Постанова № 11894606, 20.09.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4230/10/1770

20 вересня 2010 року <Текст >год. <Текст >хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом:

Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

ддоПриватного підприємця ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені в сумі 4 085,46 грн.

Ухвала про відкриття скороченого провадження від 02.09.2010 року отримана відповідачем 09.09.2010 року.

Відповідачем у 10-денний строк з дня одержання даної ухвали не подано ні заперечень проти позову з документальним обґрунтуванням, ні заяви про визнання позову.

Суд вважає, що повідомлених позивачем обставин та долучених ним до матеріалів справи документів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику сторін.

Розглянувши в порядку скороченого провадження у встановлений ст.183-2 КАС України строк матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

В силу вимог пп.1 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.

Відповідно до ст.ст. 1, 2, 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997 року, розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для роботодавця встановлено на рівні 33,2 % від фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, а для фізичної особи, яка працює на умовах трудового договору або згідно з цивільно-правовим договором на рівні 2 % від сукупного оподаткованого доходу (1-5% - для осіб, що мають статус державного службовця та для інших визначених законодавством категорій).

Відповідно до ст. 11 та ст. 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент).

Згідно з ч.2 та ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, обчислення страхових внесків, в тому числі застрахованих осіб (осіб, що працюють на умовах трудового договору або згідно з цивільно-правовим договором) здійснюється страхувальниками, а сплата здійснюється - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового звітного періоду. Базовим для відповідача, відповідно до абз. 2 ч.6 ст.20 цього Закону, є календарний місяць.

Судом встановлено, що згідно даних обліку Управління Пенсійного фонду в Дубровицькому районі, відповідачем було порушено обов'язок щодо своєчасної сплати страхових внесків, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по сплаті фінансових санкцій - 812,86 грн. та пеня 3272,60 грн. на загальну суму 4085,46 грн., що стверджено дослідженими у судовому засіданні доказами: копією розрахунку позовних вимог станом на 26.08.2010 року (а.с.6), копією довідки про включення позивача до ЄДРПОУ (а.с.4), копією свідоцтва про державну реєстрацію відповідача від 04.09.2006 року, що підтверджує його статус як фізичної особи - підприємця (а.с.5).

У відповідності з вимогами ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій в розмірах, встановлених п.2 ч.9 ст.106 цього Закону. Одночасно, на суми своєчасно не сплачених стахових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% від вказаних сум коштів, розрахованих на кожен день простроченого платежу.

Відповідно до абзацу 1, 2 пункту 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

У зв'язку із не вчасною сплатою відповідачем страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі на підставі п.2 ч.9 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, було винесено рішення від 07.06.2010 року № 02-13/157 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату, (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с.7).

Відповідно до рішення № 02-13/157 від 07.06.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, сума штрафних санкцій, застосованих до відповідача, становить 812,86 грн., пені- 3 272,60 грн, на загальну суму 4 085,46 грн.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі на момент подання адміністративного позову відповідачем не задоволені, у встановленому законом порядку не оскаржувалися, а відтак є чинними.

Відповідно до абз.8 п.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до вимог вказаної норми, позивачем для відповідача, 08.06.2010 року направлялася вимога про сплату боргу № Ф 42/01 від 02.07.2010 року (а.с.8), про що свідчить підпис відповідача на копії повідомлення про вручення вимоги та напис на корінці вимоги (а.с.9-11), яка на момент подання адміністративного позову не задоволена та останнім у встановленому законом порядку не оскаржувалася, а відтак є чинною та такою, що обґрунтовує факт узгодження недоїмки і є підставою для задоволення вимог позивача.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду в Дубровицькому районі (вул. Миру, 8, м. Дубровиця, Рівненська область, 34100, код ЄДРПОУ 22553395) заборгованість по сплаті фінансової санкції та пені в сумі 4 085 (чотири тисячі вісімдесят п'ять) грн. 46 коп., які перерахувати на р/р 256083014366 у Рівненській філії ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Борискін С.А.

У повному обсязі постанова складена 20.09.2010р.