Ухвала суду № 118945471, 06.05.2024, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1262/24

Провадження № 1-кп/210/411/24

06 травня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони та учасники кримінального провадження, які приймають участь у судовому розгляді: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_4 , захисники обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено 17 березня 2023року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023042070000038,-

УСТАНОВИВ:

На розгляд Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 01 березня 2024 року з надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023042070000038 від 17 березня 2023року, до якого долучені реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання копії обвинувального акту.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ вищевказаний обвинувальний акт передано в провадження судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 01 березня 2024 року призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки при його направленні дотримані вимоги щодо підсудності, підстави для повернення обвинувального акту, закриття провадження у справі не вбачається. Крім того, прокурором заявлено клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 . Клопотання щодо обрання обвинуваченій запобіжного заходу прокурором подано в письмовій формі.

Захисники обвинуваченої - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кожен окремо заперечували з приводу заявленого прокурором клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 з підстав його необґрунтованості. Крім того адвокатами заявлено клопотання, зокрема щодо повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання своїх захисників щодо повернення обвинувального акту, клопотання прокурора щодо зміни запобіжного заходжу просила залишити без задоволення.

Суд, вислухавши позиції сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Позиція суду щодо повернення обвинувального акту прокурору

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 283 КПК України обвинувальний акт є формою закінчення досудового розслідування та формою звернення прокурора до суду.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт, має містити обов`язкові відомості, які встановлені у пунктах 1-9 частини 2 статті 291 КПК України.

При цьому суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.

Вказана норма не містить вимог щодо зазначення у обвинувальному акті доказів викладеного обвинуваченого, більш того на стадії підготовчого судового засідання, суд не має можливості оцінити докази, зібрані під час досудового розслідування, а тому вирішити чи підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами інше обвинувачення не належить до компетенції суду на цій стадії розгляду кримінального провадження.

Отже, значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває доступ особи до правосуддя.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023042070000038 від 17 березня 2023року, суд приходить до висновку, що при його складенні дотримано вимоги, передбачені ст.291 КПК України, а висновки захисту є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Суд вважає, що посилання сторони захисту на той факт, що обвинувальний акт не містить формулювання конкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, є безпідставними, оскільки обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 викладено з урахуванням доказів, які зібрані на досудовому розслідуванні, обвинувачення сформульовано, що дозволяє суду здійснити судовий розгляд кримінального провадження, проводити оцінку та аналіз доказів, за результатом їх дослідження постановити виправдальний чи обвинувальний вирок.

За будь-яких обставин, суд на стадії підготовчого судового засідання не може досліджувати та давати оцінку правильності чи хибності як викладеному в обвинувальному акті формулюванню обвинувачення , на підставі викладених фактичних обставин кримінального правопорушення та які прокурор вважає встановленими, що підлягає доказуванню стороною обвинувачення тільки під час судового розгляду провадження, за результатами якого суд і формулює обвинувачення, визнане доведеним або приймає рішення про недоведеність обвинувачення з підстав, визначених законом.

На думку суду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 17 березня 2023року за №42023042070000038 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і до нього додано всі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, у зв`язку із чим, доводи захисту про те, що обвинувальний акт, не відповідають положенням ст. 291 КПК України, суд визнає такими, що не знайшли своє підтвердження під час підготовчого засідання.

Виходячи з вимог статті 291 КПК України, обвинувальний акт повинен відповідати таким вимогам виключно як процесуальний документ. Перевірка та оцінка обставин, зазначених в обвинувальному акті, оцінка фактичних обставин, доказів, здійснюється судом лише під час судового розгляду, а відтак доводи захисника про неналежне викладення обставин скоєного злочину, а саме відомостей про те: у якому місці, у які періоди часу, а також у який саме спосіб обвинувачений заволодів означеними бюджетними коштами, не є підставою для повернення обвинувального акту, а тому судом не приймаються.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Суд позбавлений повноважень на стадії підготовчого судового засідання здійснювати аналіз фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті та надавати оцінку законності проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого чи прокурора.

Посилання сторони захисту на те, що орган досудового розслідування виклав в обвинувальному акті не конкретне обвинувачення, не зазначив необхідних відомостей та обставин вчинення кримінального правопорушення, зводиться до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, проте в межах процесуального закону такі доводи не можуть бути оцінені на цій стадії провадження.

Вказані у клопотанні обставини мають досліджуватися судом у нарадчій кімнаті після повного та всебічного дослідження обставин у справі.

Отже, під час підготовчого провадження, суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт прокурору з причин невідповідності саме процесуальним вимогам, однак не вправі надавати юридичної оцінки зібраним по кримінальному провадженні доказам, їх достатності для доведеності винуватості обвинуваченим у інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, оскільки оцінку доказам та усім обставинам по кримінальному провадженні суд надає під час судового розгляду кримінального провадження по суті, на підставі їх об`єктивного, всебічного та повного дослідження у сукупності.

Обвинувальний акт та реєстр в цілому відповідає вимогам статті 291 КПК України, в ньому послідовно викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також зазначена правова кваліфікація цього правопорушення з посиланням на положення КК України. В обвинувальному акті сформульовано обвинувачення, зазначено фактичні обставини щодо скоєння кримінального правопорушення, виконано інші вимоги, встановлені статтею 291 КПК України.

