Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/5024/24
Провадження №: 1-кс/755/1145/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, з середньою освітою, працюючому неофіційно різноробочим, неодруженому, військовозобов`язаному, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
- 25.04.2013 вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки;
- 28.07.2014 вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки;
- 19.04.2016 вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ст. 198 КК України, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 05.07.2019 вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 152, ч.1 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України, ст. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
- 02.11.2023 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч. 4 ст. 185 КК до 5 років позбавлення волі;
- щодо якого в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України,
в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040000487 від 11.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі учасників провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.02.2024 гр. ОСОБА_4 , під час дії ЗУ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, який в подальшому продовжений, перебував у коридорному приміщенні 15-го поверху 2 під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення велосипеду темно-сірого кольору з помаранчевими вставками марки MaxxPro 24 SPIDER-21.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій ОСОБА_4 шляхом вільного доступу проник до коридорного приміщенні 15-го поверху 2 під`їзду будинку АДРЕСА_2 , звідки викрав велосипед темно-сірого кольору з помаранчевими вставками MaxxPro 24 SPIDER-21, встановленою вартістю 6499 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_6 .
Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_7 , зберігаючи при собі вищевказане майно, місце вчинення кримінального правопорушення покинув, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 , матеріального збитку на загальну суму 6499 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно в умовах воєнного стану.
20 березня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вказав, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Зазначив, що на даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Враховуючи, що 07.03.2024 року Дніпровським районним судом міста Києва було винесено ухвалу про привід ОСОБА_4 для участі у розгляді у судовому засіданні за його обвинуваченням за ч. 4 ст. 185 КК України, однак останній розуміючи суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажаючи виконувати покладені на нього Дніпровським районним судом міста Києва процесуальні обов`язки, залишив місце свого проживання та переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження;
- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення в якому він на цей час підозрюється може впливати на свідків з метою зміни показів останніми в ході судового розгляду.
- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела отримання прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.
Також вказав на неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки таке обмеження свободи підозрюваного буде недостатнім стримуючим фактором для додержання процесуальних обов`язків, зважаючи на тяжкість покарання. Окрім того, до підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки, у зв`язку з тим, що в оточенні підозрюваного відсутні особи, які могли б виступати в якості поручителя. Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обумовлюється тим, що така міра обмеження особистої свободи виразилася своєю недієвістю, оскільки попереднє застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту не стало стримуючим фактором підозрюваного від вчинення нового кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що послуг захисника не потребує, здатний здійснювати свій захист самостійно. Просив відмовити у клопотанні слідчого та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки, відповідно до заяви поручителя ОСОБА_8 , яка долучена до матеріалів клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В цьому випадку, вимоги ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України слідчий суддя, суд крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять роки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, одне із яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинені діяння може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
В ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за обставин викладених у підозрі.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування у ході якого 20.03.2024 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 України та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з середньою освітою, працюючий неофіційно різноробочим, неодружений, військовозобов`язаний, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий.
Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.
А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.
Таке обмеження права ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване. Інші запобіжні заходи, на переконання суду, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього судом обов`язків, та не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України на які посилається слідчий у своєму клопотанні та які суд визнав доведеними. Окрім того, поручитель ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином встановити особу поручителя та реалізувати обов`язок суду роз`яснити поручителю обставини, причини та наслідки, які чітко визначаються частиною 3 ст. 180 КПК України. Тому, суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду заяви ОСОБА_8 про взяття підозрюваного ОСОБА_4 на особисту поруку.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень 00 копійок, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_8 про передачу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особисту поруку - залишити без розгляду.
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.05.2024 року, включно.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:
- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту у якому він проживає, а саме м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити прокурору та підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 22.03.202 4 року о 12 год. 00 хв.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 118944618, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 21.03.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/5024/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: