Рішення № 118945680, 08.05.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2688/24

Провадження № 2/202/3001/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19.03.2024 року прийнято позовну заяву ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог банком зазначено, що 09.08.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1253-0264. Зазначений Кредитний договір, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 17 300,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 21 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору та умовам чинного законодавства, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування.

Позивачем через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з котрим укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019 року, було видано відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний останнім в особистому кабінеті - НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (уідповідача) у розмірі 17300,00 грн., чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Станом на 17.11.2023 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 62712,50 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 17 300,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 45412,50 гривень.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1253-0264 від 09.08.2023 року, в розмірі 62712,50 грн. з котрих: 17 300,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 45412,50 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Разом з позовом надав суду заяву, в котрій просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з?явився. Від його представника, адвоката Ходіної Н.В., через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в котрому остання просила відмовити у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в повному обсязі, в обґрунтування чого зазначила наступне.

Зазначає, що до матеріалів позовної заяви, позивачем долучено копію відповіді АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів. Проте, з вказаної відповіді, на думку представника відповідача, неможливо встановити ані власника рахунку/картки, ані даних по здійсненій операції, а також, даних, стосовно кредитного договору, за яким здійснювались перекази. Відповідь АТ КБ «ПриватБанк» не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі: про перерахування коштів на підставі Договору №4010 від 02.12.2019 року. Також у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів і позивач не заявляв клопотання про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» інформації про належність платіжної картки відповідачу та підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 17300,00 грн. Крім цього, у справі відсутній сам Договір № 4010 від 02.12.2019 року, який зазначено у Довідці АТ КБ «ПриватБанк», як підставу для проведення платіжної операції.

Щодо нарахування заборгованості за кредитним договором представник відповідача зазначає, що нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим, оскільки у позовній заяві ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вказує, що заборгованість відповідача за кредитом становить 17 300,00 грн. При цьому, заборгованість за відсотками позивач просить стягнути у розмірі 45 412,50 грн., яка більш ніж у 2 рази перевищує розмір боргу, що, відповідно, складає 72,4 % від розміру всієї заборгованості. Так, нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом 45 412,50 грн. не відповідає, на думку представника відповідача, вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч. 3 та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання.

Зазначає, що до позову представником позивача додана копія договору про відкриття кредитної лінії №1253-0264, що був укладений 09.08.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 . Договором визначено основні істотні умови характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Проте, аналізуючи обставини даного спору та надані докази, представником позивача не надано доказів укладення договору у вигляді електронного документу, а саме, не додано доказу про ідентифікацію відповідача, оскільки договір підписаний електронним підписом, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора. Таким чином, позивачем не доведено, що при підписанні договору про відкриття кредитної лінії сторони погодили умови надання всіх послуг. Зокрема, предмет договору, порядок та умови надання кредиту, порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідальність. За таких обставин, є недоведеність позивачем факту укладення із відповідачем договору №1253-0264 від 09.08.2023 року на умовах, зазначених позивачем, оскільки ним не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення з відповідачем зобов`язальних правовідносин, зокрема щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення. Крім того, звертає увагу на те, що проценти нараховано після закінчення терміну кредитування, що суперечить висновку, вказаному у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14- 10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18),

Правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в Постанові ВСУ від 08.06.2016 р. N 6-330цс16 визначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, з врахуванням викладеного, на думку представника відповідача, слід дійти висновку, що за договором про відкриття кредитної лінії №1253-0264 від 09.08.2023 року, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 21 дня, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за цим договором з врахуванням умов договорів щодо розміру денного відсотку за користування коштами складає 9082,50 грн. (17300,00* 2,5% 21). Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню становить 26 382,50 грн., що складається з наступного: 17300,00 грн. розмір заборгованості за тілом кредиту та 9082,50 грн. розмір заборгованості за відсотками.

Крім того, з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

З`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 09.08.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1083-5272 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А7140.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 п. 2 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника не відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредитна лінія.

