурія» означених договорів з ПП «Легас-Продторг» та ПП «Трексон-Трейдінг» та на час їх виконання, два останні підприємства мали державну реєстрацію, крім того, вони були зареєстровані в податкових органах.

Недійсність Договору №0626-08 від 26.06.2008 р. між ПП «Легас-Продторг» та ПП «ОМ-Центурія» та Договору №27 від 01.12.2006 р. між ПП «Трексон-Трейдінг» та ПП «ОМ-Центурі судом не встановлювалась. А отже, посилання у оскаржуємому рішенні від 04 березня 2010 р. на норми ч.1 ч.2 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 та ст.228 ЦК України стосовно недійсності правочинів, з наведених вище обставин є повністю безпідставним, як невідповідаючим встановленому змісту означених договорів, суб'єктному складу сторін цих договорів та фактичним обставинам виконання цих договорів.

Можливі порушення чинного законодавства окремими фізичними особами, що знаходились трудових чи інших відносинах з ПП «Легас-Продторг» та ПП «Трексон-Трейдінг - неналежне оформлення трудових відносин з працівниками, неналежне оформлення складських приміщень діяльності з доставки товару, що наводяться в Акті перевірки, жодним чином не можуть вплинути на правочини між двома належним чином зареєстрованими юридичними особами (маючими повну цивільну дієздатність) стосовно купівлі-продажу ефірних олій - форма укладення договорів дотримана, товар з відповідними супровідними документами (в т.ч. - податковими накладними) отримано, за товар сплачено узгоджену суму грошових коштів - договори укладеними їх сторонами дійсно виконані і виконані у повному обсязі.

Стосовно порушення заступником начальника Шосткинської МДПІ встановленого чинним законодавством порядку прийняття Податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2010р. №0000011/2347/0, позивачем зазначено наступне.

Згідно абз.1 п. 4.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) «...за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акту перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання».

Відповідь Шосткинської МДПІ за № 2957/10/23-321 від 26.02.2010 р. на заперечення до Акту перевірки №219/2300/34560061 від 19.02.2010 р. була надана 26 лютого 2010 р. особисто директору ПП «ОМ-Центурія» в приміщенні Шосткинської МДПІ шляхом передачі копії вих. №2957/10/23-321 від 26.02.2010 р. під розпис у відповідному журналі.

Податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0, що оскаржується, як випливає з його дати, було прийняте лише 04 березня 2010 р. Тим самим, вказане рішення від 04 березня 2010 р., прийняте з порушенням встановленого строку для його прийняття. Встановлений для прийняття рішення строк сплив о 24 год. 00 хв. 03 березня 2010 р. (якщо враховувати перенос за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009 р. №1412-р вихідного дня з 6 січня на суботу 27 лютого 2010 р., встановлений для прийняття рішення строк сплив навіть ще раніше - о 24 год. 00 хв. 02 березня 2010 р.).

Згідно вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи та діяти в порядку та способом, передбаченим законом. Отже, посадові особи податкових органів мають лише ті права, що прямо передбачені законом або підзаконними актами. Наказ України від 10.08.2005 р. №327, яким затверджено Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 прийнято у відповідності до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні. Отже, заступник начальника Шосткинської МДПІ повинен його виконувати у повному обсязі. Зазначений Порядок не передбачає права будь-якої посадової особи податкового органу продовжувати з власної ініціативи встановлений за наведених обставин строк на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, дії заступника начальника Шосткинської МДПІ при прийнятті рішення від 04 березня 2010 р. слід визнати протиправними, як такими, що не відповідають нормі абз.1 п. 4.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Зазначені протиправні дії при прийнятті рішення від 04 березня 2010 р. є самостійною підставою для визнання його нечинним.

Отже, позивач вважає протиправними дії заступника начальника Шосткинської МДПІ Любарець С.І. при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0, як прийнятого за межами строку, встановленого чинним законодавством України та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0 та податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2010 р. №00000332347/2, яким Шосткинською МДПІ у Сумській області визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у сумі 201473,00 грн., з якої: 134315 грн. за основним платежем та 67158 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував із підстав викладених в запереченні на позовну заяву.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.01.2010 року по 10.02.2010 року та з 11.02.2010 року по 16.02.2010 року Шосткинською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП «ОМ-Центурія» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено завищення валових витрат на суму 377607,00 грн., в тому числі: за 1-й квартал 2008 року в сумі 25000,00 грн., за ІІ-й квартал 2008 року в сумі 12860,00 грн., за Ш -й квартал 2008 року в сумі 80812,00 грн., за ІV-й квартал 2008 року в сумі 188394,00 грн., за 1-й квартал 2009 року в сумі 7054,00 грн. внаслідок віднесення ПП «ОМ-Центурія» до складу валових витрат по придбанню товарів (ефірної олії) у Приватного підприємства «Легас-Продторг» (надалі - ПП «Легас-Продторг») на суму 352602,00 грн. та у Приватного підприємства «Трексон-Трейдінг» (надалі - ПП «Трексон-Трейдінг») на суму 25000,00 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів .

19.02.2010 року за результатами проведеної перевірки Шосткинською МДПІ за № 219/2300/34560061 складено акт про результати планової виїзної перевірки ПП «ОМ-Центурія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року (а.с. 11-40).

04.03.2010 року на підставі вищевказаного акту перевірки Шосткинською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0000011/2347/0 про визначення ПП «ОМ-Центурія» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 206514,00 грн., в тому числі: основний платіж 137676,00 грн. та штрафна санкція 68838,00 грн. (а.с. 8).

ПП «ОМ-Центурія» не погодившись із податковим повідомленням - рішенням Шосткинської МДПІ від 04.03.2010 року № 0000011/2347/0 подано до Шосткинської МДПІ скаргу.

27.04.2010 року рішенням Шосткинської МДПІ № 6055/10/25-006-7,8/7ск, 8ск про результати розгляду первинних скарг, податкове повідомлення - рішення Шосткинської МДПІ від 04.03.2010 року № 0000011/2347/0 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 92).

27.04.2010 року Шосткинською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0000011/2347/1 про визначення ПП «ОМ-Центурія» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 206514 грн., в тому числі: основний платіж 137676 грн., штрафна санкція 68838 грн. (а. с. 9).

Не погоджуючись з рішенням Шосткинської МДПІ від 27.04.2010 року № 6055/10/25-006-7,8/7ск,8ск про результати розгляду первинних скарг, ПП «ОМ-Центурія» подано до Державної податкової адміністрації в Сумській області скаргу про перегляд податкового повідомлення - рішення Шосткинської МДПІ від 04.03.2010 року № 0000011/2347/0.

21.05.2010 року рішенням Державної податкової адміністрації в Сумській області від №7500/10/25-005-43/44-64/65ск про результати розгляду повторних скарг скасовано податкове повідомлення - рішення Шосткинської МДПІ від 04.03.2010 року №0000011/2347/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 13361 грн. та 1680 грн. застосованих штрафних санкцій та скасовано в цій частині рішення Шосткинської МДПІ від 27.04.2010 року №6055/10/25-006-7,8/7ск,8ск, прийняте за розглядом первинних скарг (податкове повідомлення-рішення від 27.04.2010 року №0000011/2347/1), а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення (а.с. 10, 45, 102-107).

Відмовляючи в задоволенні позову, щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0 та податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2010 р. №00000332347/2, яким Шосткинською МДПІ у Сумській області визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у сумі 201473,00 грн., з якої: 134315 грн. за основним платежем та 67158 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ПП «Легас-продторг» в особі директора ОСОБА_5 з однієї сторони та ПП «ОМ-Центурія» в особі директора ОСОБА_6 з другої сторони укладений договір від 26.06.2008 року № 0626-08 (а.с. 165).

На виконання умов договору, ПП «Легас-Продторг» виписано рахунки - фактури на оплату товару, видаткові накладні, податкові накладні. Всі ці документи підписані від імені директора підприємства ОСОБА_5

Згідно умов договору, поставка товару здійснюється силами продавця. Документи, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів представником позивача до суду не надано. Сертифікати відповідності товару до суду також не надано.

Згідно довідки податкової міліції про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 27.07.2009 року № 8756 ПП «Легас-Продторг» за юридичною адресою не знаходиться (а.с. 82).

Засновник та директор ПП «Легас-Продторг» ОСОБА_5 в наданих поясненнях стверджує, що він зареєстрував зазначене підприємство на прохання малознайомої особи за обіцянку грошової винагороди. До фінансово-господарської діяльності підприємства ніякого відношення не мав та нікому її здійснювати не доручав, угод не укладав та не надавав до податкових органів ніяких документів (а.с. 82).

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 02.09.2009 року по справі № 1-844/09 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (а.с. 83-85).

