Ухвала суду № 118944789, 10.05.2024, Оболонський районний суд міста Києва

10.05.2024 Справа № 756/5968/24

Номер справи 756/5968/24

Номер провадження 1-кс/756/1253/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчої СВ Оболонського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в межах кримінального провадження № 12024100050000096, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 10 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,

УСТАНОВИВ:

08 травня 2024 року слідча СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 12024100050000096 від 10 січня 2024 року за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Обґрунтовуючи вимоги заявленого клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, у відповідності до вимог ст. 278 КПК України 15 березня 2024 року йому повідомлено підозру.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 16 березня 2024 року ОСОБА_5 обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 13 травня 2024 року, включно.

Постановою в.о.керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 07 травня 2024 року продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто до 15 червня 2024 року.

Враховуючи, що строк досудового розслідування продовжено, а строк тримання під вартою підозрюваного закінчується 13 травня 2024 року, завершити досудове розслідування до вказаного строку не надається можливим, через необхідність отримання результатів призначних судових експертиз, здійснити розсекречування матеріалів та носіїв інформації в установленому порядку; повідомити ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, виконати вимоги ст. 290 КПК України, а саме надати доступ та ознайомити підозрюваного та його захисника із матеріалами кримінального провадження, слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування до 15 сервня 2024 року, посилаючись що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний ухвалою слідчого судді запобіжний захід відносно підозрюваного не зменшилися та продовжують існувати. Відтак виникла необхідність у продовженні застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_5 .

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав та мотивів наведених у клопотанні. Зауважив, що встановлені попередньо ризики при обранні запобіжного заходу не перестали існувати. Підозрюваний притягувався до кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на свідків, не має офіційного працевлаштування, що може бути підставою продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Підозрюваний неодноразово вчиняв злочини на шлях виправлення не встав.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Пояснив, що ризики є недоведеними, свідки усі допитані.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати домашній арешт. Пояснив, що клопотання з додатками отримав 09 травня 2024 року, не заперечував проти розгляду. Клопотання про відкладення для підготовки захисту не заявляв.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшла висновку, про наявність підстав для задоволення поданого клопотання.

Виклад обставин та правова кваліфікація

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня 2024 року за № 12024100050000096 за ч. 2 ст. 307, ч.1 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений під час досудового розслідування день, час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Реалізуючи вказаний умисел, у невстановлений під час досудового розслідування день, час та місці, ОСОБА_5 , діючи умисно всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №61/95-ВР, ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 №63/95-ВР придбав речовину рослинного походження зеленого кольору з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу та розпочав зберігати його за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим незаконно придбав та розпочав зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, з метою збуту.

Продовжуючи реалізовувати умисел, 24 січня 2024 року о 20 год. 30 хв., ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання, де незаконно збув ОСОБА_8 , анкетні дані якого змінено у зв`язку із залученням до оперативної закупки на підставі ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» речовину рослинного походження зеленого кольору з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісом за грошові кошти у сумі 400 гривень. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою 0,85г.

Крім того, що у невстановлений під час досудового розслідування день, час та місці у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропної речовини, вчинених повторно.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_5 , повторно незаконно придбав речовину рослинного походження зеленого кольору з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу та порошкоподібну речовину білого кольору з вмістом психотропної речовини та розпочав зберігати їх з метою збуту, за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Продовжуючи реалізовувати вказаний умисел, ОСОБА_5 , 29 січня 2024 року о 17.00 год. перебував за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , де повторно незаконно збув ОСОБА_8 порошкоподібну речовину білого кольору з вмістом психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетаміном за грошові кошти у сумі 600 гривень.

В подальшому, в той саме день, о 19 год. 00 хв., ОСОБА_5 , повторно незаконно збув ОСОБА_8 речовину рослинного походження з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісом за раніше надані 29 січня 2024 року грошові кошти у сумі 600 грн. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою 0,28 г. У наданих на дослідження порошкоподібних речовинах виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовинах становить 0,109 г. та 0,024г.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, день та місці у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, день та місці незаконно придбав 30 патронів калібру 5,45х39 мм та 37 патронів калібру 7,62х39 мм, які в подальшому залишив за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим незаконно придбав та розпочав зберігати бойові припаси.

Органом досудового розслідування встановлено, що надані на дослідження 67 патронів виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби та належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї з яких: 30 патронів групи № 1, є бойовими проміжними патронами, які споряджені кулями типу «ПС» (із сталевим осердям); 37 патронів групи № 2, є бойовими/проміжними патронами калібру 7,62?39, які споряджені кулями типу «ПС» (із сталевим осердям).

Отже, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних та психотропної речовини, вчиненому повторно, та в придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст. 278 КПК України 15 березня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2024 року ОСОБА_5 обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 13 травня 2024 року включно.

Постановою в.о.керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 07 травня 2024 року продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто до 15 червня 2024 року.

Обґрунтування клопотання

Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ( п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Мотиви й висновки суду

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 березня 2024 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100050000096, здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України.

У відповідності до положення ст. 278 КПК України ОСОБА_5 15 березня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Отже, у відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування (продовження) запобіжного заходу.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція частини 2 статті 307 КК України передбачає покарання від шести до десяти років позбавлення волі.

Вироком Оболонського районного суду м.Києва від 12 березня 2020 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, відповідно до ст..70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 1 року 6 міс позбавлення волі. З іспитовим строком згідно із ст.75,76 КК України на 1 рік 6 міс.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою встановлено, що ОСОБА_5 не працює, зі середньою освітою, не одружений, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 .

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшла до висновку про наявність доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_5 поза розумним сумнівом, до інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, вчинити нове кримінальне правопорушення, здійснити вплив на свдків, заявлені ризики заслуговують на увагу.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.

Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 не має офіційного працевлаштування, тобто стабільного доходу для існування та забезпечення власних потреб, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Втеча підозрюваного ОСОБА_5 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до можливого покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, що буде перешкоджати досудовому розслідуванню.

Слідча суддя погоджується із запереченнями сторони захисту, що зібраними й дослідженими матеріалами доводиться, що усі свідки допитані, що мінімізує вплив підозрюваного на них та можливість зміни наданих раніше показів.

Але ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, слідча суддя вважає цілком доведеним.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що ОСОБА_5 раніше судимий вироком Оболонського районного суду м.Києва від 12 березня 2020 року.

Слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням особи підозрюваного, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само і вчинити інші кримінальні правопорушення.

За таких обставин, слідча суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, зокрема зазначені в пункті 1,3,5 статті 177 КПК, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Крім того, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, заявлені ризики не зменшились, з часу обрання ОСОБА_5 міри запобіжного заходу та продовжують надалі існувати, а тому виправдовують подальше тримання особи під вартою.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

У відповідності до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено в разі неможливості закінчення досудового розслідування у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Приймаючи рішення щодо поданого клопотання, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

З урахуванням положення ч. 1 ст. 197 КПК України, яка передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, клопотання підлягає задоволенню з продовженням строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування до 15 червня 2024 року.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину, а також майновим станом.

Враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить складає 121120 грн, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у визначеному розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197,199, 205, 309, 395, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчої СВ Оболонського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в межах кримінального провадження № 12024100050000096, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 10 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 37 діб, тобто до 15 червня 2024 року, включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120,00 гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № НОМЕР_1 , отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172).

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов`язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду; повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 10 травня 2024 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1