Відповідно до п. 2.3 сума кредиту становить 17 300,00 грн.

Згідно п. 2.3 Договору строк кредиту складає 21 календарний день, тобто до 29.08.2023 року включно.

Згідно п. 3.1 Договору цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 3.2 Договору, для укладення цього договору, установленому правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми.

Згідно п. 3.3 при поданні інформації відповідно до п. 3.2 договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника на веб-сайті кредитодавця та формується позичальнику його особистимй розділ на веб-сайті кредитодавця (особистий кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в СМС повідомленні або надається шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний позичальником відповідно до п. 3.2 на веб-сайті кредитодавця, і який має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію».

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що рішення про можливість укладення даного договору приймається кредитодавцем на підставі обробки інформації, наданої позичальником та здійснення інших дій, передбачених правилами.

Згідно з п. 3.7 Договору, після прийняття кредитодавцем рішення про можливість укладення даного договору, позичальнику повідомляється про прийняте рішення шляхом надання такої інформації через особистий кабінет (оферта).

У разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами договору, позичальник надсилає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепт) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий позичальником, що вважається підписанням договору відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Слід зазначити, що і Правила відкриття кредитної лінії, і Договір про відкриття кредитної лінії містять електронний підпис відповідача, тобто він був ознайомлений з їх змістом.

Кредитодавець відкрив для позичальника не відновлювану кредитну лінію, шляхом надання позичальнику грошових коштів у розмірі 17 300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п.п. 2.1, 2.2 договору про відкриття кредитної лінії).

09.08.2023 року на платіжну картку відповідача за допомогою системи LiqPay позивачем було перераховано 17 300,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою банку та листом-повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Отже відповідно до вищевказаного договору та невід`ємної частини договору відповідно до п. 11.1, а також довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 09.08.2023 року, відповідач отримав кошти шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок відповідача шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Відповідно до п. 4.1 Договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 17 300,00 грн. Дата надання/видачі кредиту: 09.08.2022 року.

Згідно п. 4.6 Договору, спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу, ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована.

Відповідно до п. 4.8. Договору, базовий період складає 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Пунктом 4.9 Договору встановлено, що сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник.

Відповідно до п. 4.10 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:

- стандартна процентна ставка становить 3.00% (три цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою). Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.5.5 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти за користування кредитом за наступною ставкою:

Згідно п. 10.1. Договору, пільгова процентна ставка становить 2,50 % (дві цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. Якщо вказаний в цьому абзаці п.10.1 договору розмір пільгової процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що позичальнику протягом першого базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням кредитом за пільгової процентною ставкою. Якщо вказаний в цьому абзаці п.10.1 договору розмір пільгової процентної ставки дорівнює 2.00 %, зазначене означає, що можливість сплати процентів за користуванням кредитом за пільгової процентною ставкою цим договором не передбачена (не була надана позичальнику).

- знижена процентна ставка становить 2.50 % (дві цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Якщо вказаний в цьому абзаці п.10.1. договору розмір зниженої процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру пільгової процентної ставки, тобто можливість сплати процентів за пільговою процентною ставкою фактично надається впродовж усього строку кредитування.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (п.4.12 Договору), отже дата повернення (виплати) кредиту 03.06.2024 року, а також строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника.

Згідно з п. 4.13 договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572465%.

Згідно з п. 4.14 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 173 000 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.2.3 Договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту: 09.08.2023 року; останній календарний день першого базового періоду 29.08.2023 року; сума кредиту: 17 300 грн.; нараховані проценти за користування кредитом 9082,50 грн.; разом до сплати 26382,50 грн.

Відповідно до п. 8.5 Договору, у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування, визначеного п.4.12 даного договору.

Як вбачається з наданої позивачем інформації за укладеним договором, 09.08.2023 року відповідач отримала кредит в розмірі 17 300,00 грн. зі сплатою за перший базовий період 2,5% за кожен день користування кредитом.