Як встановлено вироком суду, ПП «Легас-Продторг» зареєстровано за паспортними даними ОСОБА_5, який не мав наміру та не здійснював вказану в статуті діяльність, не -підписував первинні документи, а також нікого не уповноважував вести від його імені будь-яку фінансово-господарську діяльність, складати та підписувати первинні документи(а.с. 83-85).

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, у господарських операціях з ПП «ОМ-Центурія» протягом червня 2008 року - березня 2009 року на стороні продавця від імені ПП «Легас-Продторг» діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності.

Також, судом встановлено, що між ПП «Трексон-Трейдінг» в особі ОСОБА_7 з однієї сторони та ПП «ОМ-Центурія» в особі директора ОСОБА_6 з другої сторони укладений договір від 01.12.2006 року № 27 (а.с. 164)

Відповідно до вимог договору продавець повинен поставити і передати у власність, а покупець прийняти й оплатити товар на умовах цього договору.

На виконання умов договору ПП «Трексон-Трейдінг» виписав рахунки - фактури на оплату товару, видаткові накладні, податкові накладні. Всі ці документи підписані від імені директора підприємства ОСОБА_7

За даними установчих документів засновником та директором підприємства є ОСОБА_7.

10.06.2008 року рішенням ПП «Трексон-Трейдінг» № 1/08, складено обов'язки директора підприємства з ОСОБА_7 та призначено на посаду директора підприємства ОСОБА_8. Уповноважено останнього провести відповідні реєстраційні зміни з правом передоручення своїх повноважень (а.с. 86).

Згідно довідки Відділу реєстрації смерті у місті Києві Головного управління юстиції в місті Києві від 20.01.2009 року № 84/0118-2 реєстрація смерті громадянина ОСОБА_7, 1970 року народження, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 проведено у відділі, про що складений актовий запис № 1716 від 24.01.2006 року (а.с. 87).

Таким чином, у господарських відносинах з ПП «ОМ-Центурія» протягом грудня 2006 року - лютого 2008 року на стороні продавця від імені ПП «Трексон-Трейдінг» діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності, тому угода на постачання товарів (ефірної олії) слід розцінювати, як таку, що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Підставою для недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави-Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Таким чином, не сплачені підприємством податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість - відповідно, є дохідною частиною державного бюджету - власністю держави.

Отже, якщо підприємство перераховує кошти контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Тобто, укладений підприємством правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не вимагає юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки витрати, понесені підприємством за нікчемними угодами, які в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, то такі суми витрат не є валовими витратами підприємства в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому віднесення підприємством їх до складу валових витрат та податкового кредиту на підставі таких правочинів суперечить п. 5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону, п. п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Абзацом 4 п. п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими,- платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 3 цього ж Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п. 1.2 п. 1, п. п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, оскільки, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документи (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За змістом п. п. 2.15 та 2.16 цього ж Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту

Відповідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Зі змісту п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відмовляючи в задоволенні позову, щодо визнання протиправними дії заступника начальника Шосткинської МДПІ Любарець С.І. при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0, як прийнятого за межами строку, встановленого чинним законодавством України, суд виходить з наступного.

Згідно п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за № 723/1748 встановлено, що у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Зменшена сума податкового зобов'язання (податкового боргу) повинна бути сплачена або може бути оскаржена у строки, визначені цим Законом.

Згідно п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 року № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758 після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

ШІосткинською МДПІ згідно рішення Державної податкової адміністрації в Сумській області від 21.05.2010 року № 7500/10/25-005-43/44-64/65ск про результати розгляду повторних скарг, 21.05.2010 року видано податкове повідомлення - рішення за № 00000332347/2 про визначення ПП «ОМ-Центурія» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 201475 грн., в тому числі: основний платіж 134315 грн., штрафна (фінансова) санкція 67158 грн.

Таким чином, оскільки зазначене податкове повідомлення рішення є відкликаним, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в цій частині позову, необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "ОМ-Центурія" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції, щодо визнання протиправними дії заступника начальника Шосткинської МДПІ Любарець С.І. при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0, як прийнятого за межами строку, встановленого чинним законодавством України та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2010 р. №0000011/2347/0 та податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2010 р. №00000332347/2, яким Шосткинською МДПІ у Сумській області визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у сумі 201473,00 грн., з якої: 134315 грн. за основним платежем та 67158 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ОМ-Центурія" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови виготовлено 28.09.2010 р.