Більш того, статті 291 КПК України не містять вимог до реєстру матеріалів досудового розслідування, а тому суд не знаходить підстав для повернення обвинувального акту прокурору.

Таким чином, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 відповідає вимогам КПК України, у зв`язку з чим суд не вбачає обґрунтованих підстав для повернення обвинувального акту прокурору, тому відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає положенням статті 291 КПК України, підсудний Дзержинському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, підстав для повернення його прокурору не вбачається. Також не вбачається підстав для застосування положень пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України.

Враховуючи наведене, обвинувальний акт на підставі пункту 5 частини 3 статті 314 КПК України підлягає призначенню до судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст.314-1КПК України представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Підстав для складання досудової доповіді не вбачається, враховуючи що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Позиція суду щодо застосування до обвинуваченої запобіжного заходу

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу на стадії судового провадження, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

У відповідності до положень статті 177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з статтею 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Статею 184 КПК передбачені вимоги до клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу. Так клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити, зокрема: посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні особливого тяжкого кримінального правопорушення. Відносно обвинуваченої 02 лютого 2024 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати у період часу з 22 години 00 хвилин вечора до 06 години 00 хвилин ранку житло, строком до 31 березня 2024 року з покладанням на останню ряду процесуальних обов`язків.

Станом на 06 травня 2024 року строк запобіжного заходу сплинув та прокурором не було подано клопотання про його продовження. Прокурор стверджує, що обвинувачена може ухилятись від суду, знищити оригінали документів, копії яких знаходяться в матеіалах справи, та отриманні в порядку тимчасового доступу, а так само приховати майно, оскільки на досудовому розслідуванні вчинила договір дарування рухомого та нерухомого майна.

Проте, ці доводи прокурора були враховані при застосуванні запобіжного заходу на стадіїї досудового розслідування, та нових ризиків прокурором не доведено і не зазначено, та к само як і не надано доказів їх існування.

З реєстру матеріалів вбачається, що усі необхідні документи та/ або їх копії вилучені у порядку, передбаченому законом, визнані докзами, їх використано для проведення експертиз, тож твердження прокурора, що обвинувачена може знищити якісь документи, що мають значення для справи є безпідставними. Що стосується відчуження майна на стадії досудового розслідування, то вказані обставини не можуть бути враховані, оскільки відбулися в минулому, до направлення обвинувального акту до суду.

Суд вважає, що ризик можливості переховуватися від суду обвинуваченою ОСОБА_4 наразі відпав, так як обвинувачена добросовісно користується своїми правами та вчасно прибуває разом із своїми захисниками до суду, не зловживає своїми правами та обов`язками.

Стороною обвинувачення не надано жодного належного доказу на підтвердження обставин, на які він покликається як на підставу для зміни запобіжного заходу.

Крім того, суд враховує стан здоров"я обвинуваченої, яка потребує постійного лікування та характер її захворювання, наявність міцних соціальних зв"язків, відсутність судимостей, належну процесуальну поведінку.

Суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки стороною обвинувачення не доведено підстави для його застосування.

Позиція суду щодо заявленого цивільного позову

Потерпілою стороною було подано до суду цивільній позов до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування збитків. Форма і зміст позовної заяви відповідають вимогам встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 10 ст.56КПК України потерпілий має право протягом кримінального провадження на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Примірник цивільного позову вручено обвинуваченій на досудовому розслідуванні 29.02.2024року.

Згідно ч.4 ст.128КПК України форма і зміст позовної заяви відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.128КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Стороною захисту та обвинуваченою подано відзив на цивільний позов.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти до розгляду в порядку статті 128 КПК України цивільний позов Державної служби України з надзвичайних ситуацій у кримінальному провадженні до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, визнавши ОСОБА_4 - цивільним відповідачем.

Щодо складу суду, слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 31 КПК України визначено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Обвинуваченій роз"яснено положення статті 31 КПК України, обвинувачена у підготовчому судовому засіданні зазначила, що просить проводити розгляд справи суддею одноособово, право на колегійальний розгляд розуміє.

Керуючись ст. ст. 128, 314, 314-1, 315, 316 , 367 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Криворізькоїпівнічної окружноїпрокуратури ОСОБА_3 про обраннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештувідносно обвинуваченої ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Клопотання сторонизахисту -адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про поверненняобвинувального акту - залишити без задоволення.

Призначити судовийрозгляд кримінальногопровадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено 17 березня 2023року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023042070000038 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на 11 годину 15 хвилин 16 травня 2024 року.

В судове засідання здійснити виклик сторін кримінального провадження.

Кримінальне провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання здійснити виклик сторін кримінального провадження.

Прийняти до розгляду в порядку статті 128 КПК України цивільний позов потерпілого Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, визнавши ОСОБА_4 - цивільним відповідачем, Державну служби України з надзвичайних ситуацій - цивільним позивачем.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, захисникам, представнику потерпілого.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, передбачене частиною першоюстатті 392 КПК України.

Повний текст ухвали складено 08 травня 2024 року та проголошення 08 травня 2024 року об 16 год. 25 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).

Суддя: ОСОБА_1