Перший базовий період визначений п. 2.3 Договору, а саме з 09.08.2023 року по 29.08.2023 року.

Відповідно до п. 10.2 Договору, у разі несплати позичальником у повному обсязі нарахованих відсотків за користування кредитом не пізніше останнього дня першого базового періоду за пільговою процентною ставкою, нарахування процентів за користування кредитом за перший базовий період здійснюється за стандартною процентною ставкою. Надалі нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів. З моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою. Надалі нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів. З моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою.

Як вбачається з наданої суду інформації за укладеним договором, з 09.08.2023 року до 29.08.2023 року відповідачем не здійснено жодного платежу на погашення кредиту. Відтак нарахування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 3%.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтю 2Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних`не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Договір про відкриття кредитної лінії №1083-5272 від 06.09.2022 року підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А7140» відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Виходячи з мети законодавчого захисту прав споживача як більш вразливої та незахищеної сторони у договорі (в якому одна сторона є фахівець, а інша - ні), закон має на меті захистити право споживача бути обізнаним з умовами договору, що укладається, на зрозумілій для нього мові, коротко і прозоро, без прихованих невигідних для нього наслідків та умов, з метою уникнення ситуації, коли для належного розуміння договору та його умов споживач мав би детально аналізувати об`ємний матеріал, і з метою уникнення викривлення дійсного волевиявлення позичальника-споживача. Дані вимоги закону не мали на меті надати споживачу формальні підстави для подальшого визнання укладеного договору недійсним. Споживач (позичальник) не звільнений від обов`язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з`ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор видасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування».

Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» містить положення про те, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» наведено визначення термінів, які вживаються в цьому Законі, зокрема:

договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом;

загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит;

загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, що врегульовано в частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит процентів, комісій та інших обов`язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 (провадження № 61-18379св21) зазначено, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18)».

Відповідно до пункту 4.17 кредитного договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 03.06.2024 року.

Відповідно до умов договору (п. 4.6.) стандартна процентна ставка становить 3,00% в день.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 17.11.2023 року заборгованість за процентами відповідача становила 62712,50 грн.

Відповідно до п. 4.8. договору, базовий період складає 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Зі змісту пункту 10.1. договору пільгова процентна ставка 2,50% за кожен день користування кредитом передбачена за користування кредитом протягом першого базового періоду (21 день) та з можливістю пролонгації даної ставки у разі належного виконання умов договору.

З розрахунку заборгованості видно, що нарахування процентів за ставкою 2,50 % в день здійснювалось до 29.08.2023 року (останній день базового періоду), а в подальшому нарахування відбувалися за відсотковою ставкою 3% в день.

З аналізу укладеного кредитного договору вбачається, що сторони обумовили строк кредитування (300 днів, який закінчився 03.06.2024 року), відсоткову ставку, а також періодичність платежів.

Зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

При зверненні до суду з позовом позивачем було надано розрахунок заборгованості відповідача, з якого вбачається, що ним було нараховано позичальнику відсотки за користування кредитом в розмірі 9082,50 грн. за ставкою 2,5% на день за перші 21 день та в розмірі 36 330 грн. за 279 календарних днів.

Таким чином, нарахування відсотків позивачем було здійснено в межах строку кредитування, тому права відповідача жодним чином не порушені, а обумовлені взаємною згодою сторін договору. Тому доводи представника відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків не можуть бути прийняті судом до уваги.

Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

У процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

В даному випадку позивачем було надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов кредитного договору та розміру заборгованості, а відповідачем доказів на спростування вказаних обставин не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1253-0264 від 09.08.2023 року, яка станом на 17.11.2023 року складає 62712,50 грн. з котрих: 17 300,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 45412,50 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн..

Крім того, в порядкуст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1083-5272 від 06.09.2022 року, яка станом на 17.11.2023 року складає 62712 (шістдесят дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 50 (п`ятдесят) коп., з котрих: 17 300,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 45412,50 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. сорок коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бєльченко Л.А.