Рішення № 118946297, 10.05.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4515/24

Провадження № 2-а/344/82/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря судового засідання Ласки І.О.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - Шумила С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження по справі, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульноїполіції вІвано-Франківськійобласті Департаментупатрульної поліціїпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,та закриттяпровадження посправі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульноїполіції вІвано-Франківськійобласті від 02 березня 2024 року серії ЕНА № 1570364 накладено адміністративне стягнення у сумі 510,00 грн за порушення вимог ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Позивач зазначає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки не містить посилань на жодні докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу Українипро адміністративнеправопорушення.

За наведених обставин позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закрити провадження по справі (а.с. 1-4).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2024 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.15).

Ухвалою суду від 12 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 16-17).

Ухвалою суду від 15 березня 2024 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 23-24).

05 квітня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції пояснив, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу, постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що доводи позивача нічим необґрунтовані та не знаходять фактичного підтвердження щодо невинуватості останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення, а лише спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності без належних на те правових підстав. Незгода позивача з інкримінованим йому адміністративним правопорушенням та накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу є суб`єктивною думкою останнього, яка жодним чином не є підставою для скасування оскаржуваної постанови. (а.с. 31-39).

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1570364 від 02 березня 2024 року вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , на автодорозі Н-10, 124 кілометр с. Старі Кривотули, проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с. 12-13, 20-21).

На запит Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області надано циклограмму світлофорного регулювання дорожнього руху на ділянці автомобільної дороги загального користування державного значення Н-10 Стрий - Івано-Франківськ Чернівці - Мамалига (на м. Кишинів), в межах с. Старі Кривотули (а.с. 43-44).

Згідностатті 19 Конституції України,правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до вимогстатті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 245Кодексу України про адміністративні правопорушеннявизначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності з положеннями статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіПостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно дочастини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону,Правил дорожнього рухута інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідно пункту 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху, сигнали світлофора мають такі значення ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Відповідно до пункту 8.10. Правил дорожнього руху України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Пунктом 8.11. Правил дорожнього руху України встановлено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченомупунктом 8.10цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом були досліджені у судовому засіданні відеозаписи, надані сторонами по справі (а.с. 22, 40).

Суд зазначає, що даний відеозапис проводився з другорядної дороги регульованого перехрестя.

З даного відеозапису неможливо достовірно встановити те, що позивачем порушені вимоги пункту 8.7.3.г Правил дорожнього руху України, враховуючи те, що не видно відстані, де водій повинен був зупинитися, виконуючи вимоги пункту 8.10 Правил дорожнього руху та де саме закінчується перехрестя, на якому встановлений світлофор.

Натомість з відеозапису, дослідженого судом під час розгляду даної справи встановлено, що він фіксує момент проїзду перехрестя автомобілем позивача і що останній, з урахуванням дорожньої обстановки, не зміг би зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 Правил дорожнього руху України, не вдаючись до екстреного гальмування, тому позивач продовжив рух далі на жовте світло світлофору, забезпечуючи при цьому безпеку дорожнього руху, що відповідає вимогам п. 8.11 Правил дорожнього руху.

Отже, досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення.

Доказів порушенняПравил дорожнього рухуводієм ОСОБА_1 під час зупинки працівниками поліції 02 березня 2024 року, за яке б була передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідачем не надано.

Враховуючи презумпцію невинуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, саме на інспектора патрульної поліції покладений тягар доведеності наявності складу правопорушення належними та допустимими доказами, що у даному випадку не здійснено.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 жовтня 2019 року в справі №161/7041/17, адміністративне провадження №К/9901/23913/18.

Стаття 62 Конституції Українивстановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).

Згідно з частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені докази, враховуючи те, що усі сумніви трактуються на користь позивача, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Згідно частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1570364 від 02 березня 2024 року підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до статей 33,122,251,252,254,251, 256,258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 9,77,134,139,241-246,286 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження по справі - задовольнити у повному обсязі.

Скасуватипостанову пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,серії ЕНА№ 1570364від 02березня 2024року,якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня йогопроголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Юності, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76494.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 травня 2024 року.

Повний текст рішення складено та підписано 10 травня 2024 року.

Суддя Мелещенко Л